65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"12" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/496/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков. Р.В.,
розглянувши заяву (вх. № 2-214/24 від 09.02.2024) Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про забезпечення позову, подану разом із матеріалами позовної заяви (вх. № 520/24 від 09.02.2024) у справі № 916/496/24
за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65082, Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, буд. 1; код ЄДРПОУ 01125666)
до відповідача: Приватне підприємство «ФРОГ АГРОСЕРВІС» (65012, Одеська обл., м. Одеса, провулок Мукачівський, буд. 4в; код ЄДРПОУ 32066963)
про стягнення 334 114,99 грн,
Позивач, Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «ФРОГ АГРОСЕРВІС» про стягнення 334 114,99 грн, з яких: 300 681,18 грн основного боргу, 13 406,44 грн пені, 1 254,41 грн 3% річних, 18 772,96 грн штрафної санкції.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором № КД-22081 від 06.07.2023.
Одночасно із позовною заявою Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» подано до господарського суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на судно «ИНЖЕНЕР ВАЛЬЧУК» («Inzhener Valchuk») під № 159 від 30.04.1999 з позивним «ENKK», номер Міжнародної морської організації 8711825, що належить Приватному підприємству «ФРОГ АГРОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32066963) згідно Договору № КД-21924 від 01.02.2022.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за Договором № КД-22081 від 06.07.2023, предметом якого є надання відповідачу місця стоянки біля борту несамохідної майстерні «ПСМ-650» для належного відповідачу нафтоналивного судна «ИНЖЕНЕР ВАЛЬЧУК», а також надання, у разі потреби, електроенергії та питної води.
Позивач вважає, що запропонований захід забезпечення позову сприятиме запобіганню можливим порушенням його майнових прав чи охоронюваних законом інтересів та полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового акту.
Звертає увагу, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні будь-які відомості щодо майна відповідача.
При цьому вказує, що згідно з Договором купівлі-продажу № КД-21924 від 01.02.2022 у власності відповідача перебуває нафтоналивне судно «ИНЖЕНЕР ВАЛЬЧУК» за номером Міжнародної морської організації 8711825.
Посилаючись на вищезазначені обставини, позивач зазначає, що на його думку, невжиття заходів щодо накладення арешту на належне відповідачу майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву (вх. № 2-214/24 від 09.02.2024) Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
У відповідності з ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предмет позову не пов'язаний із наявністю у позивача морської вимоги до відповідача у розумінні ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України, у зв'язку з чим суд у даному випадку має дослідити співмірність запропонованого позивачем заходу забезпечення позову із заявленими у даній справі вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У п. 3 постанови від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Зазначений висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 904/1513/22.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача грошових коштів. При цьому суд відзначає, що наявність/відсутність обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, в тому числі наявність/відсутність спірного боргу, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, а тому несплата відповідачем позивачу спірних коштів автоматично не свідчить про відсутність у відповідача грошових коштів, а є, в першу чергу, свідченням про наявність спору між сторонами.
Суд зазначає, що достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Відсутність таких доказів є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
На переконання суду, у заяві позивача про забезпечення позову взагалі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, а також не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Запропонований позивачем захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на майно - судно «ИНЖЕНЕР ВАЛЬЧУК» не є співрозмірним із заявленими позовними вимогами у даній справі.
Крім того, суд зазначає, що позов у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України забезпечується накладенням арешту на майно, що належить та знаходиться у відповідача.
У якості доказу належності відповідачу майна, на яке позивач просить накласти арешт (судно «ИНЖЕНЕР ВАЛЬЧУК»), позивачем надано до суду Договір купівлі продажу № КД-21924 від 01.02.2022, згідно з п. 1.1. якого продавець (ДП «Одеський морський торговельний порт») зобов'язується передати у власність покупця (ПП «ФРОГ АГРОСЕРВІС») державне майно: нафтоналивне судно «ИНЖЕНЕР ВАЛЬЧУК» разом з приписаним до нього обладнанням…, а покупець зобов'язаний оплатити та прийняти вказане майно на умовах EXW і виконати умови, визначені у цьому Договорі.
Ціна продажу майна за умовами вказаного договору купівлі-продажу становить 7 800 000,00 грн з ПДВ (п. 2.1. договору).
При цьому, згідно з п. 3.7. договору купівлі продажу право власності на майно переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі майна
Між тим, позивачем не подано до суду Акту приймання-передачі судна «ИНЖЕНЕР ВАЛЬЧУК», як то передбачено умовами договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим суд констатує про відсутність належних та допустимих доказів переходу права власності відповідача на судно. Доказів протилежного матеріали справи наразі не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки ним не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на зменшення грошових активів останнього, у зв'язку з чим суд не може виснувати про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому, за умови задоволення позову, у разі невжиття таких заходів.
Керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви (вх. № 2-214/24 від 09.02.2024) Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 12.02.2024 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.В. Волков