12.02.2024 Справа № 696/206/24
№ 2-о/696/20/24
про залишення заяви без руху
12 лютого 2024 року м. Кам'янка
Суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -
встановила:
12 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як передбачено ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів не відповідає вимогам ст. 318 ЦПК України.
Так, у відповідності до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У судовому порядку встановлюються факти, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту форми позовної заяви, так і вимогам щодо змісту такої заяви, передбаченим ЦПК України. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими
доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Згідно з п. 12 зазначеної постанови при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
З прохальної частини заяви вбачається, що заявник просить встановити факт, що диплом серії НОМЕР_1 від 04 липня 1984 року, виданий Жовтоводським педагогічним училищем Міністерства освіти УРСР за реєстраційним записом № 3076, « ОСОБА_2 », та диплом серії НОМЕР_2 від 19 липня 1982 року, виданий технічним училищем № 5 м. Сміла Черкаської області « ОСОБА_2 », належить їй - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте заявник не надала суду відповідних документів про зміну її прізвища (свідоцтво про народження, свідоцтво про укладення чи розірвання шлюбу), а також доказів про неможливість внесення змін у правовстановлюючі документи установами, які їх видали (доказів відмови у виправленні допущених помилок), адже на підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни звертаються до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, зокрема, у випадку коли установи, які видали документи, не мають можливості виправити допущені в них помилки.
Таким чином, до заяви не додано доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета встановлення відповідного факту.
Існування цих недоліків є перешкодою для прийняття заяви до розгляду та відкриття в ній провадження.
Тож заявнику слід викласти у заяві про встановлення факту належності правовстановлюючих документів усі обставини справи з посиланням на докази щодо підтвердження таких фактів, надати зазначені докази на підтвердження викладених у заяві обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин вважаю за необхідне залишити заяву без руху для усунення недоліків та оформлення заяви у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 318 ЦПК України, суддя, -
постановила:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, - залишити без руху.
Запропонувати заявнику ОСОБА_1 виправити недоліки заяви протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Копію ухвали про залишення заяви без руху надіслати заявнику.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Білопольська