07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 167/311/22
провадження № 61-10822св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: Рожищенський відділ Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 , Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 09 лютого 2023 року у складі судді Сіліча І. І. та постанову Волинського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рожищенського відділу Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 , Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс») про зняття арешту з нерухомого майна.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 06 березня 2008 року вона придбала у ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 0724280800:01:008:0004, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р. П. та зареєстрований у реєстрі правочинів за № 437.
Право власності на нерухоме майно в органах Бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) не реєструвала.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15 червня 2022 року № 302813801 їй стало відомо, що на належне їй нерухоме майно накладено арешт, а саме: арешт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 14 травня 2010 року під реєстраційним номером обтяження № 9827049 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 червня 2009 року, головного державного виконавця ВДВС Рожищенського РУЮ Михальчук В. В.; арешт нерухомого майна - земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 14 травня 2010 року під реєстраційним номером обтяження № 9827068 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 червня 2009 року, головного державного виконавця ВДВС Рожищенського РУЮ Михальчук В. В.; арешт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 24 травня 2012 року під реєстраційним номером обтяження № 12534287 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 24 травня 2012 року, виконавче провадження № 32071935, державного виконавця ВДВС Рожищенського РУЮ Найдича О. В.; арешт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 05 березня 2018 року номер запису про обтяження № 25141643 на підставі постанови про арешт майна боржника № 55860883 від 27 лютого 2018 року, заступника начальника Рожищенського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Кисіля Д. В.
Вважала, що оскільки жодного виконавчого провадження щодо її майна не здійснюється, то немає підстав щодо його арешту.
Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, ОСОБА_1 просила суд зняти наведені арешти з її майна.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 09 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Знято арешт з нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 14 травня 2010 року, реєстраційний номер обтяження 9827049, на підставі постанови головного державного виконавця ВДВС Рожищенського РУЮ Михальчук В. В. про відкриття виконавчого провадження від 16 червня 2009 року; земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 14 травня 2010 року, реєстраційний номер обтяження 9827068, на підставі постанови головного державного виконавця ВДВС Рожищенського РУЮ Михальчук В. В. про відкриття виконавчого провадження від 16 червня 2009 року; житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 24 травня 2012 року, реєстраційний номер обтяження 12534287, на підставі постанови державного виконавця ВДВС Рожищенського РУЮ Найдича О. В. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 24 травня 2012 року у виконавчому провадженні № 32071935; житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 05 березня 2018 року, номер запису про обтяження 25141643, на підставі постанови заступника начальника Рожищенського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Кисіля Д. В. про арешт майна боржника від 27 лютого 2018 року № 55860883.
Судові рішення мотивовано тим, що на даний час на виконанні у Рожищенському РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відсутнє виконавче провадження відносно позивача. Отже, відсутні підстави для арешту її майна, враховуючи конституційний принцип непорушності права власності.
Суди врахували, що ТОВ «Цикл Фінанс» є іпотекодержателем нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий №0724587100:01:001:0004, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке було передано в іпотеку згідно договору іпотеки від 06 березня 2007 року № 23-Ж, посвідченого Павлюк Р. П., приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу Волинської області за реєстровим номером № 440, товариство не заперечує щодо задоволення даного позову та скасування арештів щодо вищезазначеного нерухомого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2023 року до Верховного Суду, АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 09 лютого 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 червня 2023 року скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що позов поданий до неналежних відповідачів, оскільки такий повинен був пред'являтися до осіб, в інтересах яких накладався арешт.
Вказує, що частина обтяжень була накладена саме на ОСОБА_1 , як боржника, у зв'язку з існуванням кредитних та іпотечних зобов'язань перед ТОВ «Цикл Фінанс», тому не зрозуміло, які саме права позивача порушило АТ КБ «ПриватБанк» накладенням арештів.
Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.
Крім того, ОСОБА_1 , як боржник, мала звертатися до суду зі скаргою на дії ДВС, а не з позовом про зняття арешту.
Відзиви на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
11 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 0724280800:01:008:0004, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р. П. та зареєстрований у реєстрі правочинів за №437.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 302813801 від 15 червня 2022 року на майно ОСОБА_1 накладено арешт, а саме: арешт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 14 травня 2010 року під реєстраційним номером обтяження №9827049 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 червня 2009 року, головного державного виконавця ВДВС Рожищенського РУЮ Михальчук В. В.; арешт нерухомого майна - земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 14 травня 2010 року під реєстраційним номером обтяження № 9827068 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 червня 2009 року, головного державного виконавця ВДВС Рожищенського РУЮ Михальчук В.В.; арешт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 24 травня 2012 року під реєстраційним номером обтяження №12534287 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 24 травня 2012 року, виконавче провадження №32071935, державного виконавця ВДВС Рожищенського РУЮ Найдича О. В.; арешт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 від 05 березня 2018 року номер запису про обтяження №25141643 на підставі постанови про арешт майна боржника №55860883 від 27 лютого 2018 року, заступника начальника Рожищенського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Кисіля Д. В.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень АТ КБ «ПриватБанк» вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 544/394/18 та від 22 липня 2022 року у справі № 317/4584/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також у касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України (частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України), що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно до положення частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а також згідно з положенням частини першої статті 40 чинного Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно боржника, знімається.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У частині четвертій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» наведені випадки, при настанні яких арешт знімається державним виконавцем. У частині п'ятій статті 59 цього Закону встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши, що ТОВ «Цикл Фінанс» не заперечує проти задоволення позовних вимог що стосуються його інтересів, а інші виконавчі провадження, у межах яких були накладені арешти на майно ОСОБА_1 , завершені, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та зняття арештів з її майна.
Доводи касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» про те, що воно є неналежним відповідачем у справі, є безпідставними, оскільки саме воно було стягувачем у виконавчому провадженні № 55860883, яке було відкрито за його заявою про стягнення з ОСОБА_2 , а не з ОСОБА_1 , заборгованості, та у межах якого було накладено обтяження на нерухоме майно позивача під реєстраційним № 25141643.
При цьому, Верховний Суд не бере до уваги доводів заявника про те, що за іншими обтяженнями ОСОБА_1 повинна була звертатися до суду до інших відповідачів, стягувачів за відповідними виконавчими провадженнями, які судами встановлені не були, оскільки такі позовні вимоги не стосуються прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк», а інші особи судові рішення у цій справі не оскаржували та не наділяли відповідними процесуальними повноваженнями АТ КБ «ПриватБанк» на захист їх інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Саме тому Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про невідповідність обраного позивачем способу судового захисту, так як ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження в якому банк був стягувачем.
Отже, наведені банком судові рішення Верховного Суду не є релевантними до цієї справи за вимогами до АТ КБ «ПриватБанк».
Колегія суддів відхиляє доводи заявника про обрання позивачем неналежного способу захисту прав у частині зняття арештів, накладених у виконавчих провадженнях, де боржником була сама ОСОБА_1 , оскільки вона не просила суд скасовувати такі обтяження, за якими ТОВ «Цикл Фінанс» є стягувачем у виконавчих провадженнях.
Більш того, судами попередніх інстанцій було враховано, що ТОВ «Цикл Фінанс», яке є іпотекодержателем нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий №0724587100:01:001:0004, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке було передано в іпотеку згідно договору іпотеки від 06 березня 2007 року № 23-Ж, посвідченого Павлюк Р. П., приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу Волинської області за реєстровим номером № 440, не заперечувало щодо задоволення позову ОСОБА_1 та скасування арештів щодо вищезазначеного нерухомого майна.
Отже, доводи касаційної скарги не є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки порушень прав заявника судовими рішеннями не встановлено, а подавати касаційну скаргу в інтересах інших осіб заявник не уповноважений.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -- без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 09 лютого 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець