ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22098/23
провадження № 2/753/523/24
29 січня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання Власенка Д.А.,
сторони у справі: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
У грудні 2023 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С.
Позов обґрунтовано тим, що з 01.10.2011 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі у сторін народилась діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя не склалося через непорозуміння: різні погляди на життя, різність характерів, відсутність взаєморозуміння негативно вплинуло на їхні стосунки. Внаслідок цього шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться. Сім'я фактично припинила своє існування. Подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача.
Ухвалою від 11.12.2023 суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання призначене на 29.01.2024 сторони не з'явились, про дату, час та місце проведення розгляду справи були повідомленні належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
29.01.2024 від позивача до суду надійшла заява в якій він позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та проводити розгляд справи за його відсутності без фіксування судового процесу технічними засобами. Не наполягав на стягненні судового збору з відповідачки.
29.01.2024 від відповідачки до суду надійшла заява про визнання позовних вимог. Також відповідач у своїй заяві просила розгляд справи проводити за її відсутності та зазначила, що строк на примиренням сторонам не потрібен.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 01.10.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 199 . Під час перебування в шлюбу у подружжя народились донька та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтво про народження видане 03.04.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Коростишіського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис №89 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження видане 03.02.2018 Коростишівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Як передбачено частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписом частини другої статті 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам спільної дитини, що мають істотне значення.
Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спільне життя сторін не склалося, шлюбні відносини між сторонами та ведення спільного господарства припинені і на цей час шлюб існує лише формально, а тому перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача.
Суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, отже, наявні підстави для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
З огляду на те, що позивач просив не стягувати судові витрати з відповідачки у разі задоволення позову, враховуючи принцип диспозитивності, встановлений статтею 13 ЦПК України, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 21, 24, 110-112 СК України, ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 жовтня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 199.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.С. Мицик