Справа №751/1224/24
Провадження №3/751/982/24
12 лютого 2024 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі Овдій О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зі слів - офіційно не працюючої; проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП -
за участі особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
01.02.2024 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_1 за місцем спільного проживання, а саме у кв. АДРЕСА_2 , вчинила стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні фізичні дії, які полягали в нанесенні ударів по голові, чим задала останньому фізичного болю та психологічних страждань, унаслідок чого могло бути завдано шкоди фізичному здоров'ю ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, визнала та щиро розкаювалася, просилазастосувати мінімальне стягнення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №851834 від 01.02.2024 року та відеозаписом до нього; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; рапортом заступника командира взводу 1 роти ТОВ УПП в Чернігівській області ДПП від 01.02.20225 року.
Згідно ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, поширюється на ряд осіб, зокрема, і на подружжя.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї, а також ляпаси, стусани та штовхання.
Поведінка ОСОБА_1 в конкретному випадку істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин в родині, адже характер та інтенсивність її дій, що встановлено з пояснень потерпілого, безумовно спричинили йому емоційну невпевненість, побоювання за свою безпеку, та як наслідок завдали психічної шкоди здоров'ю.
Факт отримання потерпілим психічної та фізичної шкоди здоров'ю, завданої діями ОСОБА_1 , деталізовано в його поясненнях та не викликає у суду жодного сумніву.
На переконання суду, вказані обставини з урахуванням первинних пояснень потерпілого та позиції ОСОБА_1 вказують на те, що остання дійсно своїми діями призвела до вчинення домашнього насильства, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю її чоловіку ОСОБА_2 .
Сукупність досліджених під час судового засідання доказів, які містяться в матеріалах справи є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Положеннями ст.23 КУпАП визначено, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутності відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП в межах мінімальної межі санкції статті.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.33,34,35,40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.221,268,283,321-1 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 к. судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г.Павлов