Справа № 761/15328/23
Провадження № 2/761/2358/2024
24 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В
за участю секретаря: Чигрин К.К.
позивача : ОСОБА_1
представника позивача: Левшунова Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог в справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа: Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, третя особа: Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України - Бахматський Олександр Олександрович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2023 відкрито виконавче провадження у вказаній цивільній справі, розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.01.2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левшунова Д.С. про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зокрема, просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн. до якої долучено позовну заяву (нову редакцію).
В судовому засіданні 24.01.2024 року на обговорення поставлена заява представника позивача, яка надійшла до суду 22.01.2024 (вхід №6353).
Позивача та представник позивача в судовому засіданні заяву підтримали та просили її задовольнити.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Третя особа в судове засіданні не з'явилася, про місце, дату та час судового засідання повідомлялася належним чином.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали заяви про зменшення позовних вимог, оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи на підтримання заяви та заперечення щодо підстав для прийняття вказаної заяви про зменшення позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, згідно даної заяви представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, представником позивача зменшено розмір позовних вимог в частині розміру стягнення моральної шкоди, а саме до 50 000,00 грн. і надано нову редакцію позову з уточненими позовними вимогами
При цьому, зміст нової редакції позовної заяви не є ідентичним з первісним позовом і фактично містить нові обґрунтування позову.
Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.
Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог та нової редакції позовної заяви представник позивача фактично подав нову редакцію позову, виклавши нові обґрунтування позову.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічна позиція виклад у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.
Оскільки за своїм змістом у новій редакції позовної заяви представником позивача викладено нові обґрунтування позовних вимог, яких в первісному позові не було, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту та нових обґрунтувань, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про зміну предмета позову у зв'язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.
Окрім того, як уже зазначалось судом, згідно із ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, враховуючи, що справа призначена у справі за правилами спрощеного позовного провадження, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 22.05.2023 року, а перше судове засідання відбулось 22.06.2023 року о 09.00 год., а заява про збільшення позовних вимог позивачем подана після початку розгляду справи по суті, а саме 22.01.2024 року, при цьому клопотання про поновлення процесуального строку до суду не надходило, тому суд вважає, що у прийнятті уточненої позовної заяви з урахування п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України слід відмовити і повернути.
На підставі викладеного, керуючись 49, 126, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -
відмовити в прийнятті та повернути позивачу ОСОБА_1 заяву про зменшення розміру позовних вимог в справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа: Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: