Справа № 585/434/24
Номер провадження 2/585/339/24
08 лютого 2024 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», подану його представником Чайкою Іриною Володимирівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
31 січня 2024 року представник позивача Чайка І.В., яка діє в інтересах ТОВ «Споживчий центр», звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте позовна заява не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно п. 1, 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, так як подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, оскільки представником позивача не надано документ, що б підтверджував факт направлення відповідачу заяви з додатками.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Щодо здійснення представництва за довіреністю, то відповідно до ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 62 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року по справі № 303/4297/20, провадження№14-105цс21 зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
За матеріалами, доданими до позовної заяви встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичний осіб керівником юридичної особи - Холод О.В., який уповноважений діяти від імені вказаною юридичної особи у порядку само представництва згідно закону.
Також до заяви додано фотокопію довіреності від 26.01.2024 р., згідно якої ТОВ «Споживчий центр» в особі директора Холода О.В. уповноважує Чайку І.В. представляти інтереси Товариства, окрім іншого, право звернення з позовними заявами до суду, підписувати від імені Товариства таких позовних заяв та інших процесуальних документів.
У той же час, виключно довіреність, без надання інших передбачених процесуальним законом документів, на підтвердження повноважень представника заявнику на право підпису від імені юридичної особи заяви, зокрема за статутом чи положенням (затвердженим відповідно до закону відповідним органом управління юридичної особи), або за посадовою інструкцією чи трудовим договором (контрактом), оскільки для самопредставництва юридичної особи у наказному провадженні не достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності, про що зробила висновок Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20.
Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», подану його представником Чайкою Іриною Володимирівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом семи календарних днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини,що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Роменського міськрайонного суду Г. О. Цвєлодуб