Єдиний унікальний номер 728/134/24
Номер провадження 3/728/140/24
13 лютого 2024 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Пархоменка П.І.
за участі:
секретаря судового засідання - Горбач Н.Д.
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
потерпілої - ОСОБА_2
захисника - адвоката Мироненка С.В.
представника потерпілої - адвоката Антоненка І.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта базова вища, неодружений, працює електромеханіком ШЧ-11 м. Ніжин, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,-
за статтею 173, частиною першою статті 173-2, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) ,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1. 3 січня 2024 року о 7 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , в приміщенні ДНЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вчинив умисні дії психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме, висловлювався нецензурною лайкою в бік потерпілої, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та була заподіяна шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2
2. 3 січня 2024 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , в приміщенні ДНЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вчинив умисні дії психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме, висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та була заподіяна шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
3. 12 січня 2024 року до Бахмацького районного суду Чернігівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 586573 за статтею 173 КУпАП, в якому зазначено, що 1 січня 2024 року о 12 год. 15 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи з адресою АДРЕСА_3 , пошкодив замок хвіртки господарства, чим вчинив пошкодження майна в невеликих розмірах, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
4. В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинених правопорушеннях не визнав та пояснив, що він хуліганських дій не вчиняв, також до потерпілої насильства не застосовував і з нею в сімейних відносинах не перебував, оскільки лише допомагав їх по хазяйству і іноді ночував. Він підтвердив, що систематично ночував у потерпілої, залишив у неї власні речі та проводив ряд робіт по господарству.
5. Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що у неї було пошкоджено будинок, від якого у ОСОБА_1 були ключі, вона вважає, що це зробив саме він. Також 3 січня 2024 року до неї на роботу увірвався ОСОБА_1 , який був у п'яному вигляді, вчинив психологічне насильство, погрожував фізичною розправою. Він чинив на неї насильство, що бачили інші особи. Вони спільно проживали з грудня 2021 року до червня 2022 року, вона проживала у нього, потім вона пішла від нього додому. Вони зійшлися із ним із жовтня 2023 року по січень 2024 року. Вона не бачила, хто зламав замок.
6. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він являється працівником поліції і отримав заяву на розгляд про пошкодження замка, потім зателефонувала ОСОБА_2 , яка пояснила, що хоче написати заяву на співмешканця. Він прийняв заяву, опитав свідків, віддав її на реєстрацію. Також було опитано ОСОБА_1 і складено щодо нього протоколи. Він склав зі слів потерпілої щодо пошкодження замка, інших доказів не було. Коли складались протоколи, тоді і встановлено особу правопорушника.
7. В судовому засідання свідок ОСОБА_4 пояснила, що 3 січня 2024 року вона бачила, коли ОСОБА_1 заходив у приміщення кухні, вона потім бачила як вони з потерпілою гучно розмовляли. Ще була присутня другий свідок. Свідок бачила ОСОБА_1 лише один раз о 10 годині і не бачила чи штовхав він потерпілу чи ні. Гучна розмова виглядала як сварка.
8. Допитана в якості свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 3 січня 2024 року перший раз ОСОБА_1 прийшов близько 6 год. 30 хв. Він зайшов на кухню, почав кричати нецензурною лайкою, його просили вийти, але він не виходив. Потім вони з потерпілою почали сваритися, він виражався нецензурною лайкою на адресу потерпілої. Ще раз ОСОБА_1 прийшов близько 10 години, його просили вийти, але він почав лаятись, у нього була хитка хода, зовні схожий на стан сп'яніння. ОСОБА_2 після сварки плакала, була засмучена. Він ображав ОСОБА_2 та нецензурно лаявся на неї.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
9. Таким чином, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень в судове засідання надано такі докази:
-протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД № 586565 та ВАД №586566 від 10 січня 2024 року за частиною першою статті 173-2 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 586573 від 10 січня 2024 року за статтею173 КУпАП;
-рапорт оператора 102 від 1 січня 2024 року;
-протоколи прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 1 січня 2024 року та 5 січня 2024 року;
-письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
-також потерпіла та свідки були допитані в судовому засіданні (див. пункти 5-8).
10. ОСОБА_1 надав заперечувальні пояснення (див. пункт 4).
11. Захисник наголосив на таких підставах для закриття справи про адміністративне правопорушення:
-хуліганських дій ОСОБА_1 не вчиняв і ці обставини не підтверджені доказами;
- ОСОБА_1 не перебував із потерпілою в сімейних відносинах, а тому відсутній факт домашнього насильства;
- ОСОБА_1 нецензурно в бік потерпілої не виражався і відповідних доказів не має;
-порушено строк складення протоколів про адміністративні правопорушення.
ІV. Оцінка Суду
12. ОСОБА_1 інкримінується вчинення діянь, передбачених статтею 173 та частиною першою статті 173-2 КУпАП (див. пункти 1-3).
13. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд робить наступні висновки.
14. При оцінці та співставленні комплексу доказів (див. пункти 9-11), які надані в підтвердження винуватості ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП, Суд не може однозначно оцінити його дії, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення.
15. ОСОБА_1 заперечив вчинення хуліганства (див. пункт 4), що відповідно до статті 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення.
16. Потерпіла в судовому засіданні вказала, що вона не бачила, хто зламав замок (див. пункт 5), а працівник поліції пояснив, що обставини хуліганства він встановив зі слів потерпілої (див. пункт 6).
17. Інші докази, які б підтверджували обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП (див. пункт 3) в матеріалах справи відсутні.
18. Протокол про адміністративне правопорушення (див. пункти 3, 9) не може бути визнаний належними доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
19. Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 .
20. За даних обставин Суд доходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173 КУпАП.
21. Щодо діянь за частиною першою статті 173-2 КУпАП, то Суд підкреслює, що захист від домашнього насильства потребує особливого захисту.
22. Наприклад у справах, які стосувались домашнього насильства, Європейський Суд з прав людини досліджуючи проблему порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод звертав увагу на те, що насильство в сім'ї не є приватною чи сімейною справою, але є питанням, що зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також вказав, що недостатньо мати закони, щодо протидії домашньому насильству, більш важливим є наявність ефективних механізмів їх реалізації (рішення по справі «Опуз проти Туреччини»).
23. У пункті «b» статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) визначено, що домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
24. З метою імплементації названої вище Конвенції ухвалено Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 7 грудня від 2017 року № 2229-VIII, який визначає домашнє насильство, як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1).
25. Це означає, що домашнє насильство може бути вчинене:
-у формі психологічного насильства;
-між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.
26. Такі ознаки охоплюються змістом частини першої статті 173-2 КУпАП, що має місце в даному випадку.
27. Надані матеріали справи підтверджують, що у взаємовідносинах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були ознаки спільного проживання, що підпадають під дію Закону від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII (див. пункт 24) і охоплюються захистом від домашнього насильства шляхом застосування частини першої статті 173-2 КУпАП (див. пункти 23-24).
28. Зокрема ОСОБА_2 підтвердила факт спільного проживання з ОСОБА_1 (див. пункт 5).
29. Вказані обставини можливо встановити і з пояснень самої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (див. пункт 4), оскільки вона підтвердила сам факт взаємовідносин з потерпілою, наявність у неї речей та допомогу по господарству.
30. Це спростовує позицію сторони захисту про відсутність ознак домашнього насильства (див. пункт 11).
31. Факт психологічного насильства окрім потерпілої (див. пункт 5), безпосередньо підтвердила свідок ОСОБА_5 (див. пункт 8), яка бачила обставини нецензурної лайки ОСОБА_1 в бік потерпілої.
32. Такі пояснення узгоджуються і з поясненнями іншого свідка (див. пункт 7), яка бачила наявність конфлікту і присутність ОСОБА_1 та потерпілої.
33. Дані докази спростовують позицію ОСОБА_1 (див. пункт 4) про те, що він не застосовував нецензурної лайки і є свідченням застосування психологічного насильства.
34. Наведене відповідає даним, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД №586565 та ВАД №586566 від 10 січня 2024 року, які є документами, що засвідчують факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП, в сукупності із іншими доказами, підтверджують винуватість ОСОБА_1 .
35. Обставини вчинення фізичного насильства та штовхання потерпілої не знайшли підтвердження в матеріалах справи, а тому підлягають виключенню із опису обставин, установлених під час розгляду справи (див. пункти 1-2).
36. Зауваження захисту про порушення строку складення протоколів про адміністративні правопорушення (див. пункт 11) не можуть бути підставою для виправдання ОСОБА_1 , оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення складається із різних стадій, і в даному випадку працівником поліції після проведення перевірки, зібрання всіх доказів, було прийнято рішення при причетність особи і складення відповідних матеріалів, що він і пояснив в судовому засіданні (див. пункт 6).
37. В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
V. Накладення адміністративного стягнення
38. Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.
39. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.
40. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. 00 коп. (сто сімдесят гривень 00 копійок), що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
41. Підстави для застосування іншого, більш м'якого або більш суворого стягнення, відсутні.
42. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
З цих підстав,
керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 173-2, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
1. Закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
2. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. 00 коп. (сто сімдесят гривень 00 копійок).
4. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
5. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області П.І. Пархоменко