Справа № 739/255/22
Провадження № 1-кп/739/24/24
13 лютого 2024 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі: прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області та в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Новгород-Сіверська УВП (№31) за участі обвинуваченого ОСОБА_5 , кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022270320000045 від 10.02.2022 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, зареєстрованого та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, депутатом різних рівнів рад не являється, неодруженого, на утриманні непрацездатних осіб не має, раніше судимого: 1)17.10.1996 року Франківським районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 206 КК України до 2 років позбавлення волі; 2) 25.12.2000 року Личаківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 142 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 25.07.2008 Апеляційним судом Львівської області за п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, з 05.12.2013 року утримується в ДУ «Новгород-Сіверська УВП (№31)», вул. Миколаївська, 31, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області, у зв'язку з відбуттям покарання; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 ч.1 КК України,- В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що будучи засудженим Апеляційним судом Львівської області за п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, та відбуваючи покарання в державній установі «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№ 31)», розташованій за адресою: вул. Миколаївська, 31, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області, 10 лютого 2022 року, близько 10 год. 30 хв., у зв'язку з необхідністю видачі йому посилки, що регламентовано розділом 12 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції від 28.08.2018 року № 2823/5, в якому зазначено, що відкриття й огляд вмісту посилки і бандеролі проводяться молодшими інспекторами чергової зміни у присутності адресата, будучи доставленим до кабінету старшого по корпусу, що знаходиться на другому поверсі режимного корпусу сектору максимального рівня безпеки ДУ «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№ 31)», при відкритті та огляді зазначеної посилки старшим оперуповноваженим оперативної групи ДУ «Новгород-Сіверської УВП (№31)» ОСОБА_6 , у відповідності до п. 2.31 своєї посадової інструкції затвердженої 01.01.2019, у присутності молодших інспекторів відділу режиму і охорони ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діяли на підставі п. 2.2.20 своєї посадової інструкції, затвердженої 11.09.2018, та наказу начальника ДУ «Новгород-Сіверської УВП (№ 31)» про призначення співробітників установи з прийому(видачі) посилок, передач та бандеролей від 02.02.2022 № 62/Н, достовірно знаючи, що в посилці знаходяться заборонені, у відповідності до ст. 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та п. 4 розділу 2 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції від 28.08.2018 року № 2823/5, речі, а саме: мобільний телефон «NOMI» та грошові кошти в сумі 1000 грн., надав старшому оперуповноваженому оперативної групи ДУ «Новгород-Сіверської УВП (№ 31)» ОСОБА_6 , який, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є службовою особою правоохоронного органу, неправомірну вигоду у розмірі 1000 грн., - грошову купюру, серії АЄ 4537010, номіналом 1000 гривень, що знаходилась всередині упаковки рулету(бісквіту) в посилці, за те, щоб ОСОБА_6 , з використанням свого службового становища, посприяв у отриманні забороненої речі, а саме, мобільного телефону марки «NOMI», що надійшов на адресу останнього у посилці, а також висловив за адресу ОСОБА_6 пропозицію надання неправомірної вигоди, пообіцявши йому у подальшому надавати щомісяця по 500 грн. неправомірної вигоди, за сприяння у користуванні забороненою річчю. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 встановлені у справі обставини, а також вину у вчиненні ним кримінального правопорушення за статтею 369 ч.1 КК України визнав повністю, розкаявся у вчиненому та підтвердив, що дійсно за вищевстановлених обставин пропонував ОСОБА_6 гроші у розмірі 1000 грн. за отримання та користування мобільним телефоном, просив повернути йому грошові кошти у розмірі 1000 грн., оскільки фактично ще не встиг передати грошові кошти службовій особі. За згодою всіх учасників кримінального провадження, роз'яснивши попередньо наслідки такої процесуальної дії, суд постановив обмежитись дослідженням показів обвинуваченого, і документів, які характеризують особу обвинуваченого, тобто застосував положення статті 349 ч.3 КПК України, бо вищевстановлені обставини ніким не оспорюються. Оцінивши встановлені обставини, покази обвинуваченого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, і є винуватим за такими ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 ч.1 КК України, а його дії вірно кваліфіковано, як у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища та пропозиції надати службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_5 підлягає покаранню. Обираючи вид та міру покарання до обвинуваченого, виходячи з альтернативної санкції статті 369 ч.1 КК України, суд зважає на таке. Вчинене кримінальне правопорушення віднесено до нетяжких злочинів і характеризується умисною формою вини. Обставиною, що пом'якшує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України у кримінальному провадженні відсутні. Переходячи до обговорення питання про вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд в повній мірі приймає до уваги та враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, обставини вчиненого кримінального правопорушенні, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово засуджений за тяжкі злочини, та знаходячись в місцях позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і вчинив нове кримінальне правопорушення в період відбуття покарання, посередню характеристику за місцем відбування покарання, та вважає що обвинуваченому має бути призначено покарання -у межах санкції відповідної статті Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі. Відповідно до ч.2 ст. 71 КК України, при складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглиненням менш суворих покарань довічним позбавленням волі. На підставі викладеного, при призначенні покарання за сукупністю вироків, суд враховує, що ОСОБА_5 25.07.2008 року засуджений вироком Апеляційного суду Львівської області за п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, тому остаточне покарання має бути призначене у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної не обирати. Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з 12.08.2007 року. Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України, а саме: - журнал обліку телефонних розмов засуджених (вих.№02-15 від 04.08.2021); картку обліку побачень, видачі посилок (передач) та бандеролей засудженого ОСОБА_5 ; книгу обліку посилок та бандеролей, що надійшли на адресу ув'язнених (засуджених), та їх вмісту (вих..12-50/2 від 24.07.2021 року; портативний відеореєстратор УВП №31 інв.№11137000101, що знаходяться на зберіганні в адміністрації ДУ «Новгород-Сіверська УВП (№31)» (вул. Миколаївська, 31 м. Новгород-Сіверський Чернігівської області) - після набрання вироком законної сили, підлягає поверненню володільцю ДУ «Новгород-Сіверська УВП (№31)»; - накладна з посилки, що надійшла засудженому ОСОБА_5 від 10.02.2022 року, яка знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №12022270320000045 - підлягає залишенню в матеріалах кримінального провадження №12022270320000045. Долю речового доказу, а саме грошової купюри у сумі 1000 гривень з номером АЄ4537010, яку залишено на зберіганні при матеріалах кримінального провадження №12022270320000045, слід вирішити відповідно до вимог п.2 ч.9 ст.100 КПК України, згідно якої, гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються. Долю речового доказу, а саме мобільного телефону марки «NOMI» темно- синього кольору, який залишено на зберіганні при матеріалах кримінального провадження №12022270320000045,слід повернути відправнику - ОСОБА_9 . Ухвали слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14.02.2022 року та від 17.02.2022 року про накладення арештів на майно, підлягають скасуванню. Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч.2 ст. 71 КК України шляхом поглинення призначеного покарання, покаранням за попереднім вироком Апеляційного суду Львівської області від 25.07.2008 року, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з 12.08.2007 року. Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної не обирати. Речові докази, а саме: - журнал обліку телефонних розмов засуджених (вих.№02-15 від 04.08.2021); картку обліку побачень, видачі посилок (передач) та бандеролей засудженого ОСОБА_5 ; книгу обліку посилок та бандеролей, що надійшли на адресу ув'язнених (засуджених), та їх вмісту (вих..12-50/2 від 24.07.2021 року; портативний відеореєстратор УВП №31 інв.№11137000101, що знаходяться на зберіганні в адміністрації ДУ «Новгород-Сіверська УВП (№31)» (вул. Миколаївська, 31 м. Новгород-Сіверський Чернігівської області) - після набрання вироком законної сили, повернути володільцю ДУ «Новгород-Сіверська УВП (№31)»; - накладну з посилки, що надійшла засудженому ОСОБА_5 від 10.02.2022 року, яка знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №12022270320000045 - залишити в матеріалах кримінального провадження №12022270320000045. Долю речового доказу, а саме грошової купюри у сумі 1000 гривень з номером АЄ4537010, яку залишено на зберіганні при матеріалах кримінального провадження №12022270320000045 - конфіскувати. Долю речового доказу, а саме мобільного телефону марки «NOMI» темно-синього кольору, який залишено на зберіганні при матеріалах кримінального провадження №12022270320000045 -повернути відправнику ОСОБА_9 . Ухвали слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14.02.2022 року та від 17.02.2022 року про накладення арештів на майно - скасувати. Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Оскарження вироку з питань недослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались згідно з ч.3 статті 349 КПК України не допускається. Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Суддя ОСОБА_1