65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд вимог кредитора
"07" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1014/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Большакова В.А.
розглянувши матеріали заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів" про визнання кредитором
у справі
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Громакс"
до боржника: Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (68440, Одеська обл., Болградський район, село Прямобалка, вул. Свободи, буд. 15; код ЄДРПОУ 00484015)
про визнання банкрутом
за участю
Національної академії аграрних наук України
Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України
Одеської обласної прокуратури
Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
Фонду державного майна України
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін та учасників:
від кредиторів: ТОВ "Громакс" - Філіппова Т.А.;
від заявників: СВК "Дружба народів" - Шестакова Ю.Д.;
від Національної академії аграрних наук України: не з'явився;
від Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України: не з'явився;
від Одеської обласної прокуратури: не з'явився;
від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): Домбровська В.В.; Лазарєв Д.А.;
від Фонду державного майна України: Кібець Є.О.;
боржник та розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Вудуд Г.І.
У судовому засіданні 31.01.2024р. стосовно розгляду грошових вимог СВК «Дружба народів» оголошено перерву до 07.02.2024р. у відповідності до ст. 216 ГПК України.
Ухвалою підготовчого засідання суду від 03.04.2023р. відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН"); визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Громакс" до ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" в сумі 363 500 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН"; призначено розпорядником майна боржника ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" арбітражного керуючого Вудуда Г.І. (т. 3 а.с. 146-160).
З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника 04.04.2023р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №70347 (т. 3 а.с. 163-166).
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба народів" (далі - СВК «Дружба народів») звернулося із заявою від 11.08.2023р. (вх. №3-481/23 від 11.08.2023р.) про визнання конкурсним кредитором ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" та включення до реєстру вимог кредиторів із сумою 21 578 945 грн. (т. 12 а.с. 3-11). Заявник зазначає, що вказана заборгованість підтверджується:
рішенням суду від 17.10.2019р. по справі №916/2220/19, яким стягнуто на його користь штраф за форвардним контрактом № 9/4-2018 від 02.05.2019р. в сумі 1152100 грн., штраф за форвардним контрактом № 1/3-2018 від 06.03.2018р. в сумі 999 000 грн., штраф за форвардним контрактом № 10/7-2018 від 26.07.2018р. в сумі 2000000 грн.; штраф за форвардним контрактом № 8/4-2018 від 27.04.2018р. в сумі 953360 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 76566, 90 грн.;
ухвалою суду від 20.08.2019р. по справі №916/2215/19, якою затверджено мирову угоду, укладену 14.08.2019р. між СВК "Дружба народів" та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН".
Згідно заяви ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" повернуло СВК «Дружба народів» 2 900 000 грн., у зв'язку з чим заборгованість становить 21 578 945 грн.
СВК «Дружба народів» надано відповідь на відзив (вх. №36470/23 від 16.10.2023р. (т. 14 а.с. 23-25) арбітражного керуючого, в якому вказано, що згідно ухвали про затвердження мирової угоди та закриття провадження господарського суду Одеської області від 20.08.2019р. у справі №916 2215/19 боржник визнав позовні вимоги стягувана на загальну суму 14 087 800 грн. та в період з 12 по 14 листопада 2019р. сплатив 1 944 900 грн., а саме в рахунок погашення кредиторської заборгованості по ФК№2/3-2018 в сумі 900 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №669 від 12.11.2019р. на суму 300 000 грн.,№ 667 від 13.11.2019р. - 300 000 грн., №668 від 13.11.2019р. - 300 000 грн.; в рахунок погашення заборгованості по ФК №3/3-2018 в сумі 1 044 900 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №671 від 13.11.2019р. на суму 200 000 грн., №670 від 13.11.2019р. - 300 000 грн., №693 від 14.11.2019р. - 300 000 грн., №694 від 14.11.2019р. - 244 900 грн.
Заявник вказує, що заборгованість боржника за мировою угодою з врахуванням часткової сплати становить 12 248 558, 50 грн., з яких: 5 099 000 грн. - тіло заборгованості за форвардними контрактами, 7 043 900 грн. - штрафні санкції за неналежне виконання вищезазначених контрактів, 105 658, 50 грн. - судовий збір.
За рішенням суду від 17.10.2019р. по справі №916/2220/19 заборгованість боржника складає 10 208 920 грн. та в період з боржник з 12 по 14 листопада 2019 року сплатив 955 100,00 грн., а саме в рахунок погашення кредиторської заборгованості по ФК №1/3-2018 від 06.03.2018р., що підтверджується платіжними дорученнями №666 від 12.11.2019р. на суму 300 000,00 грн., №664 від 13.11.2019р. - 300 000,00 грн., №665 від 13.11.2019р. 300 000,00 гри., №694 від 14.11.2019р. 55 100,00 грн.
Згідно відповіді загальна заборгованість ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" перед СВК «Дружба народів» складає 21 578 945, 40 грн., з яких: 9 248 360 грн. - тіло заборгованості по форвардним контрактам, 12 148 360 грн. - штрафні санкції за неналежне виконання форвардних контрактів, 182 225, 40 грн. - сума судових зборів.
СВК «Дружба народів» надано відповідь (вх. №40723/23 від 09.11.2023р.) на відзив боржника (т. 14 а.с. 189-193), в якому посилаючись на ухвалу про затвердження мирової угоди по справі №916/2215/19, вказує, що згідно неї заборгованість у розмірі 13 517 183, 60 грн. боржник повинен був передати вражаєм зі своїх полів, а решту заборгованості у сумі 570 616, 40 грн. перерахувати на розрахунковий рахунок протягом 20 днів з дня затвердження мирової угоди, тобто до 09.09.2019р. В період з 12 по 14 листопада 2019р. сплатив 1 944 900 грн., а саме в рахунок погашення кредиторської заборгованості по ФК№2/3-2018 в сумі 900 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №669 від 12.11.2019р. на суму 300 000 грн.,№ 667 від 13.11.2019р. - 300 000 грн., №668 від 13.11.2019р. - 300 000 грн.; в рахунок погашення заборгованості по ФК №3/3-2018 в сумі 1 044 900 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №671 від 13.11.2019р. на суму 200 000 грн., №670 від 13.11.2019р. - 300 000 грн., №693 від 14.11.2019р. - 300 000 грн., №694 від 14.11.2019р. - 244 900 грн.
Заявник вказує, що заборгованість боржника за мировою угодою з врахуванням часткової сплати становить 12 248 558, 50 грн., з яких: 5 099 000 грн. - тіло заборгованості за форвардними контрактами, 7 043 900 грн. - штрафні санкції за неналежне виконання вищезазначених контрактів, 105 658, 50 грн. - судовий збір.
За рішенням суду від 17.10.2019р. по справі №916/2220/19 заборгованість боржника складає 10 208 920 грн. та в період з боржник з 12 по 14 листопада 2019 року сплатив 955 100,00 грн., а саме в рахунок погашення кредиторської заборгованості по ФК №1/3-2018 від 06.03.2018р., що підтверджується платіжними дорученнями №666 від 12.11.2019р. на суму 300 000,00 грн., №664 від 13.11.2019р. - 300 000,00 грн., №665 від 13.11.2019р. 300 000,00 гри., №694 від 14.11.2019р. 55 100,00 грн.
СВК «Дружба народів» звернулася із заявою, сформованою в системі 06.02.2024р. (вх. №3014/24 від 07.02.2024р.), в якій вказано, що загальна заборгованість боржника складає 17 429 585, 40 грн., з яких: 5 099 000 грн. - тіло заборгованості по форвардним контрактам, 12 148 360 грн. - штрафні санкції за неналежне виконання форвардних контрактів, 182 225, 40 грн. - сума судових зборів, тобто фактично зменшено суму заявлених вимог.
У повідомленні від 04.09.2023р. (вх. №30238/23 від 04.09.2023р.) розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. (т.13 а.с. 16-19) вказано, що грошова вимога заявника може бути визнана частково, а саме: у розмірі 18 984 194, 90 грн., з яких: 5368 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів, 7 043 900 грн. - четверта черга, 12 040 585, 40 грн. - шоста черга. Розпорядник майна боржника зазначає, що заявник несвоєчасно звернувся до суду із заявою з вимогами до боржника, а саме 11.08.2023р., оскільки тридцятиденний строк на подання таких заяв, передбачений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розпочався 05.04.2023р. та закінчився 04.05.2023р. Мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду від 20.08.2019р. по справі №916/2215/19, не розірвана, є дійсною, а тому висновок заявника про загальний розмір вимоги за цією мировою угодою є хибний. Заявник самостійно вказав у своїй заяві, що боржник сплатив йому 200 000 грн., тобто з урахуванням ч.1 ст. 534 ЦК України боржник погасив повністю заборгованість зі сплати судового збору в розмірі 105 658, 50 грн. та 94341, 50 грн. штрафних санкцій. Розпорядник майна боржника зазначає, що заборгованість боржника за мировою угодою становить 13 887 800 грн., з них 7 043 900 - тіло заборгованості за договорами №12/8-2018 від 03.08.2018, №3/3-2018 від 23.03.2018, №11/8-2018 від 01.08.2018 та №2/3-2018 від 19.03.2018; 6 949 558, 50 грн. - штрафні санкції за неналежне виконання вищевказаних договорів. За рішенням суду від 17.10.2019р. у справі №916/2220/19 боржник зобов'язаний сплатити заявнику суму в розмірі 5 180 726, 90 грн., тоді боржник виконав зобов'язання на суму 90 000 грн., що з урахуванням ч. 1 ст. 534 ЦК України боржник повністю погасив заборгованість зі сплати судового збору в розмірі 76 566, 90 грн. та 13 433, 10 грн. - штрафні санкції. Згідно повідомлення боржник повинен сплатити заявнику виключно штрафні санкції у розмірі 5 091 026, 90 грн.
Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Вудуд Г.І. звернувся із заявою від 01.02.2024р. (вх. №4182/24 від 01.02.2024р.), в якій просить при розгляді грошової вимоги СВК «Дружба народів» застосувати щодо частини грошових вимог факт пропуску строку позовної давності. Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2019р. у справі №916/2220/19 не розглянуті вимоги за тілом заборгованості за договорами №9/4-2018 від 02.05.2018, №1/3-2018 від 06.03.2018, №8/4-2018 від 27.04.2018, №10/7-2018 від 26.07.2018. За вказаними договорами строк виконання грошових зобов'язань сплив у кінці 2018р., а тому розпорядника майна вважає за можливе застосувати до тіла заборгованості без врахування штрафних санкцій приписи ст.ст. 256, 257 ЦК України, а саме строк позовної давності.
Боржник у відзиві (вх. №32435/23 від 18.09.2023р.) (т. 13 а.с. 36-40) вказує, що грошова вимога заявника може бути визнана частково, а саме: у розмірі 9 512 493 грн., з яких: 5368 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів, 2 350 421, 98 грн. - четверта черга, 7 156 703, 02 грн. - шоста черга. Мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду від 20.08.2019р. по справі №916/2215/19, не розірвана, є дійсною, не оскаржена кредитором, а тому вимога кредитора про загальний її розмір є невірна та недостатньо обґрунтована.
Боржник, посилаючись на п. 6 мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду, вказує, що в ній не встановлені ціни на конкретний вид сільськогосподарської продукції, жодним пунктом не передбачені порядок встановлення цін, можливість зміни умов мирової угоду у випадку зростання чи зменшення цін на вказаний вид сільськогосподарської продукції. Тобто, керуючись принципом безумовної визначеності судового рішення, слід вважати єдиною узгодженою сторонами та затвердженою умовою мирової угоди площу земельних ділянок, з яких буде відпущена сільськогосподарська продукція (насіння соняшника, зерно кукурудзи та сорго) у розрахунок боржника перед кредитором; як наслідок відсутності точних значень зобов'язань у одиницях ваги та фіксованого розміру ціни сільськогосподарської продукції за одну одиницю ваги, й слідує, що не залежно від фактичного розміру урожайності з 1 гз та ціни на час відпуску сільськогосподарської продукції насіння соняшника, зерна кукурудзи та сорго, слідує, що сторони дійшли згоди що після збору урожаю 2019р. з вказаних у мировій угоді площ, незалежно від фактичної урожайності та фактичних ринкових цін на насіння соняшника, зерно кукурудзи і сорго, зобов'язання боржника перед кредитором буде вважатись погашеним.
Боржник зазначає, що жодний пункт мирової угоди, затвердженої ухвалою, не вказує строк до якого боржник зобов'язаний виконати умови мирової угоди, у частині виконання пунктів 2-5 мирової угоди в натурі. П. 6 мирової угоди вказаний двадцятиденний строк виконання мирової угоди у частині виконання її щодо грошової вимоги у розмірі 570 616, 40 грн.
Згідно відзиву мирова угода затверджена з невстановленою датою виконання; кредитор за період з 20.08.2019р. по цей день з вимогою про виконання мирової угоди у частині виконання зобов'язання у натурі до боржника не звертався. Боржник вважає, що безспірною є грошова вимоги кредитора у розмірі 570 616, 40 грн., у решті частини ця вимога є спірна, та така вимога є грошовою вимогою шостої черга задоволення вимог кредиторів.
Посилаючись на абз. 5 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, п.п.2-5 мирової угоди, боржник зазначає про відсутність первинних документів за 2019р., зокрема, відомості вагової, товарно-транспортні накладні, приходні документи по складах, що реєстрували збір урожаю у 2019р., були вилучені правоохоронними органами. Єдиним документом, що знаходиться у боржника складений із відомостей статистичної звітності, що надсилається до статистичних органів та органу управління боржника - Національної академії аграрних наук України, це економічний паспорт державного підприємства (господарства) «Змінений» за 2000, 2010, 2015-2022рр. У 2019р. боржник з вище наведених сільськогосподарських ділянок міг передати кредитору у рахунок погашення боргу за мировою угодою, затвердженою ухвалою, у натуральному вигляді: 117,377 т насіння соняшника; 130,7 т зерна кукурудзи; 225,89 т сорго.
У відзиві боржник зазначає, що за аналогією застосування абз. 4 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (у частині змінності у часі ціни одиниці товару (іноземної валюти), можна стверджувати, що розмір вимоги кредитора за майновою вимогою без встановленої ціни товару послуги, слід визначати за середньою ринковою вартістю товару, послуги на день подання заяви з грошовою вимогою. Враховуючи розмір актуальних цін на сільськогосподарську продукції станом на серпень 2023р., розмір грошової вимоги кредитора, що еквівалентна зобов'язанню у натурі за мировою угодою, дорівнює: борг = 11 600 грн./т Х 117, 377 +5900 грн./т Х130, 7 +8000 грн./т Х 225, 89 т. = 1 361 573, 20 грн. + 771 130 грн. = 1 807 120 = 3 939 823, 20 грн. З урахуванням пропорції між загальною заборгованістю боржника перед кредитором, відображена у п. 6 мирової угоди, у розмірі 13517183,60 грн. та розміном тіла заборгованості у розмірі 7043900,00 грн., розмір грошової вимоги, яку слід віднести до вимоги четвертої черги, рівний 2350421,98 грн., грошова вимоги у розмірі 2 160 017, 62 грн. є вимогою шостої черги.
Згідно відзиву зобов'язання за невиконання мирової угоди становить 4 510 439, 60 грн.
Боржник сплатив заявнику 200 000 грн., тобто з урахуванням ч.1 ст. 534 ЦК України боржник погасив повністю заборгованість зі сплати судового збору в розмірі 105 658, 50 грн. та 94341, 50 грн. штрафних санкцій, у зв'язку з чим що заборгованість боржника за мировою угодою становить 4 416 098, 10 грн., з них 2 350 421, 98 - тіло заборгованості за договорами №12/8-2018 від 03.08.2018, №3/3-2018 від 23.03.2018, №11/8-2018 від 01.08.2018 та №2/3-2018 від 19.03.2018; 2 065 676, 12 грн. - штрафні санкції за неналежне виконання вищевказаних договорів. За рішенням суду від 17.10.2019р. у справі №916/2220/19 боржник зобов'язаний сплатити заявнику суму в розмірі 5 180 726, 90 грн., тоді боржник виконав зобов'язання на суму 90 000 грн., що з урахуванням ч. 1 ст. 534 ЦК України боржник повністю погасив заборгованість зі сплати судового збору в розмірі 76 566, 90 грн. та 13 433, 10 грн. - штрафні санкції. Боржник виконав зобов'язання перед кредитором за рішенням суду від 17.10.2019р. у справі №916/2220/19 в розмірі 90 000 грн., з урахуванням чого останній погасив повністю заборгованість зі сплати судового збору у розмірі 76 566, 90 грн. та 13 433, 10 грн. штрафних санкцій, а тому боржник повинен сплатити виключно штрафні санкції у розмірі 5 091 026, 90 грн.
Розглянувши матеріали справи, заяву СВК «Дружба народів» з доданими до неї доказами, вислухавши представників сторін, суд встановив:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2019р. по справі №916/2220/19 стягнуто з ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" на користь СВК "Дружба народів" штраф за форвардним контрактом № 9/4-2018 від 02.05.2019р. в сумі 1152100 грн., штраф за форвардним контрактом №1/3-2018 від 06.03.2018р. в сумі 999000 грн., штраф за форвардним контрактом № 10/7-2018 від 26.07.2018р. в сумі 2000000 грн.; штраф за форвардним контрактом № 8/4-2018 від 27.04.2018р. в сумі 953360 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 76566, 90 грн. (т. 12 а.с. 16-22).
Боржник частково сплатив заборгованість, а саме в сумі 955 100 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №666 від 12.11.2019р. на суму 300 000,00 грн., №664 від 13.11.2019р. - 300 000,00 грн., №665 від 13.11.2019р. 300 000,00 гри., №694 від 14.11.2019р. 55 100,00 грн. (т. 12 а.с. 29-30, 36, 38).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2019р. по справі №916/2215/19 (т. 12 а.с. 23-28) затверджено мирову угоду, укладену 14.08.2019р. між СВК "Дружба народів" та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" про наступне:
м. Одеса 14 серпня 2019р.
Ми, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба народів", в особі директора Грекова Р.К., який діє на підставі Статуту (далі - "Стягувач") та Державне підприємство "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України", в особі директора Челак А.З., що діє на підставі Статуту (надалі іменується "Боржник"), що є сторонами у справі №916/2215/19, яка знаходиться у провадженні судді Цісельського О.В. Господарського суду Одеської області за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів" до Державного підприємства "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України" про стягнення заборгованості:
за форвардним контрактом №12/8-2018 від 03.08.2018р. в розмірі 6 000 000,00грн., з яких: 3 000 000,00грн. - основна заборгованість, 3 000 000,00грн. - штрафні санкції;
за форвардним контрактом №3/3-2018 від 23.03.2018р. в розмірі 2 089 800,00грн., з яких: основна заборгованість 1 044 900,00 грн., 1 044 900,00грн. - штрафні санкції;
за форвардним контрактом №11/8-2018 від 01.08.2018р. в розмірі 4 000 000,00 грн., з яких: 2 000 000,00 грн. основна заборгованість, 2 000 000,00 грн. - штрафні санкції;
за форвардним контрактом №2/3-2018 від 19.03.2018р. в розмірі 1 998 000,00 грн., з яких: 999 000,00 грн. основна заборгованість, 999 000,00грн. - штрафні санкції, домовились про укладення мирової угоди на таких умовах:
1.Державне підприємство "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України" визнає позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів" щодо стягнення заборгованості: за форвардним контрактом №12/8-2018 від 03.08.2018р. в розмірі 6 000 000,00грн., з яких: 3 000 000,00грн. - основна заборгованість, 3 000 000,00грн. - штрафні санкції; за форвардним контрактом №3/3-2018 від 23.03.2018р. в розмірі 2 089 800,00 грн., з яких: основна заборгованість 1 044 900,00 грн., 1 044 900.00грн. - штрафні санкції; за форвардним контрактом №11/8-2018 від 01.08.2018р. в розмірі 4 000 000,00 грн., з яких: 2 000 000,00 грн. основна заборгованість, 2 000 000,00 грн. - штрафні санкції; за форвардним контрактом №2/3-2018 від 19.03.2018р. в розмірі 1 998 000,00 грн., з яких: 999 000,00 грн. основна заборгованість, 999 000,00 грн. - штрафні санкції.
2.Державне підприємство "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України" зобов'язується в рахунок погашення заборгованості у розмірі - 6 000 000,00грн., з яких: 3 000 000,00 грн. - основна заборгованість, 3 000 000,00 грн. - штрафні санкції за форвардним контрактом №12/8-2018 від 03.08.2018р. передати Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Дружба народів":
врожай соняшнику 2019 року, який знаходиться на полях Державного підприємства "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України":
1/3 розміром 170 га, очікувана ціна від реалізації 1 747 940,00 грн.;
1/12 розміром 24 га, очікувана ціна від реалізації 246 513,60 грн.;
1/10розміром 105 га, очікувана ціна від реалізації 1 078 497,00 грн.;
1/7 розміром 50 га, очікувана ціна від реалізації 513 570,00 грн.;
1/7 розміром 16 га, очікувана ціна від реалізації 164 342,40 грн.;
1/12 розміром 38 га, очікувана ціна від реалізації 390 313,20 грн.;
1 /12 розміром 8 га, очікувана ціна від реалізації 82 171,20 грн.;
2/2 розміром 154 га, очікувана ціна від реалізації 1 581 795,60 грн.
А також, врожай кукурудзи 2019 року який знаходиться на полях Державного підприємства "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України":
2/8 розміром 6 га, очікувана ціна від реалізації 48 787,20 грн.;
2/8 розміром 1 га, очікувана ціна від реалізації 8 131,20 грн.;
2/8 розміром 17 га, очікувана ціна від реалізації 138 230,40 грн.;
На загальну суму 6 000 291,80 грн.
3.Державне підприємство "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України" зобов'язується в рахунок погашення заборгованості в розмірі - 2 089 800,00 грн., з яких: основна заборгованість 1 044 900,00 грн., 1 044 900,00 грн. - штрафні санкції, за форвардним контрактом №3/3-2018 від 23.03.2018р. передати Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Дружба народів" врожай кукурудзи 2019 року, який знаходиться на полях Державного підприємства "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України":
2/8 розміром 18 га, очікувана ціна від реалізації 146 361,60 грн.
А також, врожай сорго 2019 року який знаходиться на полях Державного підприємства "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України":
1/5 розміром 32 га, очікувана ціна від реалізації 328 684,80 грн.;
2/9 розміром 155 га, очікувана ціна від реалізації 1 592 067,00 грн.
На загальну суму 2 067 113,40 грн.
4.Державне підприємство "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України" зобов'язується в рахунок погашення заборгованості в розмірі 4 000 000,00 грн. з яких: 2 000 000,00 грн. основна заборгованість, 2 000 000,00 грн. - штрафні санкції, за форвардним контрактом №11/8-2018 від 01.08.2018р. передати Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Дружба народів" врожай соняшнику 2019 року, який знаходиться на полях Державного підприємства "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України":
2/11 розміром 65 га, очікувана ціна від реалізації 667 641,00 грн.;
2/9 розміром 64 га, очікувана ціна від реалізації 657 369,60 грн.
А також, врожай сорго 2019 року, який знаходиться на полях Державного підприємства "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України":
1/4 розміром 127 га, очікувана ціна від реалізації 1304 467,80 грн.;
2/1а розміром 80 га, очікувана ціна від реалізації 821 712,00 грн.
На загальну суму 3 451 190,40 грн.
5. Державне підприємство "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України" зобов'язується в рахунок погашення заборгованості в розмірі 1 998 000,00 грн., з яких: 999 000,00 грн. основна заборгованість, 999 000,00 грн. - штрафні санкції, за форвардним контрактом № 2/3-2018 від 19.03.2018р. передати Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів" врожай соняшнику 2019 року, який знаходиться на полях Державного підприємства "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України":
2/10розміром 60 га, очікувана ціна від реалізації 616 284,00 грн.
А також, врожай кукурудзи 2019 року, який знаходиться на полях Державного підприємства "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України":
1/8 розміром 51га, очікувана ціна від реалізації 414 691,20 грн.;
2/8 розміром 63 га, очікувана ціна від реалізації 512 265,60 грн.;
2/8 розміром 56 га, очікувана ціна від реалізації 455 347,20 грн.
На загальну суму 1 998 588,00 грн.
6. Сторони дійшли згоди, що Державне підприємство "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України", визнає позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів", щодо стягнення заборгованості:
за форвардним контрактом №12/8-2018 від 03.08.2018р. в розмірі - 6 000 000,00грн., з яких: 3 000 000,00 грн. - основна заборгованість, 3 000 000,00 грн. - штрафні санкції; за форвардним контрактом № 3/3-2018 від 23.03.2018р. в розмірі - 2 089 800,00 грн., з яких: основна заборгованість 1 044 900,00 грн., 1 044 900,00 грн. - штрафні санкції; за форвардним контрактом № 11/8-2018 від 01.08.2018р. в розмірі 4000 000,00 грн., з яких: 2000000,00 грн. основна заборгованість, 2000000,00 грн. - штрафні санкції; за форвардним контрактом №2/3-2018 від 19.03.2018р. в розмірі в 1 998 000,00 грн., з яких: 999 000,00 грн. основна заборгованість, 999 000,00 грн. - штрафні санкції; на загальну суму 14 087 800,00 грн. і повинен передати Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Дружба народів", врожай зі своїх полів визначених в даній мировій угоді, на загальну суму - 13 517 183,60 грн. Решту заборгованості у сумі - 570 616,40 грн. Державне підприємство "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України" зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів" в AT "Райффайзен Банк Аваль", м Київ, МФО 380805 р/р НОМЕР_1 протягом 20 днів з дня затвердження даної мирової угоди.
7. Сторони дійшли згоди стосовно розподілу судових витрат і погодили, що Відповідач сплатить на користь Позивача суму судового збору: за форвардним контрактом №12/8-2018р. від 03.08.2018р. в розмірі 45 000,00 грн., за форвардним контрактом №3/3-2018 від 23.03.2018р. в розмірі 15 673,50 грн., за форвардним контрактом №11/8-2018 від 01.08.2018р. в розмірі 30 000,00грн., за форвардним контрактом №2/3-2018 від 19.03.2018р. в розмірі 14 985,00грн. з моменту затвердження судом мирової угоди, шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на рахунок Позивача в AT "Райффайзен Банк Аваль", м Київ, МФО 380805 р/р НОМЕР_1 .
Решта суми судового збору повертається з державного бюджету України відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України.
8.Порушення Державним підприємством "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України" положень цієї мирової угоди, є підставою для примусового стягнення Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Дружба народів" боргу по даній мировій угоді.
9.Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба народів" та Державне підприємство "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України" заявляють, що ні в процесі укладання цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були та не будуть порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі і держави.
10.Наслідки закриття провадження по справі щодо недопущення повторного звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет тих самих підстав встановлені ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, Сторонам зрозумілі.
11. Дана мирова угода набирає чинності з моменту затвердження Господарським судом Одеської області і діє до повного виконання її умов.
12. Дана мирова угода укладена у трьох примірниках: по одному для кожної сторони та для Господарського суду Одеської області.
2.Роз'яснити сторонам по справі, що відповідно до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
3.У випадку невиконання мирової угоди Державним підприємством "Дослідне господарство М.І. Кутузова ОДСДС НААН України" у добровільному порядку, ухвала дійсна для пред'явлення до примусового виконання в строки, визначені Законом України „Про виконавче провадження".
4.Провадження по справі №916/2215/19 - закрито.
Вказана ухвала суду не оскаржувалась, є чинною.
В матеріалах справи наявні копії форвардних контрактів №12/8-2018 від 03.08.2018р., №11/8-2018 від 01.08.2018р., №10/7-2018 від 26.07.2018р., №9/4-2018 від 02.05.2018р., №8/4-2018 від 27.04.2018р., №3/3-2018 від 23.03.2018р., №2/3-2018 від 19.03.2018р., №1/3-2018 від 06.03.2018р. (т. 12 а.с. 39-81).
Боржник частково сплатив заборгованість, а саме в сумі 1 994 900 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №669 від 12.11.2019р. на суму 300 000 грн., № 667 від 13.11.2019р. - 300 000 грн., №668 від 13.11.2019р. - 300 000 грн., №671 від 13.11.2019р. на суму 200 000 грн., №670 від 13.11.2019р. - 300 000 грн., №693 від 14.11.2019р. - 300 000 грн., №694 від 14.11.2019р. - 244 900 грн. (т. 12 а.с. 31-35, 37).
Таким чином, заборгованість ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" перед СВК «Дружба народів» складає 17 429 585, 40 грн., з яких: 5 099 000 грн. - заборгованість по форвардним контрактам, 12 148 360 грн. - штрафні санкції, 182 225, 40 грн. - сума судових зборів.
Норми права, що підлягають застосуванню
Ч 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Грошове зобов'язання (борг) згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені);
Ч.ч.1, 2 ст. 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Ст. 254 ЦК України передбачено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Ст. 267 ЦК України передбачено, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.
Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Висновки суду
Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема викладеною в постановах від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09, від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, від 05.03.2020 у справі №14/325"б", від 09.09.2021 у справі №916/4644/15) положення про позовну давність поширюються на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство, тому при розгляді грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021р. по справі №916/4644/15 зазначив наступне.
"Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Кредитор самостійно обирає спосіб захисту порушеного права. Звернення конкурсного кредитора із заявою з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство є одним із таких способів.
Водночас можливість судового захисту суб'єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, зокрема, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012).
Під позовною давністю слід розуміти строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду (висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).
Позовна давність характеризується наявністю предмета, на який вона спрямовує свою дію. Ним є матеріально-правова вимога особи про захист права або інтересу.
Пред'явлення позову як форми захисту суб'єктивного права є одним з етапів здійснення матеріального права. Втім, хоча позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їх захисту в суді і в ЦК України йдеться саме про позовну давність, проте встановлені законом строки застосовуються і до цивільно-правових вимог, які не оформляються у вигляді позову, зокрема у справах про банкрутство.
Підтвердженням такого висновку слугує тлумачення змісту статті 256 "Поняття позовної давності" ЦК України, яке свідчить, що позовна давність як правова категорія є наданим особі строком для реалізації звернення до суду за захистом права, яке порушується, оспорюється або не визнається.
Під захистом прав розуміється сукупність дозволених законом певних дій, прийомів, способів, що використовуються особою, право якої порушено або може бути порушено чи оспорюється, з метою відновлення порушеного (оспорюваного) права, припинення правопорушення чи запобігання вчиненню правопорушення та відшкодування спричиненої шкоди.
Суд звертає увагу, що Закон про банкрутство від 22.12.2011 № 4212-VI в редакції від 19.01.2013, положення якого втратили чинність з 21.10.2019, та чинний КУзПБ введений в дію з 21.10.2019, не встановлюють спеціальних норм, які регулюють застосування позовної давності у справах про банкрутство, в тому числі її застосування при розгляді кредиторських вимог до боржника. Таких норм не містить і ГК України.
ЦК України як основний акт цивільного законодавства не містить вичерпного переліку вимог, на які позовна давність не поширюється. Водночас оскільки позовна давність є інститутом цивільного права, вона може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 ГК України).
За змістом частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 223 ГК України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 ГК України (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/10116/18 та від 01.10.2019 у справі 910/12604/18).
Тому у вирішенні питання застосування позовної давності у справі про банкрутство необхідно керуватися нормами ЦК України, глава 19 "Позовна давність" якого включена до книги першої "Загальні положення", а отже, її положення поширюються не лише на договірні, а й на інші цивільні правовідносини.
У справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 "Позовна давність" ЦК України .
Близького за змістом підходу щодо застосування позовної давності у справі про банкрутство дотримується Верховний Суд України у постанові від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.03.2020 у справі № 14/325"б".
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду з метою єдності та сталості судової практики щодо застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника дійшов висновку, що для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду таких вимог стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.
Такий підхід враховує правову природу інституту банкрутства, забезпечує ефективне правове регулювання правовідносин банкрутства, зокрема розгляду кредиторських вимог в процедурі розпорядження майном боржника, оскільки забезпечує та надає можливість урахування прав й інтересів учасників такого розгляду. До того ж мінімізує вчинення недобросовісним боржником дій, спрямованих на завдання шкоди інтересам кредиторів через формування кредиторської заборгованості із заінтересованим кредитором (так званим "дружнім кредитором").
Переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 663/2070/15-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).
Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (див. частину першу статті 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (постанова Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 3-269гс16).
ЄСПЛ наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Суд звертає увагу, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.
Відповідно до частини п'ятої статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні він наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків.
Саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17).
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18)).
Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з урахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.
Тож при вирішенні питання про захист порушеного права у разі пропуску позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує зазначене питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постановах від 11.08.2020 в справі № 910/13193/19, від 17.06.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/460/20)).
До висновку про поважність причин пропуску позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. Поважними причинами у разі пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим (аналогічні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19).
Тлумачення частин п'ятої, шостої статті 23 Закону про банкрутство (частин п'ятої, шостої статті 45 КУзПБ з 21.10.2019) у взаємозв'язку зі статтею 256, частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України свідчить, що стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника".
Натомість, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Отже, зі спливом позовної давності особа втрачає право на судовий захист свого відповідного порушеного (невизнаного, оспорюваного) права та/або законного інтересу, відповідна вимога не підлягає задоволенню, а кореспондуюче цій вимозі зобов'язання не підлягає виконанню із застосуванням заходів правоохоронного характеру - за рішенням суду.
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму) (вказаний правовий висновок викладений у постанові від 24.05.2022р. по справі №910/19998/20).
Судом встановлено, що СВК «Дружба народів» як кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом подання заяви з грошовими вимогами до боржника ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" у справі №916/1014/23, що у розумінні ст. 16 ЦК України є вимогою про захист свого майнового права та інтересу, і на заявлені майнові вимоги до боржника поширюються положення про позовну давність.
Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги СВК «Дружба народів» до ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" ґрунтуються на мировій угоді, затвердженій ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2019р. по справі №916/2215/19 в загальній сумі 12 248 558, 50 грн. та на рішенні Господарського суду Одеської області від 17.10.2019р. у справі №916/2220/19 в сумі 5 181 026, 90 грн.
За умовами мирової угоди боржник зобов'язувався в рахунок погашення заборгованості передати СВК "Дружба народів" врожай (соняшнику, кукурудзи, сорго) 2019р. та щодо стягнення заборгованості у сумі 570 616,40 грн. ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" зобов'язувалося перерахувати на розрахунковий рахунок СВК "Дружба народів" протягом 20 днів з дня затвердження даної мирової угоди.
Таким чином, згідно правил обчислення строк позовної давності строк виконання зобов'язання по мировій угоді сплинув 2019р.
Матеріалами справи підтверджено факт порушення боржником прав заявника внаслідок не виконання зобов'язання, які ґрунтуються на мировій угоді, затвердженій ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2019р. по справі №916/2215/19 та на рішенні Господарського суду Одеської області від 17.10.2019р. у справі №916/2220/19.
Суд дійшов висновку, що грошові вимоги СВК «Дружба народів» до боржника ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" є обґрунтованими та підтвердженими.
Розпорядником майна боржника звернувся із заявою від 01.02.2024р. (вх. №4182/24 від 01.02.2024р.) про застосування щодо частини грошових вимог факт пропуску строку позовної давності.
Оскільки законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (відповідна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 09.04.2019р. у справі №912/1104/18).
Будь-якого обґрунтування поважності причин пропуску цього строку заявником не вказано і доказів на підтвердження таких причин не надано.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що строк позовної давності для пред'явлення заявником вимог, які ґрунтуються на мировій угоді, затвердженій ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2019р. по справі №916/2215/19, на день звернення із заявою про визнання грошових вимог пропущено.
Клопотання про відновлення строку позовної давності СВК «Дружба народів не заявлялося, не наводилися обставини, які б свідчили про неможливість стягнення грошових коштів в межах строку позовної давності.
Враховуючи викладене, грошові вимоги СВК «Дружба народів» в сумі 12 248 558, 50 грн., які ґрунтуються на мировій угоді, затвердженій ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2019р. по справі №916/2215/19, судом відхиляються у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 03.04.2023р. дата відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" та офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України від 04.04.2023р. за №70347.
Тридцятиденний строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 04.05.2023р.
Заява СВК «Дружба народів» з вимогами до боржника датована 11.08.2023р. та надійшла до Господарського суду Одеської області 11.08.2023р., про що свідчить відтиск штампа вхідної кореспонденції Господарського суду Одеської області.
Враховуючи те, що повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №70347 було оприлюднено 04.04.2023р. та граничною датою для пред'явлення заяв до боржника є 04.05.2023р. заява СВК «Дружба народів» подана до Господарського суду Одеської області з пропуском встановленого ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства строку.
Враховуючи те, що грошові вимоги СВК «Дружба народів» в сумі 5 181 026, 90 грн., з яких: 5 104 460 грн. - штрафні санкції, 76 566, 90 грон. - судовий збір, виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто, до 03.04.2023р.) та є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, суд їх визнає в повному обсязі.
При цьому, суд зазначає, що наслідком не дотримання встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку для подання заяви з грошовими вимогами до боржника є позбавлення права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Керуючись ст.ст. 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд
1.Визнати частково грошові вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів" до Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (68440, Одеська обл., Болградський район, село Прямобалка, вул. Свободи, буд. 15; код ЄДРПОУ 00484015) в сумі 76 566, 90 грн. із задоволенням у шосту чергу та врахувати в реєстрі вимог кредиторів суму штрафних санкцій в розмірі 5 104 460 грн.
2.В решті вимог - відмовити.
Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 07 лютого 2024р. та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повну ухвалу складено та підписано 12 лютого 2024р.
Копію ухвали надіслати на електронну адресу: ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" (dpdgkutuzova@gmail.com), арбітражного керуючого Вудуда Г.І. (ІНФОРМАЦІЯ_1), Національної академії аграрних наук України (prezid@naas.gov.ua), Одеської обласної прокуратури (odeska.obl@od.gp.gov.ua), Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (info@dp.minjust.gov.ua), Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (iwpim.naan@gmail.com), Фонду державного майна України (info.spfu.gov.ua), СВК "Дружба народів" (erik@ukr.net).
Суддя Л.І. Грабован