про залишення позовної заяви без руху
13.02.2024 р. Справа № 914/377/24
Господарський суду Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши матеріали справи
за позовом: Підприємства об'єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», м. Львів,
до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів,
про: витребування майна з незаконного володіння та зобов'язання звільнити незаконно займані частини приміщення
визнав подані матеріали недостатніми для відкриття провадження у справі, враховуючи наступне.
Господарський процесуальний кодекс України у статтях 162, 164 встановлює низку вимог до позовної заяви та до документів, які додаються до неї. Однак позивач не дотримався деяких з них, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з наступними вимогами:
1) витребувати майно по АДРЕСА_1 площею 97 метрів квадратних з незаконного володіння відповідача;
2) зобов'язати відповідача звільнити (виселитися) з незаконно займаної ним частини приміщення по АДРЕСА_1 площею 97 метрів квадратних.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.2 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Таким чином позивачем заявлено одну вимогу майнового та одну вимогу немайнового характеру.
Однак, згідно долученої до матеріалів позовної заяви платіжної інструкції №2210 від 7 лютого 2024 року на суму 3028,00 грн позивач сплатив судовий збір тільки за вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.
Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
За даних обставин вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є майновими вимогами. Відповідно, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, виходячи із вартості майна.
Отже, для правильного визначення суми судового збору за вимогу майнового характеру необхідно встановити ринкову вартість майна щодо якого заявлено вимогу на день подання позовної заяви до суду.
У свою чергу, позивачем будь-яких доказів на підтвердження ринкової вартості майна на день подання позовної заяви (зокрема звіт про оцінку майна, висновок експерта), суду не надано.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягає сплаті за майнову вимогу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, керуючись 162, 164, ч. 1 та 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Підприємства об'єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про витребування майна з незаконного володіння та зобов'язання звільнити незаконно займані частини приміщення - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- вартісної оцінки нерухомого майна: приміщення по АДРЕСА_1 площею 97 метрів квадратних;
- докази доплати судового збору у відповідності до вартості спірного майна, яку позивач просить витребуватия, як за майнову вимогу.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирала законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015
Суддя Березяк Н.Є.