Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" лютого 2024 р. м. ХарківСправа № 922/493/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.
розглянувши заяву (вхідний № 35741 від 27 грудня 2023 року) ОСОБА_1 про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами по справі
за заявою Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків
до Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків , код ЄДРПОУ НОМЕР_1
про визнання неплатоспроможним
за участю :
учасники - не з'явилися
Постановою господарського суду Харківської області від 15 червня 2021 року припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 арбітражного керуючого Гнатченко Петра Миколайовича; визнано банкрутом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; введено процедуру погашення боргів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; призначено керуючим реалізацією майна боржника Коротича Костянтина Вікторовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 арбітражного керуючого Гнатченко Петра Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1101 від 03 липня 2013 року, адреса: 61001, м. Харків, пр-т. Московський, буд. 131-Б, офіс 15); оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку.
27 грудня 2023 року через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 подано заяву (вхідний № 35741) про перегляд постанови від 15 червня 2021 року по справі № 922/493/21 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить суд скасувати постанову суду від 15 червня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою: закрити провадження у справі № 922/493/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 10 березня 2021 року по справі № 922/493/21, припинити повноваження керуючого реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Гнатченко Петра Миколайовича та стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 , судові витрати у тому числі витрати на правову допомогу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 січня 2024 року призначено заяву (вхідний № 35741 від 27 грудня 2023 року) ОСОБА_1 про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами до розгляду у судовому засіданні на 15 січня 2024 року о 14:10 годин.
15 січня 2024 року електронною поштою, ОСОБА_2 подано заяву (вхідний № 1051) про відкладення розгляду заяви (вхідний № 35741 від 27 грудня 2023 року) ОСОБА_1 про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 січня 2024 року заяву ОСОБА_2 про відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами задоволено та відкладено розгляд заяви (вхідний № 35741 від 27 грудня 2023 року) ОСОБА_1 про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами на 08 лютого 2024 року о 15:20 годин.
08 лютого 2024 року електронною поштою, представником ОСОБА_1 подано клопотання (вхідний № 3674) про відкладення заяви про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами.
08 лютого 2024 року через систему "Електронний суд", представником ОСОБА_1 подано клопотання (вхідний № 3680) про відкладення заяви про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення заяви про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 325 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Враховуючи вищевикладене та закінчення тридцятиденного строку з дня відкриття провадження за нововиявленими обставинами, суд відмовляє представнику ОСОБА_1 у задоволенні клопотань про відкладення заяви про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені у встановленому законом порядку.
Суд вважає, що нез'явлення учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами у справі № 922/493/21.
Розглянувши матеріали справи та заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами, судом встановлено наступне.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 листопада 2023 року заяву (вхідний № 13 від 10 жовтня 2023 року) ОСОБА_1 про перегляд ухвали суду від 11 травня 2021 року за нововиявленими обставинами задоволено; скасовано ухвалу суду від 11 травня 2021 року по справі № 922/493/21 в частині визнання вимог ОСОБА_3 ; відхилено вимоги ОСОБА_3 у загальному розмірі 7463137,00 грн, судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн; зобов'язано арбітражного керуючого виключити визнані вимоги ОСОБА_3 у загальному розмірі 7463137,00 грн, судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн з реєстру вимог кредиторів; в іншій частині ухвалу суду від 11 травня 2021 року по справі № 922/493/21 залишено без змін та стягнуто з на користь ОСОБА_1 6810,00 грн судового збору.
Заявник зазначає, що на стадії реструктуризації боргів боржника арбітражним керуючим Гнатченко Петром Миколайовичем скликано збори кредиторів на 02 червня 2021 року о 12 годин на підставі Повідомлення про проведення зборів кредиторів.
Отже, як зазначає заявник, питання щодо звернення до суду з клопотання про перехід до процедури погашення боргів боржника та визнання Боржника банкрутом ініційовано кредитором ОСОБА_3 та відповідне рішення приймалося більшістю голосів саме кредитора ОСОБА_3 , а саме 7 463 голоси, вимоги якої на сьогоднішній день відхилені та виключені з реєстру вимог кредиторів.
Натомість, відповідно до Результатів заочного голосування по питанням порядку денного зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 кредитор ОСОБА_1 голосував наступним чином:
1) Звіт арбітражного керуючого про виконання повноважень керуючим реструктуризацією фізичної особи та про результати перевірки декларації про майновий стан боржника - не схвалено (у зв'язку з тим, що 27 травня 2021 року кредитор ОСОБА_1 подана до господарського суду Харківської області заява про визнання правочину боржника недійсним щодо визнання недійсним договору позики, укладеного 05 жовтня 2019 року між боржником та кредитором ОСОБА_3 та застосування відповідних наслідків недійсності правочину).
2) Звернення до господарського суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника є передчасним, оскільки кредитор ОСОБА_1 не погоджується з переліком визнаних судом кредиторів та вважає грошові вимоги ОСОБА_3 недійсними та такими, що потребуються оскарження.
Проте, на підставі сформованого Протоколу зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 від 02 червня 2021 року арбітражним керуючим Гнатченко Петром Миколайовичем направлено до суду клопотання за вихідним №01-35/11-27 від 14 червня 2021 року про введення процедури погашення боргів боржника у справі №922/493/21.
Отже, як вважає заявник, внаслідок прийняття господарським судом Харківської області ухвали від 20 листопада 2023 року, якою відхилено вимоги ОСОБА_3 у загальному розмірі 7463137,00 грн, судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн, результати голосування такого кредитора є недійсними, рішення зборів кредиторів про перехід до процедури погашення боргів у справі №922/493/21 вважається не прийнятим та є передчасним, а отже постанова господарського суду Харківської області від 15 червня 2021 року підлягає перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заявник зазначає, що, істотними обставинами для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі кредитору ОСОБА_1 на дату прийняття господарським судом Харківської області постанови від 15 червня 2021 року є преюдиційний факт визнання недійсним договору позики, укладеного 05 жовтня 2019 року між боржником та кредитором ОСОБА_3 , що встановлено постановою Східного апеляційного господарського суду від 01 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року, а в подальшому перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 11 травня .2021 року щодо визнання вимог кредитора ОСОБА_3 .
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам заяви, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами, суд виходить з наступного.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам господарського процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Таким чином, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі.
Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте).
Тобто на момент прийняття постанови господарським судом Харківської області у справі № 922/493/21 (15 червня 2021 року) не існувало постанови Східного апеляційного господарського суду від 01 травня 2023 року у справі № 922/493/21.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ПІК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається.
Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 910/12490/18.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачена ГПК України, не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, тому суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими відповідачем обставинами зазначено частинами 1, 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявленою обставиною заявник визначає набрання постановою Східного апеляційного господарського суду від 01 травня 2023 року у справі № 922/493/21 законної сили, якою було визнано недійсним договір позики, укладений 05 жовтня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що посвідчений 05 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрощенковою Г.Ю. за реєстровим № 2978.
Тобто, заявник вважає, що у зв'язку із визнанням недійсним договір позики, укладений 05 жовтня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то постанова Господарського суду Харківської області від 15 червня 2021 року у справі № 922/493/21 підлягає перегляду та слугує закрити провадження у справі № 922/493/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
Частина 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Суд зазначає, що постанова Господарського суду Харківської області у справі № 922/493/21 була прийнято 15 червня 2021 року, а постанова Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/493/21 прийнята 01 травня 2023 року.
Справа № 922/493/21 розглядалася з 2021 року, постанову Господарським судом Харківської області було прийнято в 2021 року, однак, ОСОБА_1 спірна постанова на оскаржувалася.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 27 травня 2020 року у справі № 927/943/16 була сформована наступна позиція: "Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51 -52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003 року; ухвала суду щодо прийнятності заяви №62608/00 "Агротехсервіс проти України"; пункти 42-44 рішення суду у справі "Желтяков проти України" від 09 червня 2011 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв 'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року)."
Відповідно практики Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137-15-ц Верховний Суд дійшов наступного висновку: "Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року)."
Наявні в матеріалах справи докази надані сторонами дозволяли встановити та оцінити обставини, які були предметом судового розгляду та входили в предмет доказування у справі № 922/493/21 при винесенні постанови від 15 червня 2021 року.
Сталість наведеного підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27 травня 2020 року у справі №802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Отже, здійснюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та надаючи оцінку визначеним заявником обставинам як нововиявленим, суд не може вийти за межі тих обставин та фактів, які встановив, якими керувався та які поклав суд в основу рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами, і у тому разі, якщо ці обставини та факти, виходячи зі спірного питання (предмету спору) та за наявних у справі доказів, мали б бути враховані, встановлені та оцінені судом.
А тому суд, здійснюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не може керуватись та враховувати факти (обставини), що згідно з наявними у справі доказами хоча і мали місце у спірних правовідносинах, однак не були встановлені та покладені судом в основу судового рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акту, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи. Подання нових доказів і посилання на обставини, які існували на час розгляду, але про які не повідомляла сторона, також не є нововиявленими обставинами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2018 року у справі №924/160/16.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.
Згідно частини 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись частиною 2 статті 232, статтями 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви (вхідний № 35741 від 27 грудня 2023 року) ОСОБА_1 про перегляд постанови суду від 15 червня 2021 року за нововиявленими обставинами відмовити.
Постанову господарського суду Харківської області від 15 червня 2021 року у справі № 922/493/21 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.
Ухвалу складено та підписано 13.02.2024 року.
Суддя П.В. Хотенець