13.02.2024 Справа № 756/16298/23
Унікальний номер 756/16298/23
Номер провадження 2/756/1410/24
08 лютого 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.
секретар судового засідання - Крикуна І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2023 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Слепкань Д.І. звернулася до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти в розмірі 75497,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 9032,36 грн, 3 % річних в розмірі 3332,21 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн., витрати на правничу допомогу 10000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 02 лютого 2022 року між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та позивачем укладено Попередній договір № 50П/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Комфорт», згідно якого сторони взяли на себе зобов'язання у термін з 22 по 32 тижня вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності в медичному закладі або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тижня вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності у інших медичних закладах) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Комфорт» (основний договір), на умовах якого пацієнт зможе отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта на основі діючих нормативно-правових документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів, прийнятих в медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього. Вартість авансового платежу за цим договором склала 75497,00 грн, яка була сплачена 02 лютого 2022 року позивачем у повному обсязі.
Як зазначає представник, позивач 15 червня 2022 року засобами електронного зв'язку подала заяву про повернення сплачених коштів через не надання послуг, проте відповідач не повернув отриманих на підставі попереднього договору коштів на її вимогу.
Рух справи.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13 грудня 2023 року справу передано на розгляд головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до провадження, визначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись з пред'явленими позивачем вимогами представник відповідача в порядку ст. 178 ЦПК України подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що 21 лютого 2022 року між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та позивачем укладено договір № 155Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Комфорт». Позивачем було сплачено авансовий платіж по договору в розмірі 75497,00 грн.
Введення воєнного стану в Україні стало обставиною непереборної сили для ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та таким, що унеможливлює виконання своїх обов'язків перед позивачем за договором ведення, оскільки будівля пологового будинку зазнала обстрілів та значних пошкоджень від російських окупантів. З березня 2022 року ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», у зв'язку з введенням активних бойових дій біля пологового будинку та пошкодженням будівлі, пологовий будинок призупинив свою роботу до 01 вересня 2022 року, що негативно відзначилося на фінансових показниках ТОВ Пологовий будинок «Лелека».
З огляду на дію воєнного стану на території України та дію-форс мажорних обставин на весь період воєнного стану, про що безпосередньо сказано у листі Торгово - промислової палати України, що зобов'язання сторін подовжуються на цей період, та відповідно, у особи перед якою зобов'язання має бути виконано, ще не виникло порушене право, та відповідно відсутні підстави для захисту порушеного права в судовому порядку. З огляду на передчасність звернення позивача до суду, у зв'язку з відсутністю порушеного права з огляду на дію форс-мажорних обставин просить відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача також зауважує, що в суму оплати входить страховий платіж в розмірі 1800 грн., який сплачений на користь страховика ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Також зазначає, що письмову вимогу про розірвання договору та повернення коштів відповідач отримав 10 жовтня 2023 року, тому розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з липня 2022 року є безпідставним.
15 січня 2024 року представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що у зв'язку з припиненням зобов'язань 15 червня 2022 року позивач надсилала на електрону адресу відповідача заяву про повернення коштів, що передбачено умовами договору.
07 лютого 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про збільшення розміру заявлених позовних вимог, яке ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання залишено без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.
Представник відповідача належним чином сповіщена про час та місце розгляду справи до суду не з'явилась.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 02 лютого 2022 року між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та позивачем укладено Попередній договір № 50П/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Комфорт», згідно якого сторони взяли на себе зобов'язання у термін з 22 по 32 тижня вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності в медичному закладі або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тижня вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності у інших медичних закладах) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Комфорт» (основний договір), на умовах якого пацієнт зможе отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта на основі діючих нормативно-правових документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів, прийнятих в медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього (а.с. 33-34).
Згідно з п. 1.4 при підписанні даного Попереднього договору пацієнт здійснює на користь медичного закладу авансовий платіж у розмірі 75497,00 грн, що дорівнює ціні/вартості послуг Медичного закладу за Основним договором (Договором про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Комфорт».
Між сторонами 21 лютого 2022 року укладено договір №155Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з введення пологів з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Комфорт».
Відповідно до п. 10.1 дія договору може бути припинена за ініціативи пацієнта, за умови письмового повідомлення медичного закладу, шляхом написання заяви на ім'я Головного лікаря із зазначенням причини розірвання договору. В цьому випадку договір вважається розірваним через 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання відповідної письмової вимоги пацієнта. При цьому пацієнту, на його вимогу повертається сплачена за договором сума, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.
Між між ПрАТ «Пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 21 лютого 2022 року укладено договір добровольного страхування на випадок хвороби № 7619/999/318/210003744 за умовами якого, п. 7.4 позивач сплатила страховий платіж 1690, 00 грн.
Згідно з квитанції від 02 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 відповідно до умов договору сплатила грошові кошти в розмірі 75497, 00 грн (а.с. 10).
До позовної заяви подана копія заяви ОСОБА_1 від 15 червня 2022 року.(а.с. 14).
Також подана вимога про повернення коштів, яка датована 29 вересня 2023 року із квитанцією про відправку ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» (а.с. 17, 20).
Пологи позивача відбулися не в ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», а в іншому медичному закладі.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено та який діє на день ухвалення рішення.
У наданому листі Торгово-Промислової палати України від 28 лютого 2022 року за № 2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року є обставиною непереборної сили для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
За змістом ст. 509 ч. 3, 526 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач не отримала послуги по народженню дитини, які нею були оплачені авансовим платежем, проте відповідач авансовий платіж не повернув.
При цьому, умовами договору передбачено право позивачки відмовитись від договору в односторонньому порядку, у такому випадку зобов'язання є припиненим, і пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості договору.
Судом встановлено, що позивач народила дитину в іншому медичному закладі. Зверталася до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів.
Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо причин невиконання умов договору, суд погоджується із тим, що таке невиконання могло бути наслідком поважних та навіть об'єктивних причин, як ведення бойових дій та військова агресія проти України з боку російської федерації. Суд також враховує, що такі обставини офіційно визнані форс-мажорними (непереборними обставинами), які сторони не могли передбачити.
Проте, суд зазначає, що обставини непереборної сили, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення.
Наявність форс-мажорних обставин у відповідача, не позбавляє позивача права на повернення сплачених ним грошових коштів з підстав припинення зобов'язання та ненадання відповідних послуг.
За таких умов, суд вважає, що оспорюваний договір між сторонами слід вважати припиненим у зв'язку з односторонньою відмовою від нього, ст. ст. 611, 907 ЦК України.
Водночас, у зв'язку з відмовою від договору і припиненням зобов'язання, позивач має право на повернення сплачених ним грошових коштів, що також передбачено умовами договору.
В частині надання оцінки розміру коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача суд приходить до висновку про стягнення 73697,00 грн., які визначаються як різниця між сплаченими позивачем коштами за договором 75497,00 грн., за вирахуванням страхового платежу 1690, 00 грн.
Окрім того, згідно приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає не прийнятними посилання відповідача на неможливість виконання грошового зобов'язання.
Проте, як зазначає представник відповідача з вересня 2022 року ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» відновив свою діяльність, впродовж більше ніж річний термін мав можливість повернути кошти позивачці.
Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язань, зокрема щодо повернення позивачу грошових коштів, а тому у відповідача виник обов?язок сплатити позивачу разом з сумою основного боргу в розмірі 73697,00 грн 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Суд не погоджується із розрахунком, наданий представником позивача інфляційних збитків з липня 2022 року з урахуванням дати звернення позивача 15 червня 2022 року, оскільки належних та допустимих доказів надіслання та, відповідно отримання заяви позивача матеріали справи не містять.
Прострочення виконання грошового зобов'язання суд обраховує з 18 жовтня 2022 року, оскільки з досліджених доказів вимога про повернення коштів, яка датована 29 вересня 2023 року отримана ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» 10 жовтня 2023 року, тому у відповідності до вимог розділу 10.1 договору, обов'язок відповідача повернути кошти продовж 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання відповідної письмової вимоги пацієнта, отже з 18 жовтня 2023 року.
У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 382,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 961,00 грн. В решті заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним. З урахуванням ціни позову, та розміру задоволених позовних вимог згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 916,64 грн, згідно розрахунку (75040х1073/87861).
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 28 листопада 2023 року; квитанцію від 28 листопада 2023 року про сплату адвокату по договору 10000 грн., звіт про виконану роботу (надані послуги) від 07 лютого 2023 року, в якому зазначено обсяг робіт та витрачений час.
У відзиві представник відповідача клопотав перед судом про зменшення обсягу витрат на правничу допомогу, ураховуючи майновий стан відповідача та реальність витрат та їх необхідність з урахуванням категорії справи.
Суд при визначені розміру компенсації позивачу витрат на правничу допомогу враховує відомості вказані представником ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» у відзиві, зокрема майновий стан відповідача, що пов'язаний із пошкодженням приміщення будівлі, вікон, обладнання через повномасштабне вторгнення військових російської федерації на територію України, окрім іншого було значно пошкоджено приміщення відповідача, що потребує значних фінансових витрат та зусиль для відновлення попереднього стану. Через воєнний стан в України, пошкодження обстрілами будівлю, у відповідача виникло скрутне фінансове становище, що й спричинило несвоєчасне повернення сплачених позивачем коштів. З метою недопустимості поставити відповідача в край тяжке фінансове становище, що призведе до банкрутства підприємства, вважаю доцільним зменшити компенсацію розміру витрат позивача на правничу допомогу.
Також, враховуючи категорію справи, яка не відноситься до категорії важких, обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, враховую розмір задоволених вимог, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача частину понесених витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором у розмірі 73697,00 грн, інфляційні витрати в розмірі 961,01 грн, а також 3 % річних у розмірі 382,00 грн., що разом становить 75040,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 916,64 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13 лютого 2024 року.
Суддя І.С. Шролик