Справа № 735/214/24р.
Провадження по справі № 1-кс/735/44/2024р.
Іменем України
12 лютого 2024 року смт. Короп
Слідчий суддя Коропського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Короп клопотання старшого слідчого слідчого відділення поліції № 1 Новгород - Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_4 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270430000028 від 07.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, про накладення арешту на майно,
До Коропського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення поліції № 1 Новгород - Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, з якого вбачається, що до ЧЧ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення від ДОП ВП № 1 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , про те, що ним 07.02.2024 в с. Атюша, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, по вул. Захисників Вітчизни, виявлено автомобіль марки ЗИЛ-ММ3 з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кузові якого виявлено деревину, що перевозилася без дозвільних документів.
З метою виявлення і фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення 07.02.2024 проведено огляд місця події на автомобільній дорозі поблизу господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У ході огляду виявлено та вилучено автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ моделі 554М, 1990 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Постановою слідчого СВ ВП № 1 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області від 07.02.2024 зазначений транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та поміщено на територію відділення поліції № 1 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
У зв'язку з необхідністю збереження речового доказу у справі, виникла необхідність в накладенні арешту на автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ моделі 554М, 1990 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_8 та у фактичному користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 .
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просять задовольнити.
У судовому засіданні адвокат просить клопотання задовольнити частково, без заборони права користування транспортним засобом.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України - при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З системного аналізу зазначеної статті КПК України в сукупності з іншими його нормами можна зробити висновок, що арешт, як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосований слідчим суддею виключно у випадку коли щодо майна, на яке просять накласти арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 № 475/97-ВР, передбачено право фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_8 , податкова адреса суб'єкта господарювання: АДРЕСА_3 , здійснює провадження господарської діяльності на території України.
Враховуючи, що транспортний засіб ЗИЛ - ММЗ моделі 554 М, 1990 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який перебуває у власності ОСОБА_8 використовується для здійснення підприємницької діяльності, слідчий суддя дійшов висновку, що на такий належить накласти арешт заборонивши розпоряджатися транспортним засобом без обмеження права користування.
За приписами ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Тобто, після процесуальних дій в кримінальному провадженні, власник майна може подати клопотання про скасування арешту майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 170-173, 175, 395 КПК України, слідчий суддя,
клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ моделі 554М, 1990 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_8 та у фактичному користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , заборонивши розпоряджатися транспортним засобом без обмеження права користування.
Передати ОСОБА_8 на відповідальне зберігання з правом користування транспортний засіб марки ЗИЛ-ММЗ моделі 554М, 1990 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 та відповідне до вищевказаного автомобіля свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1