Справа № 369/13932/23
Провадження №2/369/2017/24
13.02.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі судді Янченка А.В., розглянувши питання про внесення виправлень в ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.02.2024 року у справі № 369/13932/23, -
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.02.2024 року у справі № 369/13932/23 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визначення інформації недостовірною та відшкодування завданої моральної шкоди для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та відшкодування моральної шкоди.
Суд встановив, що при виготовленні комп'ютерного набору та при підготовці друкованого тексту ухвали відбувся збій набраного тексту, у зв'язку з чим у резолютивній частині ухвали помилково зазначено «Прийняти зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії, стягнення пені, відшкодування моральної шкоди до спільного розгляду з первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу та стягнення моральної шкоди» замість вірного «Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визначення інформації недостовірною та відшкодування завданої моральної шкоди для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та відшкодування моральної шкоди».
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Виходячи із аналізу зазначеної норми, незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили; вона є властивістю рішення суду як процесуального документу, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили; статичний елемент законності судового рішення не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова, тощо) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, і в жодному випадку, не може свідчити про необізнаність суду у нормах процесуального права.
Суд, користуючись таким правом, вважає за можливе виправити технічну описку.
Керуючись ст.ст. 269, 353, 354 ЦПК України, суд -
Виправити описку, допущену у резолютивній частині ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.02.2024 року у справі № 369/13932/23, а саме: замість невірно зазначеного «Прийняти зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії, стягнення пені, відшкодування моральної шкоди до спільного розгляду з первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу та стягнення моральної шкоди» вважати вірним зазначення: «Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визначення інформації недостовірною та відшкодування завданої моральної шкоди для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та відшкодування моральної шкоди».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повна ухвала складена та підписана: 13.02.2024 року.
Суддя А.В. Янченко