Номер справи 237/7118/23
Номер провадження 2/237/449/24
(заочне)
11.01.24 м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М..,
за участю секретаря судового засідання Бахтіярової Н.В.,
розглянувши матеріали цивільного позову Адвоката Матюхи Катерини Олександрівни яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Мар'їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
До Мар'їнського районного суду Донецької області надійшла позовна заява Адвоката Матюхи Катерини Олександрівни яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Мар'їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, з ІНФОРМАЦІЯ_1 по день смерті ОСОБА_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу, виданого виконкомом Катеринівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, серії НОМЕР_1 від 06січня 1976 року, актовий запис № 1.
ОСОБА_2 доводиться позивачу вітчимом.
ОСОБА_3 є матір'ю позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження з грифом повторно, видане виконкомом Катеринівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, серії НОМЕР_2 від 18вересня 2003 року, актовий запис № 38 від 21 листопада 1957 року, свідоцтвом про укладанням шлюбу, видане виконавчим комітетом Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області, серії НОМЕР_3 від 04 листопада 1978 року, актовий запис №196.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть, видане виконкомом Катеринівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, серії НОМЕР_4 від 11 вересня 2000 року, актовий запис № 22.
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить:житловий будинок, загальною площею 55,1 м2, в тому числі житловою площею 22,2 м2, з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , належний померлому на підставі свідоцтва про право приватної власності на будівлю, виданого виконавчим комітетом Катеринівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області від 30.06.1989 року, записаного в реєстрову книгу № 83.
Спадкове майно, яке належало померлому, після його смерті прийняла мати позивача ОСОБА_3 , шляхом фактично вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки з дня відкриття спадщини була зареєстрована та проживала успадкованому будинку до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , мала оригінали документів (свідоцтво про право приватної власності на будівлю) на спаковане майно та інші папери, речі після смерті чоловіка.
Відповідно до довідки Катеринівської сільської ради від 19.11.2002 № 532, ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На день його смерті за вказаною адресою зареєстрована його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, окрім неї інших зареєстрованих осіб не має.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.
За час свого життя ОСОБА_2 заповіт не складався.
Що свідчить проте, що ОСОБА_3 є спадкоємцем, після смерті чоловіка, яка прийняла спадщину, але за життя юридично не оформила прийняття спадщини, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане Мар'їнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харьків), серії НОМЕР_5 , актовий запис № 188 від16.11.2021року.
Відповідно до абзацу 2, 3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України (№435-IV), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК(№435-IV) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Частиною першою статті 524 ЦК Української РСР встановлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно із статтею 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 ЦК Української РСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Відповідно до статті 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках,діти (у тому числі усиновлені),дружина і батьки (усиновителі)померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до статті 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 (далі - Інструкція № 18/5) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.
Відповідно до статті 561 ЦК Української РСР свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
На підставі вищезазначеного, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Після смерті матері позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилась спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка, загальною площею 3,540 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Катеринівської сільської ради, Мар'їнського району, Донецької області, належна померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 070379 від 09.01.2003 року.
За життя померлою було складено заповіт на її ім'я позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , який посвідчено 05вересня 2017 року головою Катеринівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області Мелюсом В.І., зареєстровано у реєстрі за № 74, відповідно до якого померла - ОСОБА_3 заповідала позивачуувсе своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося, і взагалі все, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право.
На день смерті померла була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Територія Мар'їнської міської територіальної громади Донецької області з 24.02.2022 віднесена до території активних бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.
Внаслідок активних бойових дій на території Донецької області, була зупинена робота нотаріальних контор.
Подача заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, була можлива тільки у разі виїзду за межі області, що не представлялось можливим для позивачачерез постійні обстріли на території міста та країни, нестабільний графік роботи державних та приватних нотаріусів, тимчасової не роботи державних реєстрів.
Дізнавшись, що у місті запрацював нотаріус та відновлено роботу нотаріального реєстру, 18.12.2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Гвоздя М.І. з питання видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері, але нотаріусом в усній формі надано позивачу роз'яснення про неможливість у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючої документації на земельні ділянки, нотаріусом рекомендовано звернутись до суду із заявою про визнання право власності в порядку спадкування за законом.
Враховуючи вищевикладене,у зв'язку з неможливістю в інший ніж судовий спосіб оформити права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , позивач змушений звернутись до суду.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановлений законодавством строк та порядок, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановлений законодавством строк та порядок.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, зазначених позивачем у позовній заяві.
Відповідно до статті 66 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини.
Згідно з підпунктом4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Пунктом2 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 встановлено, що неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Відповідно до змісту частини першої, другої статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першої статті 1221 Цивільного кодексу України ( в редакції що діяло до набрання чинності Закону України № 2923-IX від 23.02.2023)визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України.
Статтею 1261 Цивільного кодексу України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу Україниспадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до статті 1297Цивільного кодексу Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку,установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа
може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (пункт 1 частина друга статті 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що викладені обставини дають підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі та за позивачем необхідно визнати права власності на майно померлого спадкодавця в порядку спадкування за заповітом
На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1225, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд -
Позовну заяву Адвоката Матюхи Катерини Олександрівни яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Мар'їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати заОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою села Антонівка, Мар'їнського району, Донецької області, Україна, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок(А-1, а-1, ак)загальною площею 55,1 м2, в тому числі житловою площею 22,2 м2, веранду (а-1), ганок (ак), з господарськими будівлями та спорудами:літня кухня - сарай (Б-1, б-1), сарай (вугільник) (В-1), сарай (Ж-1), сарай (З-1), сарай (Л-1), навіс (Р-1), навіс (Н-1), альтанка (Е-1), погріб (П-1), душ (Д-1), вбиральня (У-1), колодязь (К), свердловина (С), ворота №1, паркан №2, замощення(І), за адресою: АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право приватної власності на будівлю, виданого виконавчим комітетом Катеринівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області від 30.06.1989 року, записаного в реєстрову книгу № 83, в порядку спадкової трансмісії, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою села Антонівка, Мар'їнського району, Донецької області, Україна, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ,право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, загальною площею 3,540 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Катеринівської сільської ради, Мар'їнського району, Донецької області, належну ОСОБА_3 підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-ДН № 070379 від 09.01.2003 року, зареєстровано в книзі записів за № 70/11, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Ліпчанський