Справа № 554/12403/23 Номер провадження 11-сс/814/92/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
06 лютого 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваної - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 02 січня 2024 року.
Цією ухвалою клопотання слідчого СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про застосування відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої, останній раз:
- 19.07.2022 року вироком Октябрського районного суду м.Полтава за ст.126-1 КК України до одного року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
- на розгляді Полтавського районного суду Полтавської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 за ч.1 ст.390-1 та ст.126-1 КК України,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 діб, із покладенням передбачених ст.194 КПК України обов'язків.
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Так, ОСОБА_9 безпричинно, умисно та систематично, вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_10 , з якою вона спільно проживає в одному помешканні, що призводить до психологічних страждань (на моральному рівні), викликає стійкі зміни у структурі особистості, в емоційній сфері (наростання емоційної нестабільності, пригніченості, емоційної напруги, тривоги та страху) з порушенням загальної якості життя.
ОСОБА_9 неодноразово вчиняла щодо своєї матері ОСОБА_10 дії виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, заподіянні тілесних ушкоджень, чим викликала у потерпілої прояви психологічного розладу у формі адаптації у вигляді пролонгованої депресивної реакції. Вказані розлади (невротичного рівня), що залишаються у ОСОБА_10 до теперішнього часу, знаходяться у прямому причинному зв'язку зі скоєними відносно неї протиправними діями.
Так, 01.07.2023 року, близько 23.00 год., ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_10 , тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КпАП України, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 25.08.2023 року ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України.
24.07.2023 року, близько 16.20 год., та 25.07.2023 року, близько 13.38 год., ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_10 , тобто адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.173-2 КпАП України, про що було складено протоколи про адміністративні правопорушення.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 04.09.2023 року ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КпАП України.
26.10.2023 року, близько 19.00 год., та 06.11.2023 року, близько 21.20 год., ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_10 , тобто адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.173-2 КпАП України, про що було складено протоколи про адміністративні правопорушення.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.12.2023 року ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КпАП України.
24.07.2023 року, близько 16.20 год., та 25.07.2023 року, близько 13.38 год., ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_10 , тобто адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.173-2 КпАП України, про що було складено протоколи про адміністративні правопорушення.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 04.09.2023 року ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КпАП України.
10.11.2023 року, близько 23.30 год., ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_10 , тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КпАП України, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 21.11.2023 року ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України.
11.11.2023 року, близько 13.00 год., ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_10 , тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КпАП України, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 30.11.2023 року ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Крім того, 13.11.2023 року, о 17.18 год., ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи систематично, вчинила домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_10 , яке виражалося у словесних образах, нецензурній лайці, погрозах, що призвело до психологічних страждань (на моральному рівні), викликало у потерпілої прояви психологічного розладу у формі розладів адаптації у вигляді пролонгованої депресивної реакції. Вказані розлади (невротичного рівня), що залишаються у ОСОБА_10 до теперішнього часу, знаходяться у прямому причинному зв'язку зі скоєними відносно неї протиправними діями.
14.11.2023 відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України внесено до ЄРДР за №12023170440001081.
28.12.2023 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням обмежувальних заходів у вигляді заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб. Вказала, що матеріали провадження містять достатні докази стосовно наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та наявності ризиків, передбачених ч.2 ст.177 КПК України, що є підставою для застосування до підозрюваної найбільш суворого запобіжного заходу.
Інші учасники ухвалу слідчого судді не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, думку захисника ОСОБА_7 та підозрюваної ОСОБА_9 , які вважають ухвалу слідчого судді законною і обгрунтованою та просять залишити її без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.
У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 цього Кодексу.
Висновок слідчого судді про те, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання здатний запобігти вказаним ризикам, є помилковим.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п.2 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Обґрунтованість підозри в апеляційній скарзі не оспорюється.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_9 не працевлаштована, не має постійних джерел для існування та міцних соціальних зв'язків. При цьому ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке їй загрожує покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до двох років.
ОСОБА_9 підозрюється в умисному кримінальному правопорушенні проти життя та здоров'я особи, а тому існує ризик того, що вона може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_10 , яка є її матір'ю, свідків з метою зміни ними своїх показань або відмови від дачі показань у кримінальному провадженні.
Про наявність ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_9 раніше притягувалась до кримінальної та адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо своєї матері ОСОБА_10 , але на шлях виправлення не стала та знову підозрюється у вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою разом проживає та перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої. Крім того, на розгляді Полтавського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч.1 ст.390-1 та ст.126-1 КК України. Ці обставини можуть свідчити про її схильність до антисоціальної поведінки та вчинення правопорушень.
Також колегія суддів враховує, що покладені на підозрювану слідчим суддею обов'язки при обранні запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не здатні запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, оскільки підозрювана ОСОБА_9 продовжує проживати за однією адресою разом зі своєю матір'ю ОСОБА_10 , щодо якої і вчиняє психологічне насильство, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої. Більше того, після обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_9 знову підозрюється у вчиненні 02.02.2024 року домашнього насильства щодо своєї матері.
Крім того, на час апеляційного розгляду питання щодо запобіжного заходу, ОСОБА_9 також оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатний запобігти вказаним ризикам.
Наявність позитивно характеризуючих особу підозрюваної даних не спростовують висновку суду про неможливість запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В той же час, вирішуючи питання про можливість визначення альтернативного запобіжного заходу вигляді застави, колегія суддів приходить до такого висновку.
Згідно з положеннями п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, за які їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, спосіб їх вчинення та особу підозрюваної. Вказані дії систематично скоювалися щодо рідної матері підозрюваної - ОСОБА_10 , із застосуванням насильства.
Тобто, в даному випадку, застава не забезпечить виконання підозрюваною обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, враховуючи ті ризики, що визнані обґрунтованими.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, на думку колегії суддів, є обґрунтованим у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваної.
Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової, якою клопотання слідчого необхідно задовольнити та обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Отже, апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.
Строк запобіжного заходу колегія суддів визначає в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 02 січня 2024 року щодо ОСОБА_9 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави до 28.02.2024 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 07.02.2024 року о 15.00 год.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4