печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57268/23-к
28 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000001827, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001827 від 09.11.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що колишнім в.о. директора ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ КР НААН (ЄДРПОУ 20760248) ОСОБА_4 за попередньою змовою з представниками агрохолдигну «АСТ», до складу якого входять, серед інших, ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» (ЄДРПОУ 43706726), ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» (ЄДРПОУ 41846549) та ТОВ «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (ЄДРПОУ 03568089) укладено договори, згідно яких організовано збір урожаю сої на земельних ділянках державної власності загальною площею 2570 га, при цьому завищуючи вартість надання послуг державному підприємству і занижуючи кількість і ціну вирощеної продукції на вказаних землях, що призвело до заволодіння урожаєм державного підприємства (соєю) та формування штучно нарощеної кредиторської заборгованості на користь групи компаній «АСТ» в розмірі понад 55,6 млн. грн.
10.04.2023 ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ КР НААН (ЄДРПОУ 20760248) та ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» (ЄДРПОУ 43706726) укладено договір підряду № 10/04/23-01-р на виконання сільськогосподарських робіт, а саме: дискування, культивація, посів, обприскування, внесення добрив, збір урожаю на суму 40,3 млн. грн., що на 20 млн. вище доцільних витрат на вказану площу.
28.04.2023 та 01.05.2023 ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ КР НААН та ТОВ «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ» укладено два договори на постачання насіння сої на загальну суму 17,7 млн. грн. Встановлено, що вартість сої згідно фінансово-господарської звітності склала 48,6 тис. грн. за тонну, а ціна реалізованої готової продукції в 4 рази менша - 9,6 тис. грн. за тонну, що свідчить про здійснення завідомо недоцільних та збиткових дій службових осіб державного підприємства.
Крім того, 24.04.2023 ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ КР НААН та ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» укладено договір поставки № 24/04/23 щодо передачі у власність урожаю сої 2023 року вагою 7000 тонн по заниженій вартості - 11 тис. грн. за тонну (в той час, як середня ринкова вартість сої складала 15 тис. грн. за тонну) сукупною вартістю 77 млн. грн.
Водночас, згідно звітних документів, вирощено і поставлено 612 тонн вартістю 6,7 млн. грн., тобто показники урожайності умисно занижені приблизно на 90%, що призвело до невиконання умов договору та створення кредиторської заборгованості на суму понад 55,6 млн. Відповідно до наявних відомостей, вказана різниця урожаю могла бути вивезена з полів неофіційно без зазначення в документації.
До основних компаній експортерів сільськогосподарської продукції вказаної групи «АСТ» входять: ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» (41846549), ТОВ «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (03568089), ТОВ «АКРІС АГРО» (39187824), ТОВ «АКРІС-ГРУП» (41838145), ТОВ «ІВЕНРАЙС» (40816031), ТОВ «ФГ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (38335407), ТОВ «ФАСТІВ АГРО» (43013772), ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» (43706726), ТОВ «АСТ АГРО» (39590635), ТОВ «ЗІРКА КАРПАТ» (41956145), ТОВ «ДЕМЕТРА-УКРАЇНА» (39220232), ТОВ «БАНЕРС» (39383671), ТОВ «ЗЕМЛІ КИЇВЩИНИ» (41325839) та ТОВ «КИЇВХЛІБ АГРО» (41464775).
Внаслідок спільних, умисних злочинних дій службових осіб в особі колишнього керівника ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ КР НААН та службових осіб ТОВ «АКРІС-ЗАХІД», ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП», ТОВ «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ» з представниками агрохолдигну «АСТ», державному підприємству завдано збитків в особливо великому розмірі.
07.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2023 по справі № 757/55104/23-к проведено обшук в офісних приміщеннях, в яких здійснюють свою діяльність компанії агрохолдингу АСТ, серед яких ТОВ «Аріс Агро Груп», за адресою: м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха (Курчатова), 62/2.
В ході обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Прокурор вказує, що на вилученому мобільному телефоні виявлено інформацію, яка має значення для досудового розслідування, однак в ході проведення обшуку неможливо здійснити повний збір інформації, що обумовлює необхідність проведення додаткових слідчих дій щодо огляду вказаного телефону.
Інформація, що виявлена на зазначеному мобільному пристрої, відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України та може бути використана як доказ у кримінальному провадженні, та вказане комп'ютерне обладнання є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 07.12.2023 вилучена в ході обшуку техніка визнана речовими доказом у даному кримінальному провадженні.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяв про перенесення розгляду або доручення додаткових матеріалів в обґрунтування поданого клопотання не направив. Поряд з цим, в матеріалах справи міститься заява прокурора, який звернувся з клопотанням про арешт, ОСОБА_3 від 20.12.2023 про розгляд справи за його відсутності, вимоги клопотання підтримав.
Представником власника майна - адвокатом ОСОБА_6 на адресу суду надано заяву, згідно якого клопотання про арешт майна просить розглянути за його відсутності, та заперечення, в яких вказує, що матеріалами клопотання не підтверджено, що вилучений телефон містить інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, дозвіл на вилучення мобільних телефонів ухвалою слідчого судді не надавався та в ході проведення обшуку слідчий не перевірив зміст інформації на телефоні, не зняв копію інформації. В задоволенні клопотання просив відмовити.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчим суддею визнано можливим розглянути клопотання у відсутність осіб, що не з'явилися, на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як визначено пунктами 1, 2, 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2023 по справі №757/55104/23-к надано дозвіл на проведення обшуку в офісних приміщеннях, в яких здійснюють діяльність компанії агрохолдингу АСТ, серед який ТОВ «Аріс Агро Груп», за адресою: м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха (Курчатова), 62/2, зокрема надано дозвіл на виявлення комп'ютерів, моноблоків, ноутбуків, серверів, мобільних телефонів, шляхом зняття копії інформації з них.
Отже, як вбачається із зазначеної ухвали, дозвіл на вилучення мобільних терміналів/смартфонів/телефонів слідчим суддею не надавався, надавався дозвіл на їх відшукання та зняття інформації з них.
Частиною 2 ст. 168 КПК України закріплено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Поряд із тим, на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку в період часу з 09-53 год. по 11-35 год. 07.12.2023 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Відповідно до викладеного прокурором в клопотанні, на телефоні міститься інформація, яка має значення для досудового розслідування, однак в ході проведення обшуку неможливо було здійснити повний її збір, що обумовило необхідність проведення додаткових слідчих дій щодо огляду вказаного телефону.
Проте, в протоколі обшуку від 07.12.2023 будь - які дані, які б вказували на те, що слідчим вміст мобільного телефону перед вилученням оглядався та було встановлено наявність інформації, що має значення для досудового розслідування - відсутні.
Прокурором до матеріалів клопотання не надано жодних підтверджень, яка саме інформація на вилученому мобільному телефоні має значення доказів у кримінальному провадженні (про зміст такої інформації не вказано, скріншотів відповідних даних в протоколі та додатках до нього не міститься). Крім того, з моменту тимчасового вилучення майна, 07.12.2023 по день розгляду даного клопотання 28.12.2023 відсутні дані щодо проведення огляду вилученого майна або проведення експертного дослідження.
Також в клопотанні про арешт прокурором не обґрунтовано належним чином, чому на виконання вказівки слідчого судді в ухвалі від 01.12.2023 по справі №757/55104/23-к та приписів ч. 4 ст. 168 КПК України неможливо було залучення при проведення обшуку спеціаліста та виготовлення за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в телефоні та має, за твердженням прокурора, значення для досудового розслідування.
Отже, з викладеного вбачається, що прокуром не доведено як наявність визначених в ст. 168 КПК України підстав для арешту тимчасово вилученого майна:
дозвіл на його вилучення безпосередньо не надано ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку;
доступ до телефонів не обмежувався, відповідно перепони у вигляді подолання системи догічного захисту у слідчого під час обшуку були відсутні;
посилання прокурора в клопотаннв на те, що вилучений телефон необхідний для проведення додаткових слідчих дій у виді його огляду, є непідтвердженими документально;
вказані об'єкти не отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення;
твердження прокурора про те, що мобільний телефон містить інформацію, що має істотне значення для досудового розслідування, не доведено, оскільки про зміст такої інформації не вказано ні в самому протоколі обшуку, ні в будь-яких інших документах, якими прокурор обґрунтовує необхідність арешту. Відповідно, прокурором не доведено, що така інформація міститься на вилученому телефоні. Підстави для висновку, що наявна в телефоні інформація має значення для досудового розслідування, співвідноситься із предметом доказування в провадженні та може бути використана в якості доказі під час судового розгляду - у слідчого судді відсутні.
З того ж обґрунтування прокурором не доведено передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України підстав для арешту тимчасово вилученого майна з метою забезпечення його збереження як речового доказу.
Встановити за яких підстав та мотивів старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 дійшов до висновку про те, що вилучений телефон є речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя не має можливості, оскільки така постанова в матеріалах клопотання відсутня.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частинами 5, 6 цієї ж статті визначено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
При цьому на обґрунтування обставин, що визначені ч. 1 ст. 132 КПК України (щодо дійсної наявності достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні № 42023000000001827), до матеріалів клопотання прокурор долучає лист №5/7/5/2-2892 від 14.11.2023 щодо виконання доручення, за підписом начальника управління СБУ ОСОБА_7 , інформація в якому повністю дублює мотивувальну частину клопотання про арешт та світлокопії укладених договорів від 10.04.2023, 24.04.2023, 28.04.2023.
В свою чергу, прокурором до клопотання не долучено будь - яких відомостей, які б підтверджували те, що вказані в клопотанні юридичні особи причетні до кримінального правопорушення, так само і те, що внаслідок укладання договорів від 10.04.2023, 24.04.2023, 28.04.2023 завдані збитки державному підприємству в особливо великих розмірах, тощо.
Отже, вказані матеріали, на переконання слідчого судді, є недостатніми для висновку про наявність обґрунтованих підстав вважати, що було вчинено особливо тяжке кримінальне правопорушення, в рамках розслідування якого подано дане клопотання про арешт.
З огляду на недоведення неможливості залучення спеціаліста при проведенні обшуку та здійснення копіювання інформації в ході його проведення, як то зазначено слідчим суддею в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку, прокурором не доведено підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених п.2 ч. 3 ст. 132 КПК, а саме не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.
З огляду на те, що прокурором ні в клопотанні, ні в матеріалах до нього не повідомлено, яку саме інформацію виявлено на вилученому мобільному телефоні, відповідно взагалі не мотивовано і не обґрунтовано, що це за інформація, яке значення має для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, яким чином може бути використано у ході судового розгляду, прокурором не доведено підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених п.3 ч. 3 ст. 132 КПК, а саме не доведено, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Кримінальне провадження в Україні грунтується, зокрема, на засадах змагальності (ч.ч. 7, 22 КПК України).
Змагальність, відповідно до наведеного в ст. 22 КПК її визначення, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Вказане корелюється із положеннями ч. 6 ст. 132 КПК України, відповідно до якої під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Вказаного обов'язку прокурором в ході розгляду даного клопотання не виконано.
З урахуванням викладеного, прокурором не доведено наявність визначених ст. 132 КПК України підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 168 КПК України підстав вилучення телефонів як тимчасово вилученого майна, та визначених ст. 170 КПК України підстав для арешту тимчасово вилученого майна, у зв'язку із чим слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Майно, вилучене 07.12.2023 в ході обшуку в офісних приміщеннях, в яких здійснюють діяльність компанії агрохолдингу «АСТ», серед яких ТОВ «Акріс Агро Груп», за адресою: м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха (Курчатова), 62/2, а саме: мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ), - повернути власнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1