Справа № 737/100/24
Провадження № 3/737/141/24
13 лютого 2024 року смт Куликівка
Суддя Куликівського районного суду Чернігівської області Рубаненко Н.Ю., за участі секретаря Решітько А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Куликівка Чернігівської області матеріали адміністративного провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Відповідно до протоколу серії ВАВ №862910, 26 січня 2024 року о 17 год 30 хв ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного характеру, а саме вдарив 3-4 рази потерпілу по голові, чим могло бути завдано шкоди її фізичному здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань від нього про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не лише держави, а й осіб, які беруть участь у справі, ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату і час розгляду справи, будь-яких клопотань до суду не подавав, тому відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Потепіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, будь-яких заяв чи клопотань від неї до суду не надходило.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Компетенція суду полягає в тому, щоб перевірити обґрунтованість складеного протоколу шляхом дослідження доказів та надання їм оцінки. Але для того, щоб перевірити обґрунтованість складеного протоколу у матеріалах справи повинні бути докази, які зібрав орган, уповноважений на складання протоколів.
Як доказ вчинення даного правопорушення матеріали справи містять крім протоколу про адміністративне правопорушення лише копію термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 та форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Необхідно наголосити, що оцінка ризиків, яка проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства шляхом спілкування з постраждалою особою та заповненням відповідної форми є лише оцінкою вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства з боку кривдника і не містить в собі фактичних даних, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто не є доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.
Суд неодноразово зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно із вказаною правовою позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Суд позбавлений можливості самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення таперебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів у розумінні ст. 251 КУпАП.
Таким чином, керуючись вимогами ст. 251 КУпАП, згідно з якою обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, про недоведеність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
В силу принципу презумпції невинуватості, закріпленого в Конституції України всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.
За таких обставин суд вважає, що справу відносно ОСОБА_1 необхідно закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на закриття провадження судовий збір не сплачується.
Керуючись ст.ст. 9, ч. 1 ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н. Ю. Рубаненко