Справа № 488/463/24
Провадження № 1-кс/488/58/24
13.02.2024 року місто Миколаїв, вулиця Доктора Самойловича, 29-А
Слідчий суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання у кримінальному провадженні № 12024152050000127 від 11.02.2024 року про накладення арешту на майно, -
12.02.2024 року слідчий ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Окружної прокуратури Миколаєва ОСОБА_3 , в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024152050000127 від 11.02.2024 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, пунктом 1 частиною 2 статті 115 КК України, звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, яке було добровільно видано свідком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на джинси чоловічі марки «AWIVGOSS», чоловічу футболку марки «Esprit», чоловічі кросівки марки «BONA», чоловічий светр марки «CASHMERE», чоловічу куртку марки «Sinsay».
В судовому засіданні прокурор та старший слідчий підтримали доводи клопотання, пояснивши, що накладення арешту необхідно для того, щоб запобігти можливості приховування, псування, знищення, перетворення, збереження речових доказів, так як на вищезазначених речах ймовірно залишились сліди вчиненого кримінального правопорушення, а також для проведення експертних досліджень.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 не заперечували проти накладення арешту на вказане майно.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя зазначає наступне.
ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється в тому, що 10.02.2024 року приблизно о 23:30 годині, точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, знаходячись біля магазину «Доярушка», що розташований за адресою: місто Миколаїв, вулиця 295-ї Стрілецької Дивізії, 46, на ґрунті неприязних відносин, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на позбавлення життя ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи можливість настання наслідків своїх протиправних дій у вигляді смерті останніх, кинув у їх бік вибуховий пристрій, від підриву якого ОСОБА_8 отримав мінно-вибухову травму та уламкові поранення лівого стегна і шкіри обличчя, а ОСОБА_9 отримав мінно-вибухову травму та уламкові поранення правої сідниці, правого стегна та правого передпліччя. Однак, довести свій злочинний умисел по позбавленню життя ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до кінця ОСОБА_5 не зміг з причини, що не залежали від його волі.
11.02.2024 року за даним епізодом ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, пунктом 1 частини 2 статті 115 КК України.
Відповідно до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Статтею 98 КПК встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять аналогічні ознаки.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, визнане речовим доказом по вказаному кримінальному провадженню, може бути доказом вчинення кримінального правопорушення та підлягає арешту з метою його збереження для запобігання можливості його приховування.
За викладених обставин слідчий суддя доходить до висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 98, 131,132,167, 170 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Накласти арешт на майно, добровільно видане 11.02.2024 року свідком ОСОБА_7 , яка є особою, з якою підозрюваний ОСОБА_5 проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу та яке належить останньому, а саме на джинси чоловічі марки «AWIVGOSS», чоловічу футболку марки «Esprit», чоловічі кросівки марки «BONA», чоловічий светр марки «CASHMERE», чоловічу куртку марки «Sinsay».
Визначити місцем зберігання арештованого майна ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області, місто Миколаїв, вул. Янтарна, 64.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1