12.02.2024 Справа № 756/14896/21
Справа № 756/14896/21
1-кп/756/497/24
12.02.2024 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100050001891 від 22.08.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Княжики Черкаської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , такого, що має середню освіту, пенсіонера, особи з інвалідністю 2-ї групи, одруженого, несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
законні представники потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
представник потерпілих ОСОБА_13 ,
обвинувачений ОСОБА_14 ,
захисники ОСОБА_15 , ОСОБА_16
Так, судом встановлено, що 21.08.2021 в період часу з 23:10 по 23:28 водій ОСОБА_14 , керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN» моделі «TRANSPORTER» (д.н.з. НОМЕР_1 ) (далі - автомобіль марки «VOLKSWAGEN»), за адресою: м. Київ, перехрестя Великої кільцевої дороги та просп. Мінського, знаходячись перед регульованим перехрестям Великої кільцевої дороги та просп. Мінського зі сторони смт. Гостомель, всупереч вимог пунктів 10.1. та 16.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 та введених у дію 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), розпочав виконувати маневр повороту ліворуч, не переконавшись перед цим, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та, повертаючи ліворуч на зелений сигнал основного світлофору, не надав дорогу транспортному засобу - мотоциклу марки «YAMAHA» моделі «MAJESTY 250» (д.н.з. НОМЕР_2 ) (далі - мотоцикл марки «YAMAHA») під керуванням водія - неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з пасажиром - неповнолітньою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався прямо на зелений сигнал основного світлофору в зустрічному напрямку, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла марки «YAMAHA» ОСОБА_10 отримав наступні тілесні ушкодження:
- садна (без опису морфології) у ділянці тулуба та кінцівок, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень; - закрита черепно-мозкова травма: садна та синці (без опису морфології) обличчя, у тому числі, у ділянці верхньої повіки справа; переломи (уламкового характеру) верхньої щелепи справа; виличної кістки справа (зі зміщенням уламків); нижньої та латеральної стінки орбіти (із розходженням уламків), які супроводжувалися розвитком емфіземи обличчя зліва, гемосинусу, струс головного мозку, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки «YAMAHA» ОСОБА_9 отримала наступні тілесні ушкодження:
- закрита черепно-мозкова травма: рана (визначена клінічними лікарями як забійна у ділянці підборіддя); перелом альвеолярного відростка верхньої щелепи; крововиливи у м'які тканини на рівні перелому; садна та синці (без опису морфології) обличчя; струс головного мозку, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Під час руху водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN» ОСОБА_14 порушив вимоги:
- пункт 10.1.: - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- пункт 16.6.: - повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв.
Допущені водієм автомобіля марки «VOLKSWAGEN» ОСОБА_14 порушення вимог пунктів 10.1. та 16.6. Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, не визнав повністю. При цьому підтвердив, що дорожньо-транспортна пригода відбулась у серпні 2021 року приблизно о 23:00 на регульованому перехресті в Оболонському районі міста Києва. Він, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN», рухався з м.Фастів у бік Іванкова та мав намір здійснити поворот ліворуч на регульованому перехресті Великої кільцевої дороги та просп. Мінського, а тому він завчасно перелаштувався в крайню ліву смугу руху і зупинився, очікуючи зелений сигнал світлофора. Коли загорілося зелене світло основного світлофора для руху транспортних засобів, він, дочекавшись допоки проїдуть транспортні засоби, що рухалися в зустрічному напрямку прямо, розпочав рух ліворуч. Він проїхав приблизно один метр і відчув удар, на що він припустив, що лопнуло колесо через перевантаження автомобіля та, вийшовши з автомобіля, побачив, що на дорозі лежать двоє людей. Далі він, перебуваючи в шоковому стані, став оцінювати кому з них потрібна допомога в першу чергу, бо постраждалі лежали без будь-якого руху, без свідомості. Він підійшов до першої людини, людина була в шоломі, як потім з'ясувалось, то була потерпіла ОСОБА_9 , він перевірив наявність у неї ознак дихання та підбіг до другої, як згодом з'ясувалось, то був потерпілий ОСОБА_10 , котрий також перебував у шоломі, став перевіряти в нього ознаки дихання. В цей момент повз місце події проїздила карета швидкої допомоги та відразу зупинилася. Потім потерпілий, перебуваючи в шоломі, почав задихатись, нащо ОСОБА_14 відразу знайшов ніж, який був у його транспортному засобі, передав його лікарям, які перерізали застібку шолома та звільнили дихання постраждалого.
Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_14 категорично наголошував, що він не бачив мотоцикл під керуванням ОСОБА_10 , оскільки, на його думку, водій мотоцикла рухався зі значним перевищенням швидкості, про що свідчать механічні ушкодження транспортних засобів, а також незначний гальмівний шлях мотоцикла, що свідчить про його невинуватість, а тому просив його виправдати.
При цьому зазначив, що він жалкує про те, що сталось, просить вибачення у потерпілих. Матеріальної допомоги потерпілим не надавав, однак йому відомо, що його дружина намагалась знайти взаєморозуміння із законними представниками неповнолітніх потерпілих, однак її спроби лишилися безрезультатними.
Потерпілий ОСОБА_10 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеним до присяги, надав суду показання про те, що до події він не був знайомий з обвинуваченим, підстав оговорювати його він не має. З потерпілою ОСОБА_9 знаходиться у дружніх стосунках.
21.08.2021 він, керуючи мотоциклом марки «YAMAHA», з пасажиром ОСОБА_9 , рухався з мікрорайону «Троєщина» в місті Києві в бік м. Гостомеля Київської області, рухався по центру крайньої лівої смуги зі швидкістю приблизно 70 км/год. Під'їжджаючи до регульованого перехрестя, він побачив червоний сигнал світлофора, почав зменшувати швидкість руху, швидкість руху мотоцикла була приблизно 40-50 км/год. Потім загорілося зелене світло світлофора для його напрямку руху і він продовжив рух прямо, не змінюючи напрямок руху, в якийсь момент він відчув удар і втратив свідомість. Деталей дорожньо-транспортної пригоди він повідомити не зміг, оскільки через травму голови він не пам'ятає.
Потерпіла ОСОБА_9 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеною до присяги, надала суду показання про те, що до події вона не була знайома з обвинуваченим, вперше побачила його в суді, водночас підстав оговорювати його не має. З потерпілим ОСОБА_10 знаходиться у дружніх стосунках.
21.08.2021 у вечірній час доба вона з ОСОБА_10 поверталась з кінотеатру, який знаходиться на Троєщині, додому, їхали на мотоциклі в бік Гостомеля, керував мотоциклом ОСОБА_10 , вона була пасажиром, а тому не змогла повідомити, якою була швидкість руху мотоцикла, натомість вона бачила, що горіло зелене світло для руху транспортних засобів у тому напрямку, в якому вони рухалися, потім відчула удар і вона втратила свідомість. Деталей дорожньо-транспортної пригоди вона повідомити не змогла, оскільки через травму голови, прийшла до тями у лікарні.
Свідок ОСОБА_17 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, а також за дачу завідомо неправдивих показань та приведеним до присяги, надав суду показання про те, що він працював у 2021 році і на сьогодні працює викладачем в автошколі. З потерпілими та обвинуваченим він особисто незнайомий, підстав оговорювати кожного з них не має.
21.08.2021 він у якості пасажира їхав на автомобілі марки «VOLKSWAGEN», під керуванням дружини, в бік м. Гостомель Київської області, рухалися в середній смузі руху, на під'їзді до перехрестя, проїзд якого регулюється світлофором, на якому горіло зелене світло, у якийсь момент він побачив ДТП. Свідок повідомив, що після зіткнення обвинувачений вийшов з автомобіля, схопився за голову і пішов в сторону потерпілих, котрі не подавали ознак життя. У цей самий час ОСОБА_17 зателефонував у швидку та поліцію та, дочекавшись поліцейських, надав їм свої контакти. Пізніше свідок був викликаний на допит до слідчого, де він давав показання і передав запис з власного відеореєстратора, на якому було зафіксовано момент ДТП.
Експерт ОСОБА_18 , будучи приведеним до присяги експерта та попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відмову від виконання покладених на нього обов'язків у суді без поважних причин, надав суду показання про те, що з 2020 року він працює головним експертом відділу автотехнічних досліджень Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру України (далі - Київський НДЕКЦ) та має допуски до проведення досліджень механізмів ДТП. Звернув увагу суду на те, що в документах зазначається стаж експертної роботи з 2020 року, хоча він працював експертом також і в період з 2005 по 2015 рік, але призупиняв свою діяльність за сімейними обставинами.
Стосовно проведення ним судової автотехнічної експертизи у цій справі, то повідомив, що це була стандартна робоча ситуація. До НДЕКЦ надійшла постанова слідчого Оболонського УП ГУНП ОСОБА_19 від 13.09.2021, яка містила фабулу справи, необхідні експерту вихідні дані і поставленні на вирішення перед експертом питання, також на експертизу було надано матеріали кримінального провадження. Вихідних даних для проведення експертизи було достатньо, вони не були суперечливими та не містили протирічь. У тому випадку, коли вихідні дані містили б суперечності та/або протиріччя та/або їх було б недостатньо для проведення експертизи, то він звернувся б до органу досудового розслідування з клопотанням про уточнення вихідних даних, що були у справі, однак підстав для такого в нього не було.
Вирішуючи поставлені перед ним питання, поміж іншого, він досліджував оптичний диск, на якому збережено відеозапис з відеореєстратора свідка ОСОБА_17 , та протокол огляду цього відеозапису, складеного слідчим. Проте, він не вирішував питання встановлення цілісності та достовірності інформації, збереженої на вказаному оптичному диску, оскільки це не відноситься до його компетенції.
Відповідаючи на запитання прокурора, експерт зазначив, що при проведенні експертизи ним не було виявлено відомостей, що мали значення для цього кримінального провадження і з приводу яких не ставилися запитання. При цьому, на запитання про порядок і розрахунок, проведений ним, під час вирішення питання про наявність та/або відсутність у водія мотоцикла технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки для руху, то експерт відповів, що для вирішення цього питання необхідно було порівняти відстань, на якій знаходився мотоцикл від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки для руху з відстанню зупиночного шляху мотоцикла в умовах місця пригоди.
Так, з огляду на отримані ним результати за формулами розрахунків, про що зазначено на сторінці 8 з 10 висновку експерта, порівнявши отриману відстань зупиночного шляху мотоцикла в умовах місця пригоди, з величиною відстані віддаленості мотоцикла до місця зіткнення з автомобілем у момент виникнення небезпеки для руху, він дійшов висновку про те, що з моменту виникнення небезпеки для руху мотоцикла його водій ( ОСОБА_10 ) не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем шляхом застосування екстреного гальмування, натомість водій автомобіля ОСОБА_14 мав технічну можливість уникнути зіткнення з мотоциклом шляхом виконання вимог відповідних пунктів 10.1. та 16.6. Правил дорожнього руху, тому причиною даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору є невідповідність дій водія автомобіля ОСОБА_14 вимогам вказаних пунктів Правил дорожнього руху, про що ним вказано в заключній частині висновку.
При цьому, під час допиту, відповідаючи на запитання суду та учасників судового провадження, експерт звернув увагу, що дані для проведення розрахунку зупиночного шляху мотоцикла в умовах місця пригоди, а також для розрахунку відстані від мотоцикла до місця зіткнення з автомобілем у момент виникнення небезпеки для руху мотоцикла, зокрема, момент виникнення небезпеки для руху мотоцикла, тобто час існування небезпеки для руху водію мотоцикла Тн=2с, а також швидкість руху мотоцикла безпосередньо перед пригодою Vм =50,0 км/год, він переніс із вихідних даних у справі, про які було зазначено в постанові слідчого про залучення експерта, які об'єктивно узгоджувались, не містили протирічь і не суперечили матеріалам кримінального провадження, наданими для проведення експертизи, а тому він не вбачав підстав для звернення до органу досудового розслідування з клопотанням про надання додаткових матеріалів, оскільки поданих матеріалів було достатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Роз'яснив, що чим менший час існування небезпеки для руху водію мотоцикла (Тн), тим менша відстань від мотоцикла до місця зіткнення з автомобілем у момент виникнення небезпеки для руху водію мотоцикла, тобто в такому разі висновки проведеного дослідження були б більш категоричними.
Крім того, під час судового провадження було досліджено та ретельно перевірено докази, зібрані в ході досудового розслідування, а також інші документи, зафіксовані у відповідній процесуальній формі, що слугували підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) з подальшим проведенням досудового розслідування та здійснення окремих слідчих дій у даному кримінальному провадженні:
- витяг з ЄРДР, зі змісту якого вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України до вказаного реєстру було внесено 22.08.2021 о 23:48:43 (а.к.п. 61, т. 1);
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.08.2021 у період часу 01:00-02:30, з невід'ємним додатком до нього (план-схема пригоди), проведеного старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в м. Києві капітаном поліції ОСОБА_20 , у присутності понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 та обвинуваченого ОСОБА_14 .
Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди проводився у темну пору доби за відсутності опадів при температурі повітря +17 С; місце проведення огляду: - перехрестя Великої Кількевої дороги та вул. Вишгородської у місті Києві, регульоване світлофором автоматичного режиму роботи; - напрямок: від вул. С.Кульженків до вул. Газопровідної у місті Києві; загальна видимість з робочого місця водія: - близько 100 м з увімкненим ближнім світлом фар; - близько 100 м з увімкненим дальнім світлом фар; об'єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч виявлено не було; локалізація пошкоджень на транспортних засобах: ТЗ №1 (автомобіль марки «VOLKSWAGEN»): деформація переднього бампера з правої сторони; деформація переднього капоту з правої сторони; деформація переднього правого крила; деформація передньої правої стійки; деформація передньої правої двері; розбита права блок-фара головного світла; розбите вітрове скло з правої сторони; розбите та деформовано кріплення правого дзеркала заднього виду; потертості бруду та лакофарбового покриття з правої сторони кузова транспортного засобу; ТЗ №2 (мотоцикл марки «YAMAHA»): деформація переднього крила; деформація захисного пластику передньої частини; деформація передньої вилки та кріплення переднього колеса; деформація захисного пластику з правої та лівої сторони; розбита передня блок-фара головного світла; розбита панель приладів; деформація керма та його механізмів; потертості пластику з правої сторони.
За результатами огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було встановлено, що проїзна частина представлена горизонтальною ділянкою з асфальтобетонним сухим чистим покриттям за відсутності нерівностей та пошкоджень дорожнього покриття. Покриття має три смуги для руху в двох напрямках. До проїзної частини примикають: бордюрний камінь - праворуч висотою 20 см; ліворуч бетонний; узбіччя праворуч трав'яне, ліворуч - знаходиться відбійник; праворуч - тротуар шириною 1,5 м, ліворуч тротуар відсутній, там проходять зустрічні смуги; з інших елементів дороги наявні - металевий відбійник праворуч і опори ліворуч. Далі за узбіччям праворуч і ліворуч розташовані лісосмуги.
Рух на даній ділянці дороги регулюється світлофором з автоматичним режимом роботи, дорожня розмітка 1.15, 1.5, 1.14.2 Правил дорожнього руху, дорожні знаки 2.1, 2.3, 4.7, 4.8, 3.21, 3.16, 3.35.1 та 5.35.2 Правил дорожнього руху.
У темну пору доби вищевказана ділянка дороги освітлюється міським електроосвітленням.
За умови, що огляд місця дорожньо-транспортної пригоди проводився вночі, загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія з увімкненим ближнім світлом фар становить приблизно 100 м, з увімкненим дальнім світлом фар також приблизно 100 м; об'єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч не виявлено; слідів, що свідчили б про переміщення об'єктів на місці пригоди після дорожньо-транспортної пригоди до початку огляду також не виявлено.
При огляді гальмівної системи транспортного засобу «VOLKSWAGEN» встановлено, що педаль гальма пружна, після натискання повертається у попереднє положення; при огляді рульового керування цього ж транспортного засобу було встановлено, що кермо повертається, колеса реагують відповідно. Транспортний засіб марки «YAMAHA» не перевірявся у зв'язку з відсутністю власника при проведенні огляду.
Зовнішні світлові прилади, сигнал, склоочисники, склоомивачі, дзеркала заднього виді обох транспортних засобах у справному стані, окрім пошкоджень, про які зазначено вище.
На місці дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано гальмівний шлях мотоцикла, який склав 5,6 м, а також плями бурого кольору. Слідів контактної взаємодії особи з навколишніми об'єктами не виявлено. Жодних речей і документів вилучено не було. При ознайомленні учасників огляду з протоколом жодних коментарів чи зауважень не надходило (а.к.п. 70-75, т.1).
Протокол відповідає вимогам ст. 104 КПК України та є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає;
- заява ОСОБА_17 від 13.09.2021 про те, що останній надає органу досудового розслідування відеозапис з реєстратора, що був встановлений у належному йому транспортному засобі марки VOLKSWAGEN GOLF (д.н.з. НОМЕР_3 ), яким було зафіксовано момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 21.08.2021 приблизно о 23:15 на перехресті Великої Кільцевої дороги та просп. Мінського у місті Києві, яку 13.09.2021 прийняв слідчий ОСОБА_19 від ОСОБА_17 (а.к.п. 88, т.1);
- протокол огляду відеозапису від 13.09.2021 у період часу з 14:25 до 14:35, проведеного старшим слідчим СВ Оболонського УП ГУНП ОСОБА_19 в порядку, передбаченому ст. 237 КПК України, з якого вбачається, що предметом огляду був відеозапис під назвою «NO20210821-232654-000038», який 13.09.2021 добровільно був наданий органу досудового розслідування ОСОБА_17 (а.к.п. 90, т.1);
- постанова про визнання і долучення до кримінального провадження речових доказів від 13.09.2021, відповідно до якої старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_19 прийняв рішення про визнання в якості речового доказу в рамках кримінального провадження № 12021100050001891 від 22.08.2021 відеофайлу під назвою «NO20210821-232654-000038», а також вирішив долучити та зберігати його при матеріалах кримінального провадження (а.к.п. 89, т.1);
- речовий доказ - відеофайл під назвою «NO20210821-232654-000038», збережений на оптичному диску, та який було досліджено судом безпосередньо в судовому засіданні, зі змісту якого вбачається наступне.
Так, за результатами відтворення вказаного відеофайлу судом встановлено, що відеофайл має назву «NO20210821-232654-0038», у лівому правому верхньому куті відеозапису міститься напис «2021/08/21 23:26:53», відеозйомка ведеться з передньої частини автомобіля, який рухається в темну пору доби по проїзній частині, яка освітлюється міським електроосвітленням, в середній смузі руху транспортних засобів по Великій кільцевій дорозі зі сторони вул. Сім'ї Кульженків у напрямку просп. Мінського у місті Києві. У крайній лівій смузі руху транспортних засобів в одному напрямку рухається мотоцикл з пасажиром з увімкненим світлом фар та габаритами, швидкість мотоцикла є більшою ніж швидкість автомобіля, з якого ведеться зйомка, оскільки дистанція між автомобілем, з якого ведеться відео зйомка, та мотоциклом поступово збільшується.
З відеозапису вбачається, що автомобіль, з якого ведеться зйомка, та мотоцикл наближаються до перехрестя Великої кільцевої дороги та просп. Мінського, проїзд якого регулюється світлофором автоматичного режиму роботи та в момент наближення до перехрестя горить червоний сигнал світлофору, а також горить задній стоп сигнал на мотоциклі, мотоцикл знижує швидкість руху, оскільки задній стоп сигнал на мотоциклі горить протягом деякого часу. При наближенні автомобіля, з якого ведеться відео зйомка, до перехрестя видно, що на перехресті загорається зелений сигнал основного світлофору, в середній смузі руху по напрямку руху мотоцикла перед перехрестям стоїть один легковий автомобіль, будь-які інші транспортні засоби на перехресті в напрямку руху мотоцикла відсутні. В той час, коли о 23:28:40 вмикнувся зелений сигнал основного світлофора, мотоцикл продовжив рух прямо на зелений сигнал світлофору в тій смузі, в якій рухався, тобто в лівій смузі руху в напрямку смт Гостомель.
Як вбачається з відеозапису, о 23:28:44 на цьому ж перехресті зі сторони смт Гостомель у напрямку с. Нові Петрівці виконує лівий поворот автомобіль з увімкненим світлом фар і о 23:28:45:46 відбувається зіткнення між мотоциклом, який попередньо рухався в лівій смузі руху в попутному напрямку з автомобілем, з якого ведеться відео зйомка, та автомобілем, який на перехресті, проїзд якого регулюється світлофором автоматичного режиму роботи, виїхав на перехрестя з метою виконання повороту ліворуч. З моменту як водій автомобіля, який, виконуючи лівий поворот в напрямку с. Нові Петрівці, в'їхав в смугу руху, в якій рухався мотоцикл, до моменту зіткнення транспортних засобів збігло 1-1,5 секунд (а.к.п. 90, т.1);
- висновок експерта від 20.09.2021 №СЕ-19/111-21/44075-ІТ за результатами проведення автотехнічної експертизи в рамках кримінального провадження № 12021100050001891 від 22.08.2021, проведення якої було доручено старшому судовому експерту відділу автотехнічних досліджень лабораторії автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Київського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_23 , який має вищу технічну та вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку, кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-транспортної за експертними спеціальностями 10.1 «Дослідження механізму ДТП» (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 18134, видане ЕКК МВС України 26.04.2021), 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 18142, видане ЕКК МВС України 26.04.2021), стаж експертної роботи з 2020 року, з якого вбачається, що експерт ОСОБА_18 особисто поставив свій підпис про попередження про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків за статтями 384, 385 КК України.
Так, з метою установлення відповідності дій водіїв транспортних засобів у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водіїв технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водіїв вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водіїв та дорожньо-транспортною пригодою, органом досудового розслідування в постанові про призначення автотехнічної експертизи було зазначено дані про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт, тобто вихідні дані, що були встановлені під час досудового розслідування, та на вирішення перед експертом поставлено відповідні питання, а також надано матеріали кримінального провадження № 12021100050001891 в 1 томі разом із документом про залучення експерта.
Відповідно до висновків експерта:
• в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «VOLKSWAGEN» ОСОБА_14 повинен був керуватися вимогами пунктів 10.1. та 16.6. Правил дорожнього руху;
• в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій мотоцикла «YAMAHA» ОСОБА_10 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2 та 12.3. Правил дорожнього руху;
• в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «VOLKSWAGEN» ОСОБА_14 мав технічну можливість уникнути зіткнення з мотоциклом «YAMAHA» шляхом виконання пунктів 10.1. та 16.6 Правил дорожнього руху;
• в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій мотоцикла «YAMAHA» ОСОБА_10 з моменту виникнення небезпеки для його руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN» під керуванням ОСОБА_14 шляхом застосування екстреного гальмування;
• в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, в діях водія автомобіля «VOLKSWAGEN» ОСОБА_14 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1. та 16.6. Правил дорожнього руху;
• в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, в діях водія мотоцикла «YAMAHA» ОСОБА_10 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пунктів 12.2. та 12.3. Правил дорожнього руху не вбачається;
• причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідності дій водія автомобіля «VOLKSWAGEN» ОСОБА_14 вимогам пунктів 10.1. та 16.6. Правил дорожнього руху (а.к.п. 92-96, т.1);
- висновок експерта від 20.09.2021 №042-1264-2021 з якого вбачається, що за результатами проведення судово-медичної експертизи живих людей, експертом було встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_10 отримав наступні тілесні ушкодження:
• садна (без опису морфології) у ділянці тулуба та кінцівок, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень;
• закрита черепно-мозкова травма: садна та синці (без опису морфології) обличчя, у тому числі, у ділянці верхньої повіки справа; переломи (уламкового характеру) верхньої щелепи справа; виличної кістки справа (зі зміщенням уламків); нижньої та латеральної стінки орбіти (із розходженням уламків), які супроводжувалися розвитком емфіземи обличчя зліва, гемосинусу, струс головного мозку, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (а.к.п. 76-82, т.1);
- висновок експерта від 20.09.2021 №042-1263-2021 з якого вбачається, що за результатами проведення судово-медичної експертизи живих людей, експертом було встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_9 отримала наступні тілесні ушкодження:
• закрита черепно-мозкова травма: рана (визначена клінічними лікарями як забійна у ділянці підборіддя); перелом альвеолярного відростка верхньої щелепи; крововиливи у м'які тканини на рівні перелому; садна та синці (без опису морфології) обличчя; струс головного мозку, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (а.к.п. 83-87, т.1).
Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й їх сукупність із точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінюючи показання потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про подію дорожньо-транспортної пригоди на предмет їх достовірності, суд бере їх до уваги, оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_17 . Показання потерпілих та вказаного свідка є логічними, послідовними, а також узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, не суперечать один одному. Вищевказані докази суд визнає належними, допустимими й достовірними та кладе їх в основу обвинувального вироку.
Факт руху мотоцикла марки «YAMAHA» з увімкненим світлом фар та габаритами під керуванням ОСОБА_10 з пасажиром ОСОБА_9 22.08.2021 в темну пору доби в період часу з 23:10-23:28 у крайній лівій смузі руху транспортних засобів з трьох смуг руху в одному напрямку проїзної частини Великої кільцевої дороги зі сторони вул. Сім'ї Кульженків у напрямку просп. Мінського у місті Києві, яка освітлюється міським електроосвітленням, а також факт проїзду мотоцикла марки «YAMAHA» під керуванням ОСОБА_10 з пасажиром ОСОБА_9 у крайній лівій смузі руху через регульоване світлофором автоматичного режиму роботи перехрестя на зелений сигнал світлофору для руху транспортних засобів, де, не змінюючи напрямок руху, рухався мотоцикл марки «YAMAHA» протягом деякого часу, про що ствердили потерпілі та свідок ОСОБА_17 , повністю узгоджується з письмовими доказами у справі, зокрема, протоколом огляду місця пригоди та з додатком до нього (схемою пригоди), а також відеозаписом з відеореєстратора, наданого свідком ОСОБА_17 , а також з пошкодженнями транспортних засобів.
З огляду на встановлене, суд вважає доведеним, що зіткнення автомобіля марки «VOLKSWAGEN» під керуванням водія ОСОБА_14 та мотоцикла марки «YAMAHA» під керуванням водія ОСОБА_10 з пасажиром ОСОБА_9 відбулося саме в крайній лівій смузі руху транспортних засобів в одному напрямку на перехресті Великої кільцевої дороги та просп. Мінського у місті Києві.
При цьому, доводи сторони захисту про недопустимість речового доказу у кримінальному провадженні - відеофайлу під назвою «NO20210821-232654-000038» про обставини дорожньо-транспортної пригоди, збереженого на оптичному диску та наданого слідчому свідком ОСОБА_17 для долучення до матеріалів кримінального провадження, з підстав його невідповідності положенням КПК України та його отримання всупереч порядку, встановленого положеннями цього Кодексу, а також з підстав того, що відеозапис не є оригіналом, що, на думку сторони захисту, тягне за собою визнання такими ж доказів, які є похідними від нього, суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом як проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, так і витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд вважає, що сторона захисту безпідставно посилається на те, що наданий слідчому свідком ОСОБА_17 відеозапис було отримано в поза процесуальний спосіб, оскільки вищевказаними положеннями процесуального закону встановлено можливість отримання стороною обвинувачення в добровільному порядку відеозапису з відеореєстратора від фізичної особи - свідка ОСОБА_17 , що останній підтвердив під час його допиту судом.
Крім того, згідно ч. 5 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування варто враховувати можливість отримати речі й документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №243/7977/18 (провадження №51-3006км21), зі змісту положень частин 2, 3 ст. 93 КПК України (щодо збирання доказів сторонами) вбачається, що застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (ч. 7 ст. 163 КПК України) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо: а) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи; б) речі та документи згідно зі ст. 162 КПК України містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК України.
Таким чином, доводи сторони захисту про те, що долучений до кримінального провадження відеофайл із відеореєстратора під назвою «NO20210821-232654-000038», який було збережено на диску фізичною особою - свідком ОСОБА_17 та в добровільному порядку надано слідчому, який у свою чергу оглянув та визнав указаний відеозапис речовим доказом у справі, який у подальшому був предметом дослідження експертом під час проведення автотехнічної експертизи, про що зазначалось вище, мав бути додатково отриманий шляхом застосування процедури, передбаченої статтями 160-166 КПК України, суперечать самій природі інституту застосування заходів забезпечення кримінального провадження, і за умови добровільного надання учасником кримінального провадження речей і документів, у володінні якого вони перебувають, не виникає підстав для звернення з клопотанням до слідчого судді про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до документів і речей.
Також суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про недопустимість цього ж речового доказу у кримінальному провадженні - відеофайлу під назвою «NO20210821-232654-000038» про обставини дорожньо-транспортної пригоди з підстав того, що вказаний відеозапис є копією, а не є оригіналом, який було досліджено експертом під час проведення судової автотехнічної експертизи, і, як наслідок, визнання такими ж доказів, що є похідними від нього, з огляду на таке.
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Можливість застосування електронних доказів випливає зі змісту ст. 84 КПК України, яка не передбачає вимог до форми доказів (доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню).
Основним критерієм віднесення доказів до електронних є їхня форма - електронна (цифрова) форма, а також орієнтовний перелік тих електронних доказів, подання яких може мати місце під час розгляду провадження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 99 КПК України визначено, що до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).
Крім того, в ч. 3 ст. 99 цього Кодексу в контексті оригіналу та копії доказів згадується електронний документ.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 99 КПК України на електронний документ поширюється правовий режим документу.
Згідно з ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.03.2010 №8, електронний документ - це документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки.
У той же час, відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV у випадку зберігання електронного документа як доказу на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
При цьому, матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що долучений до матеріалів провадження оптичний диск з відеозаписом (відеофайлом) під назвою «NO20210821-232654-000038» про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що було виготовлено ОСОБА_17 у зв'язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні, є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що було зафіксовано відеореєстратором в електронному вигляді у виді файлу, що свідчить про те, що записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документа.
Слід зазначити й про те, що матеріали кримінального провадження не містять будь-яких об'єктивних даних про те, що електронний документ - відеозапис про обставини дорожньо-транспортної пригоди у вигляді відеофайлу під назвою «NO20210821-232654-000038», збереженого на оптичному диску та наданого свідком ОСОБА_17 , зміст якого детально викладено вище, було створено не відеореєстратором, встановленого в автомобілі, який «2021/08/21 23:26:53» рухався в темну пору доби по проїзній частині в середній смузі руху транспортних засобів по Великій кільцевій дорозі зі сторони вул. Сім'ї Кульженків у напрямку просп. Мінського у місті Києві, з салону якого й було зафіксовано обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Твердження сторони захисту, що під час досудового слідства не перевірено та не здобуто доказів, які виключали б сумніви щодо ймовірного втручання та/або пошкодження файлу з відеозаписом, суд вважає такими, що не ґрунтуються на об'єктивних даних щодо таких фактів, оскільки під час відтворення відеофайлу безпосередньо в судовому засіданні судом не було виявлено візуальних ознак пошкодження та/або монтажу, які були б підставою для сумніву в цілісності відеозапису. Відеозапис було відтворено в судовому засіданні та з огляду на те, що учасники провадження в порядку ст. 242 КПК України не заявляли клопотань про проведення судово-технічної експертизи досліджених судом електронних документів, зміст відеозапису не викликав обґрунтованих сумнів у його достовірності.
Вказані висновки узгоджуються з позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.07.2023 у справі №130/1781/22 (провадження №51-3155км23), від 19.08.2021 у справі №756/8124/19 (провадження №51-601км21), від 19.05.2021 у справі №204/4521/18 (провадження №51-5165км20), від 31.03.2021 у справі №333/1539/16-к (провадження №51-6546км20), від 29.03.2021 у справі №554/5090/16-к (провадження №51-1878кмо20), від 26.01.2021 у справі №236/4268/18 (провадження №51-3124км20), від 22.10.2020 у справі №677/2040/16-к (провадження №51-5738км19), від 10.09.2020 у справі №751/6069/19 (провадження №51-1704км20) та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Оцінюючи висновок автотехнічної експертизи від 20.09.2021 №СЕ-19/111-21/44075-ІТ на предмет допустимості на належності, як доказу у справі, суд вважає що вказаний висновок судової автотехнічної експертизи є належним та допустимим, а також є належним чином мотивованим і обґрунтованим, складений експертом, що має достатній стаж експертної роботи, відповіді та висновки експерта повні та вичерпні, не допускають їх подвійного тлумачення і не містять суперечностей.
Експертизу в цій справі було проведено судовим експертом державної спеціалізованої установи, тобто фахівцем, який має відповідну вищу освіту, відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень, пройшов відповідну підготовку та отримав кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності, тобто особою, яка володіє спеціальними знаннями з досліджуваних питань, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, та якій було доручено провести експертизу і дати висновок з питань, які виникли під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Об'єктивних даних на підтвердження того, що експерт ОСОБА_18 перебуває у службовій та/або іншій залежності від сторони обвинуваченого (слідчого ОСОБА_19 ), про що наголошувала сторона захисту, як на підставу для відводу експерта від участі в цьому кримінальному провадженні, судом встановлено не було.
Водночас, даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_14 про те, що в даній дорожній ситуації саме допущення водієм мотоцикла ОСОБА_10 перевищення допустимої швидкості руху, з якою він рухався безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої водій мотоцикла та його пасажир отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, суд вважає такі показання необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження, оскільки судом беззаперечно встановлено, що між допущеними обвинуваченим ОСОБА_14 порушеннями правил безпеки дорожнього руху та наслідками, що настали у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого ОСОБА_10 та потерпілої ОСОБА_9 , є причинно-наслідковий зв'язок.
Показання обвинуваченого ОСОБА_14 , який заперечив рух мотоцикла в жодній зі смуг руху зустрічного напрямку, та наполягав на тому, що він, маючи на меті здійснити поворот ліворуч на перехресті, проїзд якого регулюється світлофором, впевнившись у безпечності виконання маневру та повертаючи ліворуч, виїхав на перехрестя й раптово, неочікувано для нього відчув удар, на що він припустив, що лопнуло колесо через перезавантаження автомобіля, суд до уваги не приймає та оцінює критично, вважає їх такими, що звернені на уникнення до кримінальної відповідальності за фактично скоєне діяння, оскільки такі показання повністю спростовуються вищевказаними доказами.
Такими ж суд визнає показання обвинуваченого ОСОБА_14 про те, що він, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, дав дорогу транспортним засобам, що рухалися в зустрічному напрямку прямо та стояли перед перехрестям, очікуючи зелений сигнал світлофора для руху, аж потім почав виконувати маневр повороту ліворуч, оскільки судом було встановлено, що в період часу, коли на перехресті горить червоний сигнал основного світлофора, в середній смузі руху в напрямку руху мотоцикла перед перехрестям стоїть лише один легковий транспортний засіб, який продовжив стояти без руху навіть тоді, коли загорівся зелений сигнал світлофора, оскільки в цей момент автомобіль під керуванням ОСОБА_14 , майже не зупиняючись, здійснюючи лівий поворот, виїхав на перехрестя та допустив зіткнення з мотоциклом, який у цей час рухався в лівій смузі руху на зелений сигнал світлофора.
Таким чином, судом безперечно встановлено, що 21.08.2021 в період часу з 23:10 по 23:28 на перехресті Великої кільцевої дороги та просп. Мінського у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля марки «VOLKSWAGEN» під керуванням водія ОСОБА_14 та мотоцикла марки «YAMAHA» під керуванням водія - неповнолітнього ОСОБА_10 , котрий рухався з пасажиром - неповнолітньою ОСОБА_9 , за вини водія автомобіля марки «VOLKSWAGEN» ОСОБА_14 , котрий, змінюючи напрямок руху з метою повороту ліворуч, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки для водія мотоцикла марки «YAMAHA», що рухався в зустрічному напрямку прямо через перехрестя на дозволяючий рух зелений сигнал основного світлофора, розпочав виконувати маневр повороту ліворуч, та не надав дорогу мотоциклу марки «YAMAHA», що зобов'язаний був зробити, внаслідок чого обидва транспортні засоби виїхали на перехрестя на зелений сигнал світлофора та відбулося зіткнення, в результаті якого водій та пасажир мотоцикла марки «YAMAHA» отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а учасники дорожньо-транспортної пригоди - механічні ушкодження, при цьому водій ОСОБА_14 мав технічну можливість уникнути зіткнення з мотоциклом шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху.
У цій справі в дорожній обстановці водій ОСОБА_14 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме:
- пункт 10.1. - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- пункт 16.6.: - повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв.
З огляду на викладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що за результатами судового розгляду повністю доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_14 суд кваліфікує:
- за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_14 суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 65 цього Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_14 покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину з огляду на положення ст. 12 КК України, який є нетяжким; особу обвинуваченого, котрий має середню освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є пенсіонером, має інвалідність 2 групи внаслідок війни, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, формально посередньо характеризується за місцем проживання, раніше несудимий, те, що він у 1986 році служив в Афганістані, у період часу з 02.08.2014 по 15.06.2015 брав участь антитерористичній операції (бойових діях), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, має статус постраждалого учасника «Революції Гідності», його стан здоров'я, те, що він має захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини та такі, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зважив суд і на те, що обвинувачений ОСОБА_14 має нагороди різного ступеня: • орден «За мужність» ІІІ ступеня відповідно до Указу Президента України від 20.07.2016 №306/2016; • почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України; • нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» від 30.05.2016 №151 Спілки учасників бойових дій в АТО «Побратими України»; • знак народної пошани «За поранення» від 20.02.2016 №022 Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України «Звитяга»;• грамота ТВО командира військової частини (польова пошта НОМЕР_4 ).
Згідно статей 66, 67 КК України обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_14 судом не встановлено.
Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності, суд приходить до висновку про призначення останньому покарання у виді штрафу у розмірі чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати - в порядку ст. 124 КПК України.
Цивільний позов відсутній.
Керуючись положеннями статей 100, 124, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 4 000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- диск з відеофайлом під назвою «NO20210821-232654-000038» від 21.08.2021, який зберігається при матеріалах провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження):
- 1 372 (тисяча триста сімдесят дві) грн 96 коп. (висновок експерта від 20.09.2021 №СЕ-19/111-21/44075-ІТ);
- 1 796 (тисяча сімсот дев'яносто шість) грн 90 коп. (висновок експерта від 20.09.2021 №042-1264-2021);
- 1 796 (тисяча сімсот дев'яносто шість) грн 90 коп. (висновок експерта від 20.09.2021 №042-1263-2021).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1