12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 752/456/18
провадження № 61-5635св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та договорів дарування, скасування рішень про державну реєстрацію, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , яка подана представником - адвокатом Нечитайленком Олександром Володимировичем, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року у складі судді Колдіної О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року ускладі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С. А., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов О. О., Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та договорів дарування, скасування рішень про державну реєстрацію.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року позов задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво Головного управління житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації від 18 серпня 1998 року серії КП № 010001728 про право власності ОСОБА_5 на нежитлову будівлю площею 132,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 травня 2017 року, зареєстроване в реєстрі за № 1765, видане приватним нотаріусом Михайленком С. А., відповідно до якого ОСОБА_2 є спадкоємцем нежитлової будівлі загальною площею 132,6 кв.м за адоесою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення приватного нотаріуса Михайленка С. А. від 17 травня 2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю загальною площею 132,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності - 20438949 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказаний об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1249617980361.
Витребувано на користь ОСОБА_1 з володіння ОСОБА_4 нерухоме майно, яким остання володіє на підставі договору дарування від 19 липня 2017 року, що посвідчено 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. і зареєстровано в реєстрі за № 146, відповідно до якого ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_4 частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнано недійсним зазначений договір.
Витребувано на користь ОСОБА_1 з володіння ОСОБА_3 нерухоме майно, яким останній володіє на підставі договору дарування від 19 липня 2017 року, що посвідчений 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. і зареєстрований в реєстрі за № 150, відповідно до якого ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнано недійсним зазначений договір.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова О. О. від 19 липня 2017 року, індексний номер 36210151, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також запис номер 21458302 від 19 липня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова О. О. від 19 липня 2017 року, індексний номер 36211884, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також запис номер 21459941 від 19 липня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року - без змін.
19 квітня 2023 року до Верховного Суду електронною поштою надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , яка подана її представником - адвокатом Нечитайленком О. В., на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскажувані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовити.
Крім цього, у касаційній скарзі заявник просить проводити розгляд справи з повідомленням та викликом сторін.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали цивільної справи та зупинено дію рішення суду першої інстанції, залишеного без змін постановою суду апеляційної інстанції.
10 липня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки судом касаційної інстанції не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому підстав для задоволення клопотання про розгляд справи з повідомленням та викликом сторін, не має.
Таким чином, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі буде надіслана у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 , яке подано представником - адвокатом Нечитайленком Олександром Володимировичем, про розгляд справи з повідомленням та викликом сторін, відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та договорів дарування, скасування рішень про державну реєстрацію, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , яка подана представником - адвокатом Нечитайленком Олександром Володимировичем, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов