Справа № 344/2691/24
Провадження № 1-кс/344/1317/24
13 лютого 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12022090000000400 від 17.11.2022, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12023090000000400 від 17.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 355, ч. 3 ст. 358 КК України КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 21.09.2023 на умовах усної домовленості ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 25 автомобільних шин вартістю 250 000 грн. В цей же ОСОБА_7 отримавши у розпорядження зазначені шини, оплатив ОСОБА_5 тільки частину грошових коштів у сумі 100 000 грн, не виконавши своє зобов'язання в повному обсязі перед останнім. У зв'язку з вище вказаним у ОСОБА_6 виникли цивільно-правові зобов'язання щодо оплати грошових коштів у сумі 150 000 грн перед ОСОБА_5 .
У подальшому 22.09.2023 ОСОБА_5 з метою примушування потерпілого ОСОБА_6 щодо сплати боргу в сумі 150 000 грн на свою користь, звернувся до ОСОБА_8 з пропозицією щодо змушування останнього до виконання зазначених цивільно-правових обов'язків. У свою чергу ОСОБА_8 погодився на пропозицію ОСОБА_5 , таким чином вступивши з ним у злочинну змову.
Того ж дня, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що самостійно вчинити такий злочин буде складно, та для надання реальності погрозам насильства над потерпілим вступив у злочинну змову з ОСОБА_9 , про що ОСОБА_5 не був обізнаний.
У період часу з 22.09.2023 по 05.10.2023 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, керуючись корисливим мотивом, примушували до виконання цивільно-правових зобов'язань потерпілого ОСОБА_6 , висловлюючи вимогу виконати цивільно-правове зобов'язання, погрожуючи насильством та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Так, 22.09.2023 близько 16.30 год з відома та згоди ОСОБА_5 , ОСОБА_8 спільно ОСОБА_10 , перебуваючи в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 40 поряд з готелем «Надія» примушували до виконання цивільно-правових зобов'язань потерпілого ОСОБА_6 , висловловивши вимогу виконати цивільно-правове зобов'язання перед ОСОБА_5 , погрожуючи насильством та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Окрім вказаного, 22.09.2023 та 27.09.2023, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , умисно, керуючись корисливим мотивом, в ході телефонних розмов та текстових повідомлень в месенджері«Viber» примушувавдо виконання цивільно-правових зобов'язань потерпілого ОСОБА_6 , висловлюючи вимогу виконати цивільно-правове зобов'язання, погрожуючи насильством над потерпілим та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень
Після чого, 30.09.2023 потерпілий ОСОБА_6 сприймаючи зазначені погрози дійсними і реальними, усвідомлюючи, що у випадку ігнорування виконання цивільно-правових зобов'язань ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 застосують щодо нього фізичне насильство передав їм через ОСОБА_11 , який не був обізнаний із їхнім злочинним умислом, грошові кошти в сумі 50 000 гривень.
Крім того, 05.10.2023 потерпілий ОСОБА_6 усвідомлюючи, що у випадку подальшого ігнорування виконання цивільно-правових зобов'язань ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 застосують щодо нього фізичне насильство у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,сприймаючи погрози дійсними і реальними, з метою уникнення зазначених негативних наслідків щодо себе, повторно зустрівся з ОСОБА_11 , який не був обізнаний із їхнім злочинним умислом,з метою передачі грошових коштів в сумі 100 000 гривень, тобто виконання цивільно-правового зобов'язання, де були викриті працівниками поліції.
У вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецьс. Підмихайля, Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1 ,українець, громадянин України,якому в порядку п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколами обшуків, протоколом огляду, вилученими речовими доказами, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами оглядів речей, протоколами допитів та потерпілого, протоколами впізнання, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 355 цього Кодексу відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання за його вчинення - п'ятьроків позбавлення волі.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п.1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, ОСОБА_5 усвідомлює, що санкція ч. 2 ст. 355 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, маючи підстави для виїзду закордону будь який час може покинути територію місця свого проживання, перетнувши державний кордон України тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення;
- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані, номера телефонів, місце проживання;
- п.4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 , може не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки
ОСОБА_5 , не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та в подальшому може займатися злочинною діяльністю з метою одержання грошових коштів.
Слідчим зазначається, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження. До органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків у відповідності до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. У зв'язку з цим вважаю, що підстав для застосування запобіжного у вигляді особистої поруки не має. Окрім цього, вказаний запобіжний захід недостатній для запобігання зазначеним ризикам. Інший вид запобіжного заходу - заставу, застосувати відносно підозрюваного також неможливо, оскільки відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а у даному випадку вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти таким ризикам, а тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити та обрати щодо підозрюваного цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили врахувати характеризуючи дані підозрюваного, недоведеність ризиків та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з ч. 1,2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів клопотання вбачається, що 12 лютого 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України.
Злочин, передбачений ч.2 ст.355 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п'яти років.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами обшуків, протоколом огляду, вилученими речовими доказами, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами оглядів речей, протоколами допитів та потерпілого, протоколами впізнання, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В той же час прокурором не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 вказаного злочину, характеризуючі дані особи підозрюваного, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, наявність постійного місця проживання, раніше не судимий.
Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням доведених ризиків та даних про особу підозрюваного, який потребує лікування, клопотання слід задовольнити частково та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. залишати житло та покладення на нього додаткових обов'язків в межах строку досудового розслідування, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 309 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому у період з 22.00 год. до 06.00 год. залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді діє до 05 квітня 2024 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Виконання ухвали доручити відповідному відділу поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1