Ухвала від 09.02.2024 по справі 712/1705/24

712/1705/24

1-кс/712/832/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання слідчого Слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2024 року за №12024250310000491 про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Черкаси, з неповною середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженому, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків не має, інвалідом, учасником бойових дій, депутатом не являється; раніше судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаним клопотанням.

В обґрунтування заявлених в клопотанні вимог зазначає, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024250310000491 від 06 лютого 2024 року за ч.4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скориставшись тим, що за ними ніхто не спостерігає та їх дії є таємними для оточуючих, маючи умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, повторно, в умовах воєнного стану, проник до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , звідки таємно викрав майно, яким користується ОСОБА_9 , 2006 року народження, власником якого є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

- навушники чорного кольору «hoco» вартістю 750 гривень;

- ноутбук марки «Acer» Aspire 5742, чорного кольору, серійний номер LXRJ 00102414123C361601, SNID:14114648616,

- зарядний пристрій «LiteON»;

- комп'ютерну мишку «Logitech» чорного кольору;

- банківську картку АТ КБ «Приватбанк» JUNIOR № НОМЕР_1 .

В цей час, співучасник злочину ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , знаходився в безпосередній близькості від місця вчинення кримінального правопорушення та спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження ОСОБА_6 про появу сторонніх осіб або працівників правоохоронних органів, які могли запобігти вчиненню кримінального правопорушення.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 2 750 гривень.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 06 лютого 2024 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

07 лютого 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Згідно ч.4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Згідно п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Причетність ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні №12024250310000491 доказами в їх сукупності, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06 лютого 2024 року;

- протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_9 від 06 лютого 2024 року;

- протоколом огляду місця події від 06 лютого 2024 року;

- протоколом огляду предметів від 06 лютого 2024 року;

- постановою слідчого Слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 06 лютого 2024 року про визнання речовим доказом;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06 лютого 2024 року;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 лютого 2024 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 07 лютого 2024 року;

- протоколом огляду відео від 06 лютого 2024 року;

- протоколом огляду відео від 06 лютого 2024 року;

- рапортом від 06 лютого 2024 року;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 06 лютого 2024 року;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 06 лютого 2024 року;

- постановою слідчого Слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 06 лютого 2024 року про визнання речовим доказом;

- рапортом слідчого Слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 ;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07 лютого 2024 року;

- вимогою УІАП ГУНП в Черкаській області від 07 лютого 2024 року за вих. № 2751/46/03-24;

- довідкою № 10-07022024/71001 від 07 лютого 2024 року, виданою ОСК ГУНП України в Черкаській області;

- інформацією про особу з Державної міграційної служби України;

- вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2022 року у справі № 712/12046/20;

- іншими матеріалами кримінального провадження №12024250310000491 в їх сукупності.

Враховуючи викладене, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що згідно ч.5 ст.12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім в умовах воєнного стану в Україні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що згідно ч.5 ст.12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконний вплив на свідків, експертів у кримінальному провадженні;

4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року, «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Згідно ч.4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім в умовах воєнного стану в Україні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що згідно ч.5 ст.12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому останній, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_6 не одружений, на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки - відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності:

- 10 червня 2005 року вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 186, ч.3 ст. 187, ст.ст. 69, 70 КК України до п'яти років шести місяців позбавленні волі з конфіскацією майна;

- 29 грудня 2008 року вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси засуджений за ст. 291 КК України до позбавлення волі строком на один рік один місяць; на підставі ст.. 71 КК України, частково приєднано частково не відбутий строк 1 місяць за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2005 року;

- 12 вересня 2022 року вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців;

- 06 жовтня 2022 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років двох місяців позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком - два роки,

на шлях виправлення не став, знову обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 К України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, який вчинений останнім в умовах воєнного стану в Україні, під час відбування іспитового строку.

Підозрюваний ОСОБА_13 не працює; офіційне джерело доходу відсутнє.

Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені п.п.1), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, - переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_6 проживає в одному населеному пункті зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні, останньому відоме їх місцезнаходження.

Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні в тому числі шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з вказаним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 та слідчий Слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 заявлені в клопотанні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з викладених в ньому підстав.

Зазначили, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконний вплив на свідків, експертів у кримінальному провадженні;

4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року, «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Згідно ч.4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім в умовах воєнного стану в Україні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що згідно ч.5 ст.12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому останній, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_6 не одружений, на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки - відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності:

- 10 червня 2005 року вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч.2 ст 186, ч.4 ст. 186, ч.3 ст. 187, ст.ст. 69, 70 КК України до п'яти років шести місяців позбавленні волі з конфіскацією майна;

- 29 грудня 2008 року вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси засуджений за ст. 291 КК України до позбавлення волі строком на один рік один місяць; на підставі ст.. 71 КК України, частково приєднано частково не відбутий строк 1 місяць за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2005 року;

- 12 вересня 2022 року вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців;

- 06 жовтня 2022 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років двох місяців позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком - два роки,

на шлях виправлення не став, знову обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 К України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, який вчинений в умовах воєнного стану в Україні, під час відбування останнім іспитового строку.

Підозрюваний ОСОБА_13 не працює; офіційне джерело доходу відсутнє.

Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені п.п.1), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, - переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_6 проживає в одному населеному пункті зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні, останньому відоме їх місцезнаходження.

Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні в тому числі шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Просили визначити розмір застави - 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_13 та захисник підозрюваного ОСОБА_5 проти задоволення заявлених в клопотанні вимог про обрання підозрюваному ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження №12024250310000491, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12024250310000491 внесені до вказаного реєстру 06 лютого 2024 року за фабулою: «06.02.2024 до Черкаського районного управління поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що в ніч з 05.02.2024 по 06.02.2024, не встановлена особа проникла до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом віджиму вікна, та викрала майно. Сума матеріальних збитків встановлюється (ЄО 6953 від 06.02.2024)» - правова кваліфікація - ч.4 ст. 185 КК України.

Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024250310000491 від 06 лютого 2024 року за ч.4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, маючи умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, повторно, в умовах воєнного стану, проник до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , звідки таємно викрав майно, яким користується ОСОБА_9 , 2006 року народження, власником якого є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

- навушники чорного кольору «hoco» вартістю 750 гривень;

- ноутбук марки «Acer» Aspire 5742, чорного кольору, серійний номер LXRJ 00102414123C361601, SNID:14114648616,

- зарядний пристрій «LiteON»;

- комп'ютерну мишку «Logitech» чорного кольору;

- банківську картку АТ КБ «Приватбанк» JUNIOR № НОМЕР_1 .

В цей час, співучасник злочину ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , знаходився в безпосередній близькості від місця вчинення кримінального правопорушення та спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження ОСОБА_6 про появу сторонніх осіб або працівників правоохоронних органів, які могли запобігти вчиненню кримінального правопорушення.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 2 750 гривень.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 06 лютого 2024 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

07 лютого 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Згідно ч.4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Згідно п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відомості, викладені у:

- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310000491;

- повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 07 лютого 2024 року;

- протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію д 06 лютого 2024 року;

- протоколі допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_9 від 06 лютого 2024 року;

- протоколі огляду місця події від 06 лютого 2024 року;

- протоколі огляду предметів від 06 лютого 2024 року;

- постанові слідчого Слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 06 лютого 2024 року про визнання речовим доказом;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 06 лютого 2024 року;

- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 лютого 2024 року;

- протоколі допиту потерпілого ОСОБА_10 від 07 лютого 2024 року;

- протоколі огляду відео від 06 лютого 2024 року;

- протоколі огляду відео від 06 лютого 2024 року;

- рапорті від 06 лютого 2024 року;

- протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 06 лютого 2024 року;

- протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 06 лютого 2024 року;

- постанові слідчого Слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 06 лютого 2024 року про визнання речовим доказом;

- рапорті слідчого Слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 ;

- протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 7 лютого 2024 року;

- вимозі УІАП ГУНП в Черкаській області від 07 лютого 2024 року за вих. № 2751/46/03-24;

- довідці № 10-07022024/71001 від 07 лютого 2024 року, виданій ОСК ГУНП України в Черкаській області;

- інформації про особу з Державної міграційної служби України;

- вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2022 року у справі № 712/12046/20,

свідчать про обгрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що згідно ч.5 ст.12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, його необхідно оцінювати з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, який вчинений в умовах воєнного стану в України, під час перебування підозрюваного на іспитовому.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконний вплив на свідків, експертів у кримінальному провадженні;

4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року, «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів", тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Згідно ч.4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім в умовах воєнного стану в Україні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, що згідно ч.5 ст.12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому останній, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_6 не одружений, на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки - відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності:

- 10 червня 2005 року вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 186, ч.3 ст. 187, ст.ст. 69, 70 КК України до п'яти років шести місяців позбавленні волі з конфіскацією майна;

- 29 грудня 2008 року вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси засуджений за ст. 291 КК України до позбавлення волі строком на один рік один місяць; на підставі ст.. 71 КК України, частково приєднано частково не відбутий строк 1 місяць за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2005 року;

- 12 вересня 2022 року вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців;

- 06 жовтня 2022 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років двох місяців позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком - два роки,

на шлях виправлення не став, знову обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 К України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, який вчинений останнім в умовах воєнного стану в Україні, під час відбування іспитового строку.

Підозрюваний ОСОБА_13 не працює; офіційне джерело доходу відсутнє.

Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені п.п.1), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, - переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_6 проживає в одному населеному пункті зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні, останньому відоме їх місцезнаходження.

Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні в тому числі шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно п.п. 4,5 ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого останньому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, визнав.

Підозрюваний ОСОБА_6 не працює, офіційне джерело доходу відсутнє; не одружений, на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки відсутні, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності:

- 10 червня 2005 року вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 186, ч.3 ст. 187, ст.ст. 69, 70 КК України до п'яти років шести місяців позбавленні волі з конфіскацією майна;

- 29 грудня 2008 року вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси засуджений за ст. 291 КК України до позбавлення волі строком на один рік один місяць; на підставі ст.. 71 КК України, частково приєднано частково не відбутий строк 1 місяць за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2005 року;

- 12 вересня 2022 року вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців;

- 06 жовтня 2022 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років двох місяців позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком - два роки,

на шлях виправлення не став, знову обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 К України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, який вчинений останнім в умовах воєнного стану в Україні, під час відбування іспитового строку.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_13 та захисник підозрюваного ОСОБА_5 проти задоволення заявлених в клопотанні вимог про обрання підозрюваному ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували.

Прокурором та слідчим доведено належними, достатніми, достовірними наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 шляхом застосування відносно останнього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При вирішенні питання щодо визначення розміру застави, враховуючи матеріальний стан та особу підозрюваного, встановлені фактичні обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий в своєму клопотанні просить визначити розмір застави - 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , майновий та сімейний стан останнього, обставини вчинення останнім кримінального правопорушення, необхідно визначити розмір застави - 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в разі внесення якої підозрюваний ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 06 лютого 2024 року ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 84, 92, 176, 177, 178, 179, 182, 183, 193, 194, 196, 198, 309, 369 - 372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2024 року за № 12024250310000492 про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб до 05 квітня 2024 року включно.

Визначити розмір застави - 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 (нуль) копійок, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому зареєстрований підозрюваний, без дозволу слідчого, слідчого судді, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, слідчого суддю, прокурора про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання ухвали слідчого судді підлягає направленню до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».

Виконання ухвали слідчого судді в частині доставки підозрюваного ОСОБА_6 до місця утримання під вартою - Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», покласти на Черкаське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області.

Копію ухвали направити до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», вручити підозрюваному, захиснику підозрюваного, прокурору та слідчому.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 12 лютого 2024 року.

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Попередній документ
116930978
Наступний документ
116930980
Інформація про рішення:
№ рішення: 116930979
№ справи: 712/1705/24
Дата рішення: 09.02.2024
Дата публікації: 14.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Розклад засідань:
09.02.2024 10:20 Соснівський районний суд м.Черкас
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОРЄЙКО О М
суддя-доповідач:
БОРЄЙКО О М