справа № 732/1850/23
провадження № 1-кп/732/25/24
09.02.2024 року місто Городня
Городняський районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
у присутності секретаря - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городня Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, розлучений, не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
Згідно з рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області у справі №732/507/17 від 14.04.2017 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини від всіх видів заробітку(доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31.03.2017 і до досягнення дітьми повноліття.
Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про необхідність сплати аліментів на утримання дітей, всупереч рішення суду, умисно, систематично, безперервно, починаючи з 01 січня 2021 року, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи намір, спрямований на злісне ухилення від сплати визначених судом коштів на утримання дітей, злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , добровільно коштів на утримання синів не сплачує, заходів щодо погашення заборгованості по аліментах не вживає, жодним чином не приймає участі у вихованні та розвитку дітей. Крім того, будучи працездатним, до органів Державної служби зайнятості, як такий, що шукає роботу, не звертався, що свідчить про його бездіяльність, самостійно роботу не шукав, працевлаштований не був, про суму тимчасових заробітків та інших джерел доходів державного виконавця не повідомляв, чим свідомо вчиняв дії, спрямовані на умисне, злісне ухилення від сплати стягнутих за рішенням суду аліментів, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів за період часу з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2023 року у розмірі 92 962 грн, що сукупно складає суму виплат більше як за три місяці відповідних платежів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю та повністю підтвердив обставини і факти, викладені в обвинувальному акті. Показав, що знав про наявність судового рішення про стягнення з нього аліментів на утримання синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . З 2021 року він офіційно не працює, має випадкові заробітки, яких, за його твердженням, не вистачає на утримання його самого. Визнав, що повинен був виконувати рішення суду та сплачувати аліменти, однак ставився до цього безвідповідально. Не заперечував того, що з 2022 року з дітьми та колишньою дружиною взагалі не спілкується, їхнім життям, станом здоров'я не цікавиться.
Представник потерпілих у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання свого обов'язку утримувати своїх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які знаходяться на повному забезпеченні їхньої матері. Починаючи з 2021 року, ОСОБА_4 не зважаючи на рішення суду про стягнення аліментів, не виконує це рішення, аліменти не сплачує, заборгованість не погашає.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження всіх доказів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікацію його дій, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст інкримінованих йому фактичних обставин. Сумніву у добровільності та істинності його позиції немає. Обвинуваченому судом роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В ході судового розгляду, враховуючи викладене вище, показання обвинуваченого, які він надав суду, з урахуванням того, що факт злісного ухилення від сплати аліментів, встановлений під час розслідування кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого, а також кваліфікація його дій, не оспорюються, з урахуванням доказів, досліджених судом, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 діяння повністю доведене і правильно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому та потреби в його відбуванні, суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу винного, позицію сторони обвинувачення, висловлену в судових дебатах.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, проте неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується задовільно. Згідно з довідкою Городнянської ЦРЛ на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого, який кримінальне правопорушення вчинив вперше, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, надають суду підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України, у виді громадських робіт.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстав для обрання запобіжного заходу не встановлено.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369-371, 373-376, ч.15 ст.615 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, і призначити йому покарання по цій статті у виді 100 годин громадських робіт.
Вирок суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що не була присутня під час його проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно.
Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1