Справа № 169/886/20 Провадження №11-кп/802/101/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
07 лютого 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42019030000000028 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Турійського районного суду Волинської області від 31 липня 2023 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42019030000000028 від 05 березня 2019 року, в частині обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Ухвалою вирішено питання речових доказів, арештованого майна та цивільний позов.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду незаконною. Посилається на те, що в оскаржувані ухвалі судом констатовано, що періодом вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, є грудень 2017 року-травень 2018 року, тоді як згідно викладеного обвинувачення ОСОБА_8 вчиняв в період грудень 2017 року-грудень 2018 року. Вказує на те, що приймаючи рішення суд послався на докази, які не досліджував в судовому засіданні. Також зазначає, що обвинувальний акт затверджено та скеровано до суду у межах строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України. Просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримував подану апеляційну скаргу та просив скасувати судове рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, обвинувачених та їх захисника, які подану апеляційну скаргу заперечували і просили ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.
За приписами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте, ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суд першої інстанції цих вимог кримінального процесуального закону не дотримався.
Аналізуючи зміст ухваленого судом першої інстанції судового рішення, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про відсутність підстав для закриття кримінального провадження №42019030000000028 від 05 березня 2019 року, про обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Відповідно до вимог п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого проти життя та здоров'я особи.
Оскаржуваною ухвалою суд закрив кримінальне провадження №42019030000000028 від 05 березня 2019 року, про обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що повідомлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про підозру, затвердження і надіслання до суду обвинувального акта стосовно останніх здійснено після закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019030000000028, а тому суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Проте, з таким висновком місцевого суду суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, направленням до суду обвинувального акта.
Положеннями кримінального процесуального закону, закріпленими у статтях 219, 294-295-1 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
Згідно вимог п.10 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
А згідно абз.2 п.10 ч.1 ст.284 КПК України (в редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали), слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Закриваючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, суд першої інстанції зазначив, що повідомлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, з 05 березня 2019 року до 05 березня 2020 року не вручалося, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не продовжувався ні слідчим суддею за клопотанням слідчого, ні прокурором, тобто повідомлення про підозру вручено з пропуском дванадцятимісячного строку досудового розслідування проступків.
Разом з тим, приймаючи таке рішення, суд не навів аналізу застосування положень цієї статті в контексті підстав закриття кримінального провадження за п.10 ч.1 ст.284 цього Кодексу, які пов'язані саме з тим, що строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України, закінчився після повідомлення особі про підозру.
До того ж, закриваючи кримінальне провадження з підстав закінчення строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (абз.1 п.10 ч.1 ст.284 КПК України), суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення фактично послався на положення абз.2 п.10 ч.1 ст.284 КПК України, коли слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, чим на думку апеляційного суду, допустив істотні суперечності та протиріччя у своєму рішенні.
Також апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що судом не досліджувались матеріали кримінального провадження, а рішення прийнято на підставі долучених стороною захисту лише частини матеріалів кримінального провадження.
Крім того, ухвалою Турійського районного суду від 24 травня 2023 року, під головуванням судді ОСОБА_1 постановлено ухвалу, якою у задоволенні клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42019030000000028 від 05 березня 2019 року, в частині обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України відмовлено.
Своє рішення суд мотивував тим, що підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, оскільки у вказаному випадку є необхідність перевірки та аналізу ряду письмових доказів, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 42019030000000028 від 05 березня 2019 року, що є неможливим під час підготовчого судового засідання.
Закриваючи кримінальне провадження, суд першої інстанції констатував, що затвердження і надіслання до суду обвинувального акта щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснено після закінчення строку досудового розслідування (абз.9 стор.6 ухвали).
При цьому суд залишив поза увагою рішення слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 10.09.2020, яким строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до 15 листопада 2020 року.
До суду обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.2 ст.367 КК України скеровано через засоби поштового зв'язку 20.10.2020 і він надійшов до суду 23.10.2020 (т.1 а.к.п.1).
Отже, обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надійшов до суду в межах строку досудового розслідування.
Однак, суд першої інстанції жодним чином не спростував даний факт у своєму рішенні та не навів жодних обставин, чому він не бере до уваги ухвалу слідчого судді про продовження строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Як убачається із журналу судового засідання від 24.07.2023 місцевий суд взагалі не досліджував ніяких доказів, крім копій документів, які були долучені до клопотання стороною захисту.
З долучених стороною захисту матеріалів убачається, що постанова слідчого про перекваліфікацію кримінального провадження від 02 березня 2020 року (т.2 а.к.п.9-10) не була оскаржена стороною захисту ні з моменту отримання доступу до матеріалів 13.10.2020, ні під час підготовчого судового засідання, яке закінчено 24 травня 2023 року (т.1 а.к.п.236-238).
Спростовуючи посилання прокурора на акт №162/04.19 від 08.04.2019 та лісорубний квиток серії ВОЛРК№007601 від 11.02.2019 як на підставу перекваліфікації слідчим кримінального провадження, місцевий суд лише зазначив, що дані обставини не відображені в обвинувальному акті, який є предметом судового розгляду (абз.7 стор.6 ухвали).
Поряд з цим суд першої інстанції, в основу свого рішення поклав обставини, які також не відображені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.2 ст.367 КК України, оскільки вдався до оцінки питання про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, яке не інкримінувалось обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 згідно обвинувального акта.
Таким чином, місцевим судом було вкотре допущено істотні суперечності при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Також при оцінці розміру збитків, суд першої інстанції не взяв до уваги ні обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.2 ст.367 КК України, згідно якого ОСОБА_8 інкримінується завдання збитків на загальну суму 17611832 грн. (т.1 а.к.п.12), ОСОБА_9 - 12852329,5 грн. (т.1 а.к.п.19), ОСОБА_10 - 2719926 грн. (т.1 а.к.п.25), ні досліджений судом акт №162/04.19 від 08.04.201, згідно якого загальна сума завданих збитків складає 18394734,5 грн. (т.2 а.к.п.38-76), а вказав, що сума збитків складає 579218 грн. (абз.8 стор.6 ухвали).
В даному випадку суд першої інстанції вираховував розмір збитків за ч.4 ст.246 КК України, при тому, що обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 згідно обвинувального акта висунуте за ч.2 ст.367 КК України (т.1 а.к.п.3-34).
Отже, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції належним чином не перевірив всі обставини, які дають підстави для встановлення моменту початку та закінчення строку досудового розслідування у цьому провадженні, як і факт оголошення підозри поза його межами, та дійшов передчасних висновків про необхідність закриття кримінального провадження із зазначених в ухвалі мотивів.
Водночас, усунути наведені протиріччя під час апеляційного розгляду апеляційний суд не може, з огляду на межі апеляційного розгляду, якими, в силу вимог 404 КПК України, пов'язаний суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.409 КПК України, до підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції належить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно приписів ст.412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України, та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входять зазначені порушення, апеляційний суд вважає за необхідне, керуючись ст.9 КПК України, де вказано, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені, зокрема п.2 ч.1 ст.7 КПК України, скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу у зв'язку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд не входить в обговорення інших доводів, викладених в апеляційній скарзі, не досліджує їх та вважає, що вони підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду, тому вимоги апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого підлягають частковому задоволенню.
При новому розгляді провадження суду необхідно усунути зазначені порушення кримінального процесуального закону, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала про закриття кримінального провадження скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Турійського районного суду Волинської області від 31 липня 2023 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: