932/819/23
2/243/214/2024
07 лютого 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів, отриманих без достатньої правової підстави, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про повернення коштів, отриманих без достатньої правової підстави, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона 02 грудня 2022 року помилково перерахувала особисті кошти зі свого банківського рахунку АТ «Універсал Банк» через мобільний додаток «MonoBank» ОСОБА_2 позивач у сумі 26593,26 грн., що підтверджується квитанцією № 0473-Х4МО-А14Е-КХЕ2 від 02 грудня 2022 року.
Після усвідомлення помилки переказу позивач негайно звернулася за допомогою до служби підтримки АТ «Універсал Банк» «MonoBank» через офіційний чат мобільного додатку Viber, та повідомила, що платіж був здійснений помилково та попросила повернути кошти.
Упродовж дня фахівці АТ «Універсал Банк» «MonoBank» повідомили позивача, що повернення платежу можливо лише за згодою одержувача коштів, але одержувач не виходить з ними на зв'язок,
На прохання позивача надати додаткову інформацію про відповідача для звернення до суду, банк повідомив, що запитувана інформація відноситься до банківської таємниці. Також позивач намагалася зателефонувати на відомий їй мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_1 , але відповідач не відповідав.
Позивач з відповідачем особисто не знайома, ніяких цивільно-правових угод між ними не було, ніяких правочинів між ними не укладалось, домовленостей про перерахунок коштів між ними також не було, тобто відповідач набув грошові кошти без достатньої правової підстави, тому зобов'язаний їх повернути.
В зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь помилково перераховані кошти в розмірі 26593,26 грн. та судові витрати.
Позивача в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій підтримала в повному обсязі вимоги за позовною заявою та фактичні обставини на яких вони ґрунтуються, просила суд розглядати справу за її відсутністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з квитанцією № 0473-Х4МО-А14Е-КХЕ2 від 02 грудня 2022 року monobank | Universal Bank, відправник ОСОБА_1 , зі свого рахунку НОМЕР_2 , перерахувала одержувачу « ОСОБА_3 », банк одержувача - Універсал Банк, на рахунок НОМЕР_3 грошові кошти на суму 26593,26 грн., дата та час здійснення операції - 02.12.2022 року о 06:56, призначення платежу - переказ особистих коштів.
З наданого листування з службою підтримки в мобільному додатку monobank видно, що позивач починаючи з 07 год. 00 хв. 02.12.2022 року повідомляла про те, що грошові кошти перераховані іншій особі, ніж тій, якій вона мала перерахувати.
Позивач зазначає, що вказаний переказ коштів здійснений помилково на іншу картку, що автоматично підтягнувся застосунком «MonoBank» з контактів акаунту позивача. Картка, на яку помилково здійснено переказ коштів, як і акаунт отримувача коштів прив'язаний до номера НОМЕР_1 .
Також позивач намагалася зателефонувати на відомий їй мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_1 , але відповідач не відповідав, що підтверджується фото знімками з чату.
Як зазначено у відповіді АТ «Універсал Банк» № БТ/1126 від 28.02.2023 року, отримувачем коштів за квитанцією № 0473-Х4МО-А14Е-КХЕ2 від 02 грудня 2022 року на рахунок НОМЕР_3 є ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, загальні засади функціонування платіжних систем в Україні врегульовані Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-ІХ (Закон № 1591-ІХ).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-ІХ дистанційна платіжна операція - платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації.
Ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-ІХ).
Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума платіжної операції або яка отримує суму платіжної операції в готівковій формі (п. 52 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-ІХ).
Пунктами 42, 43 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-ІХ визначено, що неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі.
Відповідно до частини першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21)).
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув позивачу отримані без належної на те підстави грошові кошти в сумі 26593,26 грн.
При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач в судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути грошові кошти в сумі 26593,26 грн., задовольнивши позовні вимоги.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно зі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IХ, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2023 року складає 2684,00 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263- 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів, отриманих без достатньої правової підстави - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , безпідставно набуті кошти в розмірі 26593,26 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто три грн. 26 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).
Повний текст рішення виготовлений 12 лютого 2024 року.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко