79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.02.2024 Справа № 914/3568/23
за позовом: Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Львів
про відшкодування втрат
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
Представники:
від позивача: Воронова Ірина Романівна - представник;
від відповідача: не з'явився;
На розгляд (на поштову адресу суду) Господарського суду Львівської області подано позов Комунальним підприємством “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Львів, в якому просить стягнути з відповідача 9513,60грн. витрат пов”язаних з проведенням демонтажу та зберіганням рекламної конструкції. Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2684,00грн.
Ухвалою суду від 11.12.2023 року позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.
21.12.2023 року від позивача на поштову адресу суду надійшла заява за вх.№31238/23 про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунено недоліки позовної заяви та додано докази надіслання заяви з додатками відповідачу у справі.
Ухвалою суду від 26.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 25.01.2024 року на 11:25 год.
В судове засідання 25.01.2024 року учасники справи явку представників не забезпечили. Жодних заяв, клопотань процесуального характеру від позивача та від відповідача до суду не надходило, відтак ухвалою суду від 25.01.2024 року розгляд справи по суті відкладено на 08.02.2024 року на 15:20 год.
В судове засідання 08.02.2024 року позивач явку уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення по суті справи та просить позов задоволити.
В судове засідання 08.02.2024 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд належним чином та завчасно (26.12.2023 та 25.01.2024 року) повідомив відповідача про день та час розгляду справи, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції. 31.01.2024 року на адресу суду від відповідача повернувся конверт із зазначенням причини повернення на довідці Укрпошти: «за закінченням терміну зберігання».
Ухвали суду надіслані відповідачу у справі за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.
Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відтак в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем у даній справі було самовільно, з порушенням Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок), встановлено спеціальні конструкції зовнішньої реклами на фасаді будівлі та просо неба по АДРЕСА_1 , чим порушено вимоги ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».
30.09.2022 року КП «Адміністративно-технічне управління» здійснило із залученням підрядної організації, примусовий демонтаж самовільно встановлених конструкцій ФОП ОСОБА_1 про що було складено акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 30.09.2022 року № 19.
Вартість робіт по демонтажу самовільно встановлених конструкцій відповідачем склала 1740,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату та актом надання послуг.
Сума, яку Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов'язана відшкодувати за зберігання двох самовільно встановлених конструкцій, демонтованих 30.09.2022 року складає 6 188,00 грн.
Предметом позову є стягнення 9513,60грн., з яких:
- 1740,00 грн. за демонтаж рекламних конструкцій;
- 6188,00грн. за зберігання вивісок на складі.
Відтак загальна сума становить 7928,00грн та ПДВ 20% 1585,60грн., тому загальна сума до стягнення становить 9513,60грн.
Підставою позову є обставини, якими обґрунтовується факт порушення відповідачем умов Правил розміщення зовнішньої реклами на території Львівської міської територіальної громади, тому позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача за демонтаж та зберігання рекламних конструкцій у сумі 9513,60грн.
Аргументи відповідача.
Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи.
Відповідач, ФОП ОСОБА_1 самовільно, без отримання дозволу на розміщення реклами, встановила спеціальні конструкції зовнішньої реклами на фасаді будівлі та просто неба по АДРЕСА_1 , чим порушено вимоги ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу».
У зв'язку з виявленим порушенням, ФОП ОСОБА_1 позивачем було скеровано вимогу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 25.01.2022 року № 23/Р-25-179, якою було запропоновано Відповідачу добровільне усунути допущені порушення у зазначений у вимозі термін. Проте, ОСОБА_1 вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про демонтаж рекламних конструкцій не виконала.
Згідно п. 8.1.1. Правил розміщення зовнішньої реклами на території Львівської міської територіальної громади демонтажу підлягають самовільно встановлені рекламоносії, власник яких не виконав вимогу про демонтаж, відтак Департамент економічного розвитку Львівської міської ради видав наказ від 16.02.2022р. № 23Д «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами», яким доручив КП «Адміністративно-технічне управління» демонтувати самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_1 в примусовому порядку, а саме місце-1 - 3,5 х 3м; місце-2- 2 х 2м; місце-3 - 6 х 0,4м.
На підставі вищезазначеного наказу самовільно встановленні конструкції зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_1 , а саме місце-1 та місце-3, були демонтовані Позивачем із залученням підрядних організацій, що підтверджується Актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 30.09.2022р. № 19 та в якому зазначено, що місце-2 демонтовано власниками.
Згідно п.8.3. «Правил розміщення зовнішньої реклами на території Львівської міської територіальної громади», затверджених рішенням Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010р. «примусовий демонтаж рекламних засобів проводиться власними силами Оператора (КП «Адміністративно-технічне управління») або на його замовлення - підрядною організацією» .
Відповідно до матеріалів справи, демонтаж самовільно встановлених рекламних конструкцій проводив підрядник ФОП ОСОБА_2 згідно Договору про надання послуг від 11.01.2022р. № 11/01/22, який знаходиться в матеріалах справи.
Вартість робіт по демонтажу самовільно встановлених конструкцій ФОП ОСОБА_1 склала 1740,00 грн., що підтверджується рахунком та актом надання послуг, які долучені до даної позовної заяви.
Оплата Позивачем витрат за демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 1740,00 грн. підряднику ФОП ОСОБА_2 підтверджується копією платіжної інструкції від 14.10.2022 року, яка долучена до позовної заяви.
Відповідно до п.13.4. Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, затверджених Ухвалою сесії Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 року: «витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники: пунктом 13.4.1. передбачено, що за демонтаж та транспортування спеціальної конструкції - у розмірі фактичних витрат; п. 13.4.2. за зберігання спеціальної конструкції - у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберіганні».
Сума, яку ФОП ОСОБА_1 зобов'язана відшкодувати за зберігання самовільно встановлених конструкцій, демонтованих 30.09.2022 року складає 6 188,00 грн. (з 31.09.2022 року - 182 дні *17 грн * 2 конструкції, що становить 6188,00 грн).
Зберігання самовільно встановлених рекламних конструкцій підтверджується копією накладної № 33 від 30.09.2022 року, яка долучена до позовної заяви.
З метою досудового врегулювання спору Відповідачу скеровувались листи-вимоги від 02.11.2022р. № 2410-10-2265, від 25.09.2023р. № 2410-10-3009 про повернення витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління», у зв'язку з демонтажем та зберіганням конструкцій, однак станом на 01.11.2023 року відповідач не оплатив витрат КП «Адміністративно-технічне управління», понесених у зв'язку з демонтажем та зберіганням самовільно встановлених конструкції зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_1 , жодної відповіді КП «Адміністративно-технічне управління» - не отримало. Доказів, які б свідчили про повернення відповідачем витрат, понесених відповідачем, в матеріалах справи відсутні.
- Загальна вартість витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління», у зв'язку з демонтажем та зберіганням конструкції зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_1 станом на 01.11.2023р. складає: 1740,00 грн. за демонтаж рекламних конструкцій; 6188,00грн. за зберігання вивісок на складі. Відтак загальна сума становить 7928,00грн та ПДВ 20% 1585,60грн., тому загальна сума до стягнення, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 9513,60грн.
З матеріалів справи вбачається, що невиконання Відповідачем у добровільному порядку
демонтажу самовільно встановлених конструкцій призвело до того, що комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» понесло витрати, пов'язаних з демонтажем та зберіганням рекламних конструкцій у кількості двох штук, на суму яких також нараховано податок на додану вартість в розмірі 1585,60грн., відтак загальна ціна позову складає 9513,60грн.
Норми права та висновки суду.
Предметом доказування є встановлення обставин правомірності демонтажу та зберігання рекламних конструкцій (вивісок у кількості двох штук) за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 80 та стягнення коштів у сумі 9513,60грн.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з приводу примусового демонтажу самовільно встановлених рекламних вивісок.
Відносини, які виникають у зв'язку з встановленням малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, розміщення яких передбачено законодавством України, процедуру встановлення архітектурних форм (вивісок) та правові відносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, які виникають у процесі розташування архітектурних форм (вивісок), врегульовано Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 (зі змінами та доповненнями), який також регламентує загальні вимоги до їх розміщення (надалі Порядок).
Вказаний Порядок розроблений відповідно до Законів України Про рекламу, Про охорону культурної спадщини, Про місцеве самоврядування в Україні, Про адміністративні послуги, Про регулювання містобудівної діяльності, Про основи містобудування в Україні, Про благоустрій населених пунктів, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, ухвали міської ради від 21.04.2011 № 376 Про Правила благоустрою м. Львова.
Такий Порядок є обов'язковим для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та відомчої належності, а також фізичними особами підприємцями, які встановлюють малі архітектурні форми (вивіски) у м. Львові (п.1.4 Порядку).
Згідно з п.п. 1.6, 5.1 Порядку, встановлення малих архітектурних форм (вивісок) з порушенням цього Порядку забороняється, а моніторинг їх розміщення у м. Львові здійснює комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління.
У п.6.2 Порядку визначено, що власникам самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок) скеровуються вимоги уповноваженого органу (департаменту містобудування) про усунення допущеного порушення.
У вимозі Департаменту містобудування Львівської міської ради від 25.01.2022 року № 23/Р-25-179, надісланій відповідачу, зазначено про встановлене порушення вимоги ч. 1 ст. 16 Закону україни «Про рекламу», а саме: самовільно встановлено спеціальні конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку та просто неба на АДРЕСА_1 - розміри площини рекламної конструкції: місце-1 - 3,5 х 3м; місце-2- 2 х 2м; місце-3 - 6 х 0,4м. Відповідачем не заперечено належність йому таких рекламних конструкцій.
Згідно з ч.1 ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Частинами 1, 4 статті 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Проте, відповідачем вимог вказаних актів органу місцевого самоврядування не виконано, внаслідок чого допущено відповідне порушення, встановлене позивачем.
Відповідно до п.5.3 Порядку, відповідальність за розміщення малої архітектурної форми (вивіски) (міцність, стійкість, безпеку, відповідність погодженому паспорту, цілісність фасаду будівлі після монтажу/демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) несе власник або уповноважена власником особа.
Відповідно до п.п.6.1.1, п.6.1 Порядку, самовільно встановлені малі архітектурні форми (вивіски) підлягають демонтажу.
У п.п. 6.3, 6.6 Порядку встановлено, що демонтаж таких малих архітектурних форм (вивісок) повинен провести власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі уповноваженого органу. Малі архітектурні форми (вивіски), власники яких не виконали у встановлений термін вимог уповноваженого органу про добровільний демонтаж (або отримання паспорта) вносяться до наказу на примусовий демонтаж. Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) організовує комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради, проект якого готує орган, який здійснює нагляд за станом малої архітектурної форми (вивіски) (комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління).
Оскільки відповідачем у добровільному порядку самовільно встановлені малі архітектурні форми (рекламні конструкції) не демонтовано, Департаментом містобудування Львівської міської ради 16.02.2022 року винесено відповідний наказ №116-Д, за яким КП Адміністративно-технічне управління повинно в строк до 19.08.2022 року демонтувати самовільно встановлену вивіску. Такий наказ відповідачем не оскаржено та в судовому порядку незаконним не визнавався.
Суд звертає увагу на те, що на КП Адміністративно-технічне управління покладено функції з організації примусового демонтажу малих архітектурних форм (вивісок, рекламних конструкцій). Відтак, як вбачається з матеріалів справи, ним залучено до проведення відповідних робіт ФОП ОСОБА_2 .
Зазначеним вище Порядком встановлено, що під час проведення демонтажу можуть бути присутні власник або користувач малої архітектурної форми (вивіски), представники державних органів, міських служб та інших організацій (п.6.6). Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) оформляється актом (2 примірники), який підписують власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) (у разі його присутності при демонтажі), представник комунального підприємства Адміністративно-технічне управління та представник організації, яка здійснювала демонтаж. До акта додається в обов'язковому порядку фотофіксація місця розташування малої архітектурної форми (вивіски) до і після демонтажу (п.6.7). У разі відсутності власника малої архітектурної форми (вивіски) при демонтажі або його відмови від підписання акта демонтажу (про що робиться відповідна відмітка на акті) другий примірник акта комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління у п'ятиденний термін надсилає поштою за місцем реєстрації власника рекомендованим листом (якщо встановлено його місцезнаходження) (п.6.8).
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що демонтаж самовільно встановленої малої архітектурної форми (рекламних конструкцій) проведено у відповідності до встановлених вимог, акт проведення демонтажу зазначених рекламних конструкцій у кількості 2 штук №19 від 30.09.2022 року складено належним чином та направлено на адресу відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у встановленому порядку, зважаючи на його відсутність при демонтажі. Надіслання інших документів Порядком не передбачено.
У відповідності до п.п. 6.9, 6.10 Порядку, після проведення демонтажу складається акт демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) з зазначенням характеру робіт та їх вартості, який підписує комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління (замовник) та організація або особа (виконавець), які надали послуги з демонтажу. Демонтовані малі архітектурні форми (вивіски) зберігаються на складі комунального підприємства Адміністративно-технічне управління.
До матеріалів справи долучено належні та допустимі докази на підтвердження того, що вартість послуг демонтажу самовільно встановленої малої архітектурної форми (рекламних конструкцій), належної Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , наданих ФОП ОСОБА_2 на підставі укладеного з КП «Адміністративно-технічне управління» договору про надання послуг від 11.01.2022р. № 11/01/22
Відповідно до п.13.4.2 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, витрати за зберігання конструкції зовнішньої реклами відшкодовують її власники у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.
Відтак, за зберігання демонтованих рекламних конструкцій у кількості двох штук відповідача складає 6 188,00 грн. (з 31.09.2022 року - 182 дні *17 грн * 2 конструкції, що становить 6188,00 грн).
Суд також звертає увагу на те, що кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об'єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.
З огляду на вищенаведене, загальна вартість понесених КП «Адміністративно-технічне управління» витрат, пов'язаних з примусовим демонтажем та зберіганням самовільно встановленої малої архітектурної форми (рекламних конструкцій у кількості двох штук), належних ФОП ОСОБА_1 становить 9513,60 грн. разом з ПДВ.
У відповідності до п.6.11 Порядку, компенсація витрат комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, пов'язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски), покладається на власника (користувача) демонтованої малої архітектурної форми (вивіски).
Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч.4 ст.11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши надані докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Адміністративно-технічне управління» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9513,60грн. разом з ПДВ витрат, понесених у зв'язку з демонтажем та зберіганням малої архітектурної форми (рекламних конструкцій у кількості двох штук), обґрунтовані матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2684,00грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку із повним задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2684,00 грн., який слід стягнути на користь позивача.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 247, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління” (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 6/7, 4пов.; код ЄДРПОУ 13804591) 9513,60грн. витрат, понесених у зв'язку з демонтажем та зберіганням рекламної конструкції та 2684,00грн. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст складено та підписано 13.02.2024 року.
Суддя Коссак С.М.