Справа № 307/53/24
Провадження №1-кп/307/2/24
про залишення без розгляду клопотання
06 лютого 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
його захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2020 року за № 12020070000000092 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
У провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.
В обґрунтування клопотання посилався на те, що відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід,його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке в силу вимог ч. 4 цієї статті розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Стаття 194 КПК України визначає порядок застосування запобіжного заходу, зокрема, за приписами ч. 1 цієї статті суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з положень ст. 194 КПК України, суд змінює раніше застосований до підозрюваного/обвинуваченого запобіжний захід лише у разі, якщо сторона захисту доведе, що раніше заявлені ризики зменшилися або втратили свою актуальність, що спростовує потребу у подальшому його збереженні.
Відсутній ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 продовжено до 21.11.2022 та в подальшому неодноразово був продовжений.
Виходячи з Правил перетинання державного кордону громадянами України,
затвердженими постановою КМУ № 57 від 27.01.1995, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 є особою призовного віку, тобто він є особою, на яку поширюються обмеження, щодо виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану.
Зазначена обставина беззаперечно вказує на те, що ризик втечі за межі України значно знизився. Це підтверджується зокрема, введенням на території України воєнного стану, що унеможливлює перетин державного кордону для чоловіків призовного віку.
Усталена практика ЄСПЛ, в своїх рішеннях зазначає, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою ("W v.Switzerland", заява № 14379/88, 26.01.1993).
Зокрема, щодо ризику можливого впливу на свідків вважає, що за тривалий час досудового розслідування та з моменту передачі обвинувального акта до суду ОСОБА_5 жодного разу не вжив спроб ініціювати спілкування зі свідками, тим
більше, вчиняти на них тиск.
Слід зазначити, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, матеріали досудового розслідування стороні захисту відкриті, тому жодної можливості сховати, спотворити чи знищити зібрані по справі докази у ОСОБА_5 немає.
Щодо перешкоджання з боку обвинуваченого кримінальному провадженню в будь-який в інший спосіб вказав, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, зібрані сторонами докази відкриті в порядку ст. 290 КПК України і обвинувальний акт наразі надійшов на розгляд до суду, можливість перешкоджання кримінальному провадженню у будь-який спосіб у ОСОБА_5 відпала.
Відповідно до приписів п. 9 ч. 2 ст. 131, п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, застава виступає самостійним (основним) або альтернативним запобіжим заходом (заходом забезпечення кримінального провадження).
Під заставою, як видом запобіжного заходу розуміється внесення на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому законом, підозрюваним, обвинуваченим або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) коштів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
В силу вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим
суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та
ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У ч. 5 цієї статті визначено мінімальні і максимальні розміри застави, які дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та нівелювання ризиків кримінального провадження не самою заставою як видом запобіжного заходу, а заставою у відповідному розмірі, який визначається з урахуванням різних критеріїв, закріплених у ч. 5 ст. 182 та ст. 178 КПК України.
Відповідно, розмір застави впливає на рівень таких гарантій і має бути пропорційним обставинам кримінального провадження, встановленим ризикам кримінального провадження, обов'язкам підозрюваного і стадії кримінального провадження.
За таких умов зменшення або збільшення розміру застави може вважитися зміною запобіжного заходу (застави у відповідному розмірі) на запобіжний захід того самого виду (заставу), однак більшої або меншої суворості.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у таких межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 розмір застави, вказаний в ухвалі 308/4300/23 від 16.11.23 щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачав внесення застави у розмірі нібито нанесених цивільному позивачу - 38 049268, 58 грн. При винесенні вказаного рішення слідчий суддя керувався наявними матеріалами постановою про уточнення суми від 16.11.2023.
З моменту застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідство було завершено та відкриті матеріали кримінального провадження, внаслідок чого було виявлено безпідставність заяв ТзОВ «Євробуд-Захід» щодо нанесення збитків у розмірі 38 049268, 58 грн. Так станом на сьогодні матеріали судової справи містять належні та достовірні докази неправдивості заяви ТзОВ «Євробуд-Захід» про злочин за ч. 4 ст. 190 ККУ, а саме: фінансово-податкова звітність ТзОВ «Євробуд-Захід» за період 2018-2020, яка не відображає ні збитку ні кредиторської заборгованості у сумі 38 049268, 58 грн; постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі 30.06.2020 р. у справі 320/3640/19, якою встановлено, що ТзОВ «Євробуд-Захід» здійснював поставку пеноблоку, виробленого Спільним закритим акціонерним товариством «КварцМелПром» (Республіка Білорусь) лише на підставі стовідсоткової передоплати в наслідок чого отримував 100% відшкодування ПДВ з бюджету держави Україна; контракти між ТзОВ «Євробуд-Захід» та Спільним закритим акціонерним товариством «КварцМелПром» згідно яких поставки здійснюється лише по 100% передоплаті , або з різницею до 35000 дол. США, що в свою чергу не дає фізичної можливості здійснити поставку будівельних матеріалів на суму 38 049268, 58 грн, без їх оплати; висновку експерта № СЕ 19/107-22/723 -ЕК від 30.11.2022 р., перші двох абзаців сторінки 20, якого дають розуміння того, що навіть на додаткове клопотання експерта ТзОВ «Євробуд-Захід» не надало для дослідження касові документи про внесення готівки за реалізований товар або банківські виписки, у зв'язку з чим експерти не можуть підтвердити документально надходження грошових коштів від ОСОБА_5 на рахунки ТзОВ «Євробуд-Захід» Вказана ситуація стала наслідком того, що реєстр банківських документів про рух коштів з 01.07.2018 р. по 30.04.2020 р., наданий слідчим для проведення експертоо дослідження, не відображає номер рахунків ТзОВ «Євробуд-Захід» та повну інформацію про надходження коштів на рахунки Товариства. За вказаних обставин фактично висновку експерта № СЕ 19/107- 22/723 -ЕК від 30.11.2022 не підтвердив факт розрахунків між ОСОБА_5 та ТзОВ «Євробуд-Захід» не тому що таких розрахунків не було, а тому, що ТзОВ «Євробуд- Захід» свідомо приховує свої прибуткові документи про отримання грошових коштів.
За вказаних обставин постанова від 16.11.23 щодо уточнення суми збитків є сфальсифікованою слідчим ОСОБА_7 за фактом чого ТУ ДБР м. Львова з дислокацією у м. Ужгороді здійснює досудовне розслідування у кримінальному провадженні № 6202414016000002.
Системний аналіз вказаних матеріалів справи свідчить про відсутність жодних належних та допустимих доказів в матеріалах справи та кримінального провадження, щодо доводять факт нанесення ТзОВ «Євробуд-Захід» битків у розмірі 38 049268, 58 грн. Вказані фактичні обставини справи не дають підстав пов'язувати розмір альтернативного способу забезпечення - застави з розміром необґрунтованого і недоведеного розміру заявлених ТзОВ «Євробуд-Захід» збитків.
Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 17.04.2019 № АД- 414/2019/4411-03 (доступне за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003324-20#Text порушено антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь.
За результатами розслідування встановлено існування загрози заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику.
Демпінговий імпорт в Україну товару походженням з Республіки Білорусь мав стійкий зростаючий тренд та за 2016 - 2018 роки та зріс більше ніж в 29 разів. Як наслідок, відбулося суттєве зростання його частки в загальному імпорті в Україну товару на 5,61 п. п., при цьому приріст частки демпінгового імпорту товару на ринку України становив майже 26 разів. Беручи до уваги зазначене та керуючись положеннями статті 16 Закону, Міжвідомча Комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення від 21.02.2020 № АД-437/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь».
Дана обставина має суттєве значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення суду у даній справі, оскільки дата ведення антидемнігових заходів чітко збігається з завершенням періоду нанесення збитків.
Нібито встановленим слідчим ОСОБА_7 у сфальсифікованій постанові про уточнення розмірі збитків від 16.11.2023.
Дана обставина у сукупності з відмовою ТзОВ «Євробуд-Захід» надати розрахункові відомості про отримання горошкових коштів від реалізації піноблоків, відображена у висновку експерта № СЕ 19/107-22/723 -ЕК від 30.11.2022 р. дає обґрунтовані підстави вважати, що цивільний позивач є особою, що системно співпрацювала у 2028-2020 роках з країною агресором. Внаслідок такої співпраці було спричинено шкоди вітчизняним виробникам будівельних матеріалів, отримано безпідставне відшкодування НДС у великих розмірах, з порушенням законодавства щодо ведення касової дисципліни. Доказам викладеного є той факт, що поданий в рамках кримінальної справи позов не містить жодного додатку, навіть того, що підтверджує повноваження ОСОБА_8 на подання позовів від імені ТзОВ «Євробуд-Захід». Невідповідність цивільного позову вимогам ч. 4 ст. 128 КПК України, ст. 175, 177 ЦПК України.
З метою надання відомостей, що характеризують заявника ТзОВ «Євробуд-Захід» як особу що подає суду та слідству не правдиву інформацію, зазначив рішення у справі № 911/2079/21 від 09.09.2021 доступний за посиланням https://data-ua.com/doc/124509440, яким приюдиційно встановлено, що відповідачем отримано передоплату за товар у повному обсязі, проте відповідач не поставив позивачу товар в зазначений у листі № 1607-1 від 16.07.2018 строк - до 31.08.2018 у кількості, визначеній у рахунку № 5 від 13.07.2018.
Вартість недопоставленого товару становить 31075,20 грн. ПП “Промтехімпекс” звернулось до ТОВ “Євробудтрейд-Захід” з претензією № 907-1 від 09.07.2021 р., в якій ПП “Промтехімпекс” просило невідкладно перерахувати суму заборгованості у розмірі 31075,20 грн. на його банківський рахунок, який вказано у претензії.
Направлення вказаної претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.07.2021, фіскальним чеком від 12.07.2021 та накладною № 7902700035670 від 12.07.2021.
Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Вказане судове рішення не лише встановлює факт неможливості постачання ТОВ “Євробудтрейд-Захід” товарів на 38 мільонів по усній домовленості, що спростовує висунуте ОСОБА_5 обвинувачення, але таке рішення підтверджує факт того, що ТОВ “Євробудтрейд-Захід” є ненадійним партнером та саме вчиняє дії з ознаками шахрайства - не виконує взяті на себе зобов'язання та не повертає безпідставно отримані кошти .
Крім цього, розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим)
самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів ч. 5 ст. 128 КПК України і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті або постанові про зміну обвинувачення в суді і обов'язок доказування якого покладається на державного обвинувача.
Враховуючи, що існування частини ризиків відпала, а наявність інших можливих ризиків не доведено стороною обвинувачення, а цивільним позивачем не доведена сума нанесених йому збитків, сторона захисту вважає за необхідне зменшити ОСОБА_5 розмір застави та визначити його в межах п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України.
Вислухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали клопотання суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Положеннями ч.3 ст.201 КПК України встановлені чіткі вимоги щодо переліку документів, які мають бути додані до клопотання, а саме: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Як вбачається зі змісту клопотання адвоката ОСОБА_6 , обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 в частині розміру застави посилається на те, що розмір застави обирався з огляду на суму понесених збитків потерпілому, що не є доведеним фактом, а також стверджував, що ризики, такі як переховування від суду, можливий вплив на свідків та перешкоджання з боку обвинуваченого кримінальному провадженню, на даний час відпали.
Однак, згідно ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2024 року клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 задоволено, продовжено йому строк тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 7000 (сім тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 21 196 000,00 грн., тобто визначено заставу у новому розмірі.
Відтак, у клопотанні захисником не зазначено, які з вказаних ним обставин є новими та не розглядались судом під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначення розміру застави.
Ураховуючи наведене, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу слід залишити без розгляду як таке, що не відповідає вимогам ст.201 КПК України.
Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,
Залишити без розгляду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Текст повної ухвали буде складено та оголошено 09 лютого 2024 року о 13 год.
30 хв.
Суддя ОСОБА_1