13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 274/1067/18 (4-с/0274/10/23)
провадження № 61-18518ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, заінтересована особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 08 вересня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 вересня 2023 року залишено
без змін.
22 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася
до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року у цій справі, яка зареєстрована
за вх. № 39036/0/220-23 від 26 грудня 2023 року.
22 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася
до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року у цій справі, яка зареєстрована
за вх. № 39054/0/220-23 від 26 грудня 2023 року, яка підписана особисто
ОСОБА_1 18 грудня 2023 року.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 січня
2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Касаційну скаргу залишено без руху, запропоновано уточнити, яку саме касаційну скаргу та від якої дати вона підтримує та просить розглянути, надати докази про сплату судового збору
або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону, зазначити заінтересовану особу АТ КБ «ПриватБанк та його місцезнаходження та надати копії скарги та додані до неї матеріали відповідно
до кількості учасників справи. Вказано строк виконання ухвали суду, а також попереджено про наслідки її невиконання.
12 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В., яка обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, так як, на її думку, вказаним суддею-доповідачем порушено норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норми ЦПК України, оскільки ним безпідставно постановлено ухвалу про відмову у звільненні її від сплати судового збору
та залишено її касаційну скаргу без руху з підстав такої несплати. Зазначала,
що вказаний суддя уже розглядав справи за її позовами та, на її думку, ухвалював незаконні судові рішення. Вважає, що надала суду усі необхідні докази,
що підтверджують підстави для звільнення її від сплати судового збору.
Заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше)
до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За пунктами 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України
«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02, § 49-52,
від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно
до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним
та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться
до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий,
та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки
не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися,
що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Верховного Суду Сердюк В. В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно визначити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Доводи заяви про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. зводяться
до незгоди заявниці з прийнятим процесуальним судовим рішенням у справі,
що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
При цьому доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Верховного Суду Сердюка В. В.
Водночас Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1
про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В., тому відповідно до частини третьої
статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті
33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, заінтересована особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду Сердюка В. В. передати для вирішення у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк