Справа № 199/8615/23
(2/199/503/24)
іменем України
23.01.2024
м. Дніпро
справа №199/8615/23
провадження №2/199/503/24
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Терентієвої Я.О.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач Дніпровська міська рада
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 19 грудня 1961 року її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який був розірваний 30 серпня 1991 року. Від їх шлюбу народилась позивачка ОСОБА_5 , та її брат ОСОБА_6
19 листопада 1983 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище з “ ОСОБА_8 ” на “ ОСОБА_9 ”. 28 листопада 1997 року батьки позивачки на праві спільної власності приватизували квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності. У зв?язку з тим, що батьки позивача стали хворіти та потребували допомоги, а її брат ОСОБА_6 не міг їх забезпечити цим, і не мешкав з ними, позивач з червня 2000 року переселилась до них і стала доглядати за ними.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини вищевказаної квартири, яку позивачка фактично прийняла, але не оформила. Вона продовжувала мешкати у вказаній квартирі разом з батьком, доглядала його, лікувала, сплачувала комунальні послуги, вони мали спільний бюджет, адже його пенсії не вистачало на ліки для його хвороби, вели спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яку позивачка прийняла та оформила, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.09.2023. При цьому її брат ОСОБА_6 відмовився на користь позивачки від своєї частки спадщини, про що є відповідна відмітка в свідоцтві від 01.09.2023.
ІНФОРМАЦІЯ_3 брат позивача ОСОБА_6 помер. У зв?язку з тим, що йому за життя нічого не належало і у нього не було родини та дітей, спадщина після нього не оформлювалась і спадкова справа не відкривалась. При цьому залишилась не оформленою 1/2 частина квартири, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала за життя матері позивачки ОСОБА_2 . Спадкоємців, які б мали право прийняти спадщину, крім позивачки, немає. Вважає, що їй повинна належати 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , яка фактично залишилася після смерті її матері, у зв'язку з чим звернулась до суду.
Крім того, позивач також зазначила, що з червня 1971 року фактично до дня своєї смерті мати позивачки ОСОБА_2 мешкала в квартирі АДРЕСА_1 , з червня 2000 року позивачка теж вселилася в цю же квартиру, з лютого 2005 року вона фактично вступила у володіння частиною квартири, що належала померлій матері ОСОБА_2 ; позивачці належить 1/2 частина цієї ж квартири, в якій мешкали вони спочатку з обома батьками, а потім з одним батьком, хоча вона і зареєстрована в іншому місці, однак багато років мешкає в спірній квартирі, здійснює поточний ремонт та догляд квартири, сплачує за всі комунальні послуги. Мати позивачки ОСОБА_2 була прописана/зареєстрована в цій же квартирі з 01 березня 1994 року по 27 травня 2005 року, що підтверджується відомостями з домової книги та листом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур № 14/5-9865 від 04.08.2023. З урахуванням викладеного просить встановити факт її постійного проживання з матір?ю з червня 2000 року по день її смерті, тобто на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом.
Позивач ОСОБА_1 , а також її представниця адвокатка Скочко О.А. в судове засідання не з'явились, адвокатка Скочко О.А. надала заяву щодо розгляду справи за її відсутності та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач Дніпровська міська рада до суду не з?явилась, причини неявки суду не повідомила, а тому суд вважає за необхідне розглянути позов за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 19 грудня 1961 року батьки позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який був розірваний 30 серпня 1991 року. Від їх шлюбу народилась позивачка ОСОБА_5 , та її брат ОСОБА_6
19 листопада 1983 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище з “ ОСОБА_8 ” на “ ОСОБА_9 ”.
28 листопада 1997 року батьки позивачки на праві спільної власності приватизували квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 28 листопада 1997 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яку позивачка прийняла та оформила, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.09.2023. При цьому її брат ОСОБА_6 відмовився на користь позивачки від своєї частки спадщини, про що наявна відповідна відмітка в свідоцтві від 01.09.2023.
ІНФОРМАЦІЯ_3 брат позивачки ОСОБА_6 помер.
У зв?язку з тим, що йому за життя нічого не належало і у нього не було родини та дітей, спадщина після нього не оформлювалась і спадкова справа не відкривалась, що підтверджується листом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори.
З червня 1971 року фактично до дня своєї смерті мати позивачки ОСОБА_2 мешкала в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з домової книги та листом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур № 14/5-9865 від 04.08.2023.
Судом також встановлено, що з червня 2000 року позивач теж посилалась в спірну квартиру, проживала з батьками однією сім'єю, доглядала їх, мала з ними спільний бюджет, здійснювала поточний ремонт та догляд квартири, сплачувала та сплачує за всі комунальні послуги, що підтверджується актом від 01.10.2023.
Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.
Частиною 2 ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, що кореспондується з відповідним роз'ясненням Верховного Суду України, викладеним у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", де вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
В той же час, у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Частиною 3 ст.1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з п.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення іншого факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч.2 ст.16 ЦК України є визнання права.
За вимогами ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Доказів того, що дане спадкове майно визнано відумерлим, суду не надано.
Підсумовуючи наведене, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , з червня 2000 року по день її смерті, тобто на день відкриття спадщини після її смерті.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати віднести на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 01 лютого 2023 року.
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 .
відповідач Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ 26510514, місце знаходження - пр. Дм. Яворницького, 75 в м. Дніпро, 49000.
Суддя О.Б.Подорець