Апеляційне провадження № 22-ц/824/1790/2024
Справа № 752/24812/20
Іменем України
07 лютого 2024 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Чередніченко Н.П. в м. Київ 26 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
В грудні 2020 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із даним позовом, просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 22190,75 грн., а також на користь кожного із них моральну шкоду в розмірі 375000 грн., постановити окрему ухвалу в адресу начальника ГУНП у м. Києві щодо притягнення до суворої відповідальності дільничних офіцерів поліції Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за неналежне виконання службових обов'язків, покласти на відповідача судові витрати.
Заявлені вимоги мотивували тим, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Приводом та підставою для звернення з даним позовом є протиправна поведінка відповідача протягом тривалого часу, в результаті якої їм заподіяно матеріальну та моральну шкоду за наступних обставин. В квартиру АДРЕСА_2 заселилися нові власники, які з листопада 2018 року розпочали капітальний ремонт придбаного помешкання, перетворивши будинок взагалі та поверх зокрема на будмайданчик, систематично порушуючи право позивачів на відпочинок і тишу, правила благоустрою, санітарні норми та принципи добросусідства. 13 лютого 2019 року начальник Голосіївського УП ГУНП у м. Києві повідомив, що з мешканцями даної квартири проведено профілактичні бесіди на предмет дотримання законодавства, недопущення порушень громадського порядку, дотримання тиші в нічний час, вихідні та святкові дні та попереджено про відповідальність. Однак мешканці даної квартири продовжили свої протиправні дії, в результаті чого квартира позивачів зазнала ушкоджень, що призвело до незадовільних умов проживання та негативно вплинуло на стан здоров'я. В березні 2019 року від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та Голосіївської в м. Києві РДА їм надійшли листи, в яких повідомлено про проведення роз'яснювальної роботи з власниками квартири та вручено письмове попередження про необхідність утриматися від порушення Правил користування приміщеннями житлових будинків та порушення прав інших співвласників будинку. В зв'язку з проведенням ремонту в квартирі АДРЕСА_3 у святкові та неробочі дні, а також у ранній час, позивачами неодноразово викликались працівники поліції, які повідомили, що складуть протокол про адміністративне правопорушення за ст. 182 КУпАП, однак ними цього зроблено не було. Позивачі зверталися до народного депутата, керівництва МВС, НПУ та Голосіївського УП з проханням притягти дільничних офіцерів поліції та ОСОБА_3 до відповідальності, чого зроблено не було.
Вказували, що за два роки зверталися з заявами до Президента України, Прем'єр-міністра України, національних публічних діячів, голів комітетів Верховної Ради України, лідерів політичних партій, фракцій і груп у Верховній Раді України, народних депутатів України, Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, голови КМДА, депутатів Київської міської ради, голів фракцій і постійних комісій КМР, керівників міністерств і відомств, підприємств, установ і організацій, спілок і концернів, правоохоронних і контролюючих органів, ЗМІ, громадських організацій, різноманітних «гарячих ліній», контактного центру КМДА, НПУ, Державної установи «Урядовий контактний центр» тощо.
В результаті неправомірних дій відповідача їм заподіяно матеріальну шкоду, в тому числі у вигляді пошкодження квартири, яка підлягає ремонту, на що необхідні кошти, яких вони, як малозабезпечені особи з інвалідністю 2 групи, не мають, витрати на лікування, придбання офісного паперу та витрати на заправку картриджа, що пов'язано з необхідністю звернення з вищезазначеними заявами, придбання нового лічильника водопостачання замість пошкодженого внаслідок дій відповідача, в розмірі 22190,75 грн.
Зазначали, що через неправомірні дії відповідача вони втратили сон, спокій, стан їхнього здоров'я суттєво погіршився через фізичні муки та душевні страждання, пов'язані з психотравмуючими подіями - перебуванням у стані постійного стресу, переживаннями, хвилюваннями, загостреним почуттям несправедливості, систематичними викликами поліції, вимушені були неодноразово звертатися до лікарів, в тому числі перебували на стаціонарному лікуванні. Симптоми поганого самопочуття пов'язані з проведенням тривалого ремонту сусідами верхнього поверху. Оцінюючи розмір завданої моральної шкоди, виходили з мінімальної заробітної плати у 5000 грн., витрачених зусиль і вважають, що на її відшкодування відповідач має сплатити їм сумісно 150 мінімальних заробітних плат, тобто 750000 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року в позові відмовлено.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на упередженість та однобічність, необ'єктивність та незаконність рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду 22190,75 грн., на користь кожного з позивачів - моральну шкоду в розмірі 375000 грн., постановити окрему ухвалу в адресу начальника ГУНП у м. Києві щодо притягнення до суворої відповідальності дільничних офіцерів поліції Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за неналежне виконання службових обов'язків, стягнути з відповідача на користь позивачів витрати на складання звіту стосовно визначення матеріальних збитків унаслідок залиття квартири в розмірі 5050 грн., а також витрати в сумі 6655,90 грн. за договором із КНДІСЕ від 28 грудня 2021 року за проведення судової технічної експертизи документів.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалися на те, що будинок є дев'ятиповерховим, і ОСОБА_3 мешкала на останньому, а їх квартира розташована під її житлом, отже ніхто крім неї фізично не міг спричинити шкоду. Попередні власники, які проживали в квартирі АДРЕСА_3 з 1973 року по листопад 2018 року, неодноразово робили ремонти, однак ніяких проблем щодо цього не виникало.
Вказували, що в рішенні суду зазначається, що в ході перевірок фактів порушення громадського порядку виявлено не було, проте у позові вони посилалися на листи уповноважених органів та посадових осіб в лютому-березні 2019 року, якими позивачів повідомлено про проведення профілактичних бесід з мешканцями квартири АДРЕСА_3 на предмет дотримання законодавства, недопущення порушень громадського порядку, дотримання тиші в нічний час, вихідні та святкові дні, попереджено про відповідальність. У листі на ім'я депутата Київради від 19 липня 2019 року органами поліції підкреслено, що під час перевірки було встановлено осіб, причетних до вчинення правопорушення, відібрано заяви і пояснення та передано до Голосіївського УП для розгляду в межах компетенції. 13 вересня 2019 року особисто начальник ГУНП у м. Києві повідомив у листі депутатові Київради про те, що з мешканцем кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_6 проведено профілактичну бесіду стосовно законодавства щодо захисту населення від впливу шуму, законів і правил із дотримання тиші.
Зауважували, що якби ОСОБА_3 не порушувала чинне законодавство, ніхто би не звертався до неї з боку комунальників і правоохоронців з проханнями, зауваженнями, врученням письмових приписів і попереджень, проведенням численних профілактичних бесід стосовно дотримання правил із дотримання тиші і роз'ясненнями вимог законів України.
Також у рішенні вказується, що в ході перевірок дій окремих дільничних офіцерів поліції щодо розгляду заяв позивачів будь-яких порушень не виявлено. Насправді дільничні на початку 2019 року поверхнево та формально опитали кількох осіб, в тому числі з першого поверху, після чого по кожному зверненню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вкладали одні й ті самі пояснення. Однак через кругову поруку керівництво цих офіцерів не вбачає неналежного виконання ними службових обов'язків.
Не погоджувались з висновками суду першої інстанції, який визнав неналежним доказом підписний лист, відповідно до якого жителі буд. АДРЕСА_4 засвідчили своїми підписами обурення діями мешканців кв. АДРЕСА_3 , які здійснюють гучні ремонтні роботи, в тому числі у вихідні та святкові дні, та просять припинити свавілля і притягти їх до відповідальності. Зазначали, що зверталися до КНДІСЕ та отримали висновок технічної експертизи документів від 10 червня 2022 року, згідно з яким спочатку було роздруковано текст підписного листа, а потім заповнювалися графи рукописними записами та підписами, що спростовує доводи відповідача про підроблення цього доказу та підписання опитаними особами чистого аркушу паперу. Разом із тим, висновок технічної експертизи документів судом оцінений не був.
Наводили власні спростування допитаних судом свідків, які повідомили, що поставили свої підписи на підписному листі від 12 травня 2019 року, на якому не було тексту, і що ОСОБА_3 проводила ремонтні роботи, але тільки в будні з 09:00 до 18:00.
Вказували, що судом першої інстанції було проігнороване клопотання про допит як свідків поліцейських, які приїжджали за викликами позивачів в березні - травні 2019 року. Також не було допитано свідків, на яких вони посилалися в позові, а саме мешканців квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , які бачили та чули протиправну поведінку відповідача та робітників.
Повідомляли, що 16 лютого 2022 року ними було направлено до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копію заяви мешканця квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_7 , в якій ним указується, що йому телефонувала ОСОБА_3 , яка просила підписати заяву про те, що вона не проводила гучні ремонтні роботи, в тому числі у вихідні та святкові дні, проте він відмовив їй. У даному клопотанні позивачі також просили відкласти ухвалення рішення в справі до отримання висновку психологічного дослідження стосовно визначення розміру (оцінки) заподіяної моральної шкоди у грошовому еквіваленті відповідно до їхньої заяви до КНДІСЕ.
Зазначали, що за змістом рішення суду, на спростування підписного листа від 12 травня 2019 року стороною відповідача було надано заяву, підписану рядом сусідів, у спростування описаних ОСОБА_2 в цьому листі обставин. В зв'язку з цим вони звернулися з клопотанням про допит цих осіб як свідків, приймаючи до уваги протиріччя між цими доказами, однак у задоволенні клопотання судом було відмовлено.
Наводили спростування висновків суду першої інстанції про те, що позивачі не зверталися до компетентних органів із заявою про оскарження неправомірних відмов правоохоронних органів, посилаючись на звернення до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність працівників Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 19 серпня 2021 року.
Наводили також спростування висновків суду першої інстанції про те, що позивачами не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та пошкодженнями в квартирі, і будь-яких клопотань з цього приводу ними заявлено не було. Вказували, що разом з позовом ними було подано клопотання, в якому вони просили звільнити їх від оплати вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам КНДІСЕ, однак експертизи так і не було призначено, а висновки суду, що позивачі не скористалися правом на заявлення клопотання про призначення судово-будівельної експертизи, не відповідають дійсності.
Зазначали, що просили стягнути з відповідача вартість проведених експертиз на підставі п. 2 ч. 2 ст. 133 ЦПК України, однак судом це клопотання задоволено не було.
Наголошували, що згідно висновку суду, власник зобов'язаний проводити поточний і капітальний ремонт, утримувати майно, що йому належить, із даного висновку випливає, що стан квартири до затоплення у приміщенні відповідав задовільному стані.
Не погоджувалися з висновками суду, що ніхто з мешканців будинку, крім позивачів, не звертався зі скаргами на дії відповідача, посилалися на те, що це є правом мешканців, а не їх обов'язком, і що підписи 23 осіб у підписному листі від 12 травня 2019 року фактично є скаргами.
Вказували, що у рішенні не згадується розрахунок шкоди, звернення позивачів із заявами щодо притягнення до відповідальності дільничних офіцерів поліції, медична документація щодо звернення до лікарів, а також інші звернення позивачів.
Зауважували, що судом було запропоновано відповідачу укласти з позивачами мирову угоду, на що ОСОБА_3 повідомила, що згодна заплатити 5000 грн., тобто вона розуміла і усвідомлювала заподіяну нею позивачам матеріальну і моральну шкоду.
Вважали, що наявних у справі доказів у сукупності достатньо для задоволення позову, оскільки ними доведено належними та допустимими доказами заподіяння відповідачем матеріальної та моральної шкоди, яка відшкодовується незалежно від майнової.
Вказували, що судом першої інстанції не враховано всіх обставин, що через нерозв'язання ситуації позасудовим способом і неможливістю захистити порушене право позивачам довелось впродовж понад 4 роки докладати надмірні зусилля для звернень до чисельних підприємств, установ, організацій тощо, що негативно позначилося на психологічному і фізичному стані, це призвело до моральних страждань, наразі позивачі пригнічені, виснажені, змарнілі, знесилені та зневірені. Судом недостатньо враховано душевні страждання в зв'язку з нескінченними психологічними напруженнями, травмами, стресами, тривожністю, негативними емоціями, порушенням звичного способу життя й усталеного повсякденного порядку, незручності і дискомфорт, які відповідач створила своїми протиправними діями.
Від відповідача ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_8 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Посилалася на те, що в апеляційній скарзі не зазначено, в чому саме полягає незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, не доведена жодна з підстав для скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що саме внаслідок винних дій відповідача, як власника квартири, в якій проводились ремонтні роботи із порушенням встановленого порядку, квартира позивачів зазнала пошкоджень та позивачам було завдано матеріальну та моральну шкоду, а відтак відповідач має відшкодувати ці збитки. Разом із цим, позивачами не було надано достатніх доказів завдання збитків саме з вини відповідача, а також не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та діями відповідача, а відтак відсутні законні підстави для задоволення заявлених вимог. Також відповідач не погоджується з сумою моральної шкоди, заявленої позивачами, оскільки не доведено вини відповідача та не обґрунтовано суму заявленої шкоди. Позивачами також не надано пояснення, в чому завдана моральна шкода полягає, позовні вимоги ґрунтуються виключно на припущеннях, жодних доказів, які б підтверджували викладені в позові факти, позивачами не надано.
Враховуючи викладене, вважала, що суд першої інстанції правомірно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив по суті спору справедливе та законне рішення.
30 січня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про допит свідків. За змістом клопотання, 11 січня 2021 року вони звернулися до суду першої інстанції з клопотанням (а. с. 194-195 т. 2), в якому просили викликати до зали судового засідання патрульних поліцейських, які безпосередньо й особисто бачили та чули вчинення правопорушення відповідачем та її працівниками 30 березня, 06 квітня та 19 травня 2019 року. При цьому було повідомлено прізвища та номери мобільних телефонів старших нарядів, проте це клопотання залишилось поза увагою суду першої інстанції. 23 листопада 2021 року судом оголошено про недостатність даних для виклику зазначених в клопотанні поліцейських, зокрема відсутні їх ім'я та по батькові. 08 грудня 2021 року вони знову звернулися до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням (а. с. 132 - 133 т. 3) та просили викликати поліцейських ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , однак і це клопотання було проігноровано судом. З огляду на викладене, просили викликати і допитати як свідків вказаних вище працівників патрульної поліції про виклики, про які вони зазначали в позовній заяві. Крім того, 21 грудня 2021 року вони звернулися до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням (а. с. 192 - 194 т. 3) про допит як свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 з приводу обставин підписання підписного листа від 12 травня 2019 року. З огляду на викладене, просили викликати допитати як свідків указаних осіб по суті підписання ними підписного листа від 12 травня 2019 року та заяви від 23 вересня 2021 року, а також ремонту відповідачем. До того ж, 16 лютого 2022 року вони знову звернулися до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням (а. с. 208 - 209 т. 3) про виклик та допит як свідка мешканця кв. АДРЕСА_6 ОСОБА_7 і долучення до матеріалів справи копії його заяви від 15 лютого 2022 року, в якій він вказує, що йому телефонувала ОСОБА_3 , яка просила підписати заяву про те, що вона не проводила гучні ремонтні роботи. З огляду на викладене, просили викликати та допитати як свідка ОСОБА_7 , а також подружжя ОСОБА_18 , на яких вони посилалися в позовній заяві та цьому клопотанні, які підписали підписний лист від 12 травня 2019 року та безпосередньо й особисто бачили та чули неправомірну поведінку відповідача, як найближчі сусіди, та були присутніми при прибутті працівників поліції за викликами позивачів. Крім того, вказували, що суд першої інстанції обминув увагою їх клопотання від 13 грудня 2021 року (а. с. 208 - 209 т. 3) і 05 серпня 2022 року (а. с. 6 - 8 т. 4) про стягнення з відповідача 13356 грн. матеріальної шкоди за висновком ТОВ «Експерт Ін», 5050 грн. за його складання та 6655,90 грн. за проведення КНДІСЕ МЮ України технічної експертизи документа. Просили задовольнити клопотання, за наявності підстав, на розсуд суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивачів підтримали подане клопотання та просили його задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вирішуючи дане клопотання, апеляційний суд враховує, що провадження в справі було відкрито ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року і призначено судове засідання на 10 лютого 2021 року (а. с. 189 т. 2).
10 січня 2021 року позивачами подано клопотання про виклик працівників поліції як свідків, зазначено їх номери телефонів і прізвище (без імені та по батькові), щодо одного зі свідків - лише номер його телефону (а. с. 195 т. 2), тобто клопотання було подано з невідповідністю вимогам ч. 2 ст. 91 ЦПК України.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду (а. с. 233 т. 2).
В судовому засіданні 27 травня 2021 року на питання суду позивач ОСОБА_2 повідомив про відсутність у нього клопотань (а. с. 5 т. 3).
24 червня 2021 року в судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про допит свідків, позивач ОСОБА_2 проти задоволення цього клопотання не заперечував, власного клопотання про допит свідків не заявляв (а. с. 48 - 49 т. 3).
12 жовтня 2021 року та 23 листопада 2021 року судом були допитані свідки зі сторони відповідача (а. с. 121 - 122, 125 - 130 т. 3).
08 грудня 2021 року позивачами подано клопотання про допит свідків працівників поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а. с. 132 - 133 т. 3), з пропуском строку, встановленого ч. 3 ст. 91 ЦПК України, та без клопотання про поновлення цього строку.
21 грудня 2021 року позивачем ОСОБА_2 заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , з пропуском строку, встановленого ч. 3 ст. 91 ЦПК України, та без клопотання про поновлення цього строку (а. с. 192 - 193 т. 3).
17 лютого 2022 року позивачами подано клопотання про долучення письмових доказів, а саме копії заяви ОСОБА_7 (а. с. 208 - 209 т. 3). При цьому клопотання про допит зазначеної особи як свідка позивачами не заявлялось.
08 серпня 2022 року позивачами подано клопотання про долучення доказів та стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи (а. с. 6 - 7 т. 4).
Відтак, з клопотаннями про виклик свідків позивачі вперше звернулися з порушенням вимог ч. 2 ст. 91 ЦПК України щодо форми та змісту заяви про виклик свідка, а з рештою клопотань про виклик свідків - після закінчення строку, передбаченого ч. 3 ст. 91 ЦПК України, в зв'язку з чим у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для розгляду та задоволення цих клопотань.
Виходячи із наведеного, враховуючи обставини справи, з урахуванням вимог ч. 12, 13, 91, 126, 127, 367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки позивачами не заявлено клопотання про поновлення строку для виклику свідків на стадії апеляційного перегляду, у апеляційній скарзі клопотання про виклик свідків також не заявлялось, відтак клопотання про виклик свідків, подане 30 січня 2024 року, не підлягає задоволенню як необґрунтоване.
Крім того, клопотання в частині вимог про стягнення з відповідача витрат за складання висновку ТОВ «Експерт Ін» та за проведення КНДІСЕ МЮ України технічної експертизи документа в порядку ст. 133 ЦПК України фактично є вимогами щодо розподілу судових витрат, і оскільки питання про розподіл судових витрат вирішується за результатами розгляду апеляційної скарги, таке клопотання не підлягало вирішенню апеляційним судом на стадії клопотань.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем дійсно проводились ремонтні роботи в належній їй квартирі, однак без втручання в несучі конструкції та порушення встановленого порядку, позивачами в ході розгляду справи не було надано суду доказів того, що ремонтні роботи в квартирі відповідача призвели до виникнення пошкоджень в квартирі позивачів, і що таки дії відповідача перебувають в причинно-наслідковому зв'язку із заявленими позивачами матеріальними збитками, та прийшов до висновку про необґрунтованість та недоведеність таких вимог.
Відмовляючи в позові в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що в ході проведення перевірок компетентними органами скарг позивачів щодо неправомірних дій відповідача та порушення режиму тиші у вихідні та святкові дні, будь-яких порушень з боку відповідача встановлено не було, ознак вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень не виявлено, вимоги про відшкодування моральної шкоди в заявленому позивачами розмірі також не доведені.
Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 04 травня 2000 року державною адміністрацією Московського району згідно з розпорядженням (наказом) від 04 травня 2000 року № 24116 (а. с. 25 т. 1).
ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 2374, виданий 28 листопада 2018 року, видавник ПН КМНО Бочарова С.В. (а. с. 39 т. 3).
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є особами з інвалідністю ІІ групи (а. с. 17, 20 т. 1).
11 березня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись з заявою до народного депутата України, голови комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю, голови НПУ, депутата Київської міської ради, Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, голови Київської міської державної адміністрації, голови Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», начальника ЖЕД-103 м. Києва, голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, голови Національної спілки журналістів України, генерального директора медіа-холдингу «1+1 медіа», директора Четвертого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якій просили притягнути до відповідальності винних осіб, документально зафіксувати в повному обсягу всі пошкодження та порушення, встановити власників квартири АДРЕСА_3 , яких зобов'язати відшкодувати заподіяні збитки комунальній власності району, виділити адвоката для складання позовної заяви до суду з метою виплати компенсації за моральне катування впродовж понад 5 місяців і відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, відповідно до регламенту Київської міської ради створити тимчасову контрольну комісію про необхідність проведення відповідної перевірки та вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку, широко висвітлити дану подію у ЗМІ, повторно провести з власниками квартири АДРЕСА_3 роз'яснювальну роботу щодо тактовної поведінки та культури спілкування з сусідами, з'ясувати, чи не знесли вони несучі конструкції (а. с. 30 - 35 т. 1).
Листом від 13 лютого 2019 року Голосіївське управління поліції ГУНП у м. Києві повідомило ОСОБА_2 про розгляд його заяви з приводу порушення тиші в нічний час, що мало місце по АДРЕСА_8 , проведення перевірки та проведення профілактичної бесіди з даного приводу на предмет дотримання законодавства, а саме недопущення порушень громадського порядку, дотримання тиші в нічний час, святкові та вихідні дні, попереджено про відповідальність в разі порушень чинного законодавства, в разі повторного надходження заяв та повідомлень з приводу даної події буде поновлено розгляд матеріалу та розглянуто питання про притягнення до відповідальності згідно чинного законодавства (а. с. 37 т. 1).
18 березня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до начальника ЖЕД-103 з заявою, в якій просив скласти акт про затоплення на кухні з боку мешканців кв. АДРЕСА_3 (а. с. 36 т. 1).
18 березня 2019 року працівниками ЖЕД-103 складено акт комісійного обстеження квартири АДРЕСА_9 та АДРЕСА_2 , яким встановлено, що на сьогодні в квартирі АДРЕСА_3 проводять ремонтні роботи без знесення несучих конструкцій, з мешканцями квартири проведена бесіда не проводити ремонт у вихідні, святкові дні та вечірні години. По домовленості з сусідами квартири встановлені двері спільного коридору. Побутове сміття, яке знаходилось на сходовій клітці поверху, вивезене мешканцями та проведене вологе прибирання. Проведеним обстеженням квартири АДРЕСА_9 встановлено, що у квартирі протягом тривалого часу не проводився косметичний ремонт, тому встановити час відпадання штукатурки та появи тріщини неможливо. Також є в наявності застарілі плями від залиття. До ЖЕД-103 заяви на складання акту на залиття не надходило. Каналізаційний стояк та труба гарячого водопостачання знаходиться у задовільному технічному стані, деформації не відбувається (а. с. 39 т. 1).
Листом від 19 березня 2019 року народний депутат України Рибчинський Є.Ю. звернувся до Національної поліції України, в якому просив перевірити інформацію, повідомлену ОСОБА_2 , з приводу ведення будівельних та ремонтних робіт з листопада 2018 року у квартирі поверхом вище до пізньої ночі та у вихідні та святкові дні; вжити заходів щодо припинення порушення прав та законних інтересів заявника (а. с. 41 т. 1).
Листами від 19 березня 2019 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та ЖЕД-103 у відповідь на звернення ОСОБА_2 повідомило відомості, викладені в акті комісійного обстеження квартир АДРЕСА_9 та АДРЕСА_3 від 18 березня 2019 року, складеного працівниками ЖЕД-103, та додатково зазначено, що за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях відповідальність визначено ст. 185 КУпАП (а. с. 42 - 45, 46 - 49 т. 1).
Листами від 25 березня 2019 року, 06 червня 2019 року Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації повідомлено ОСОБА_2 про розгляд його звернення щодо порушення правил користування загальними приміщеннями будинку АДРЕСА_4 та порушення його особистих прав власниками квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку, які проводять ремонтні роботи в належній їм квартирі. Повідомлено, що в квартирі АДРЕСА_3 власниками проводяться ремонтні роботи без втручання в несучі конструкції та інженерні мережі, побутове сміття, яке знаходилось на сходовій клітці поверху, самостійно вивезене мешканцями та проведено вологе прибирання, з власниками квартири АДРЕСА_3 працівниками ЖЕД-103 проведено роз'яснювальну роботу та вручено письмове попередження про необхідність утриматися від порушення Правил користування приміщеннями житлових будинків та порушення прав інших співвласників будинку (а. с. 52 - 55 т. 1, 74 - 75 т. 2).
05 травня 2019 року Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією на адресу ОСОБА_2 направлено лист аналогічного змісту (а. с. 84 - 85 т. 1).
29 березня 2019 року працівниками ЖЕД-103 складено акт про залиття, згідно якого 18 березня 2019 року ними було проведено обстеження квартири АДРЕСА_7 з приводу залиття, в результаті обстеження встановлено пошкодження: кухня загальною площею 7,0 кв.м.: на стелі (побілка) відлущення, жовті плями - 1,5 кв.м., на стінах (шпалери) відшарування - 1 кв.м., відлущення штукатурки 1 кв.м., ванна кімната загальною площею 3 кв.м.: на стелі (побілка) замокання - 0,5 кв.м. Комісійним обстеженням встановлено, що сліди залиття є застарілими, слідів нового залиття не спостерігається. Причину старого залиття не встановлено, так як працівників житлово-експлуатаційної дільниці 103 на ліквідацію залиття не викликали (а. с. 58 т. 1).
30 березня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися з заявою до Президента України, міністра МВС України, в якій повідомляли про систематичне порушення мешканцями квартири АДРЕСА_2 права заявників на відпочинок і тишу, правила благоустрою, санітарні норми, принципи добросусідства (а. с. 59 - 60 т. 1).
Листом від 01 квітня 2019 року Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю уповноважив Координаційний центр з надання правової допомоги розглянути звернення ОСОБА_2 , який потребує безоплатної вторинної правової допомоги для звернення до суду за захистом своїх прав (а. с. 61 т. 1).
На а. с. 62 - 63 т. 1 знаходиться копія акту ПрАТ АК «Київводоканал» від 05 квітня 2019 року приймання на абонентський облік засобів обліку води, з припискою від руки про те, що зі слів власника, через механічні дії сусідів зверху, які роблять ремонт, відпав лічильник холодної води.
Листом від 08 квітня 2019 року Голосіївським УП ГУНП у м. Києві повідомлено ОСОБА_2 на його заяву з приводу порушення тиші в нічний час, яке мало місце по АДРЕСА_8 , щодо проведення перевірки та проведення профілактичних бесід з даного приводу на предмет дотримання законодавства, а саме недопущення порушень громадського порядку, дотримання тиші в нічний час, святкові та вихідні дні та попереджено про відповідальність в разі порушень чинного законодавства, на момент проведення перевірки фактів порушення громадського порядку виявлено не було (а. с. 65 т. 1).
Листом Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю від 08 квітня 2019 року уповноважено ГУНП в м. Києві провести перевірку викладених у зверненні фактів проведення ремонтних робіт без дотримання законодавчо встановлених правил (проведення ремонтних робіт в нічний час, святкові і вихідні дні, захаращення приміщень загального користування, спричинення пошкоджень в квартирі заявника) та у разі їх підтвердження вжити відповідні заходи реагування (а. с. 66 - 67 т. 1).
Листами від 10 квітня 2019 року, 12 квітня 2019 року, 19 квітня 2019 року, 26 квітня 2019 року, 22 травня 2019 року, 16 травня 2019 року, 24 травня 2019 року, 04 червня 2019 року, 05 червня 2019 року, 04 липня 2019 року Голосіївським УП ГУНП у м. Києві повідомлено ОСОБА_2 на його заяву з приводу порушення тиші в нічний час, яке мало місце по АДРЕСА_8 , щодо проведення перевірки та проведення профілактичних бесід з даного приводу на предмет дотримання законодавства, а саме недопущення порушень громадського порядку, дотримання тиші в нічний час, святкові та вихідні дні та попереджено про відповідальність в разі порушень чинного законодавства, на момент проведення перевірки фактів порушення громадського порядку виявлено не було (а. с. 69 - 70, 77, 83, 97 - 100, 103, 112, 113, 119 т. 1).
13 квітня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися з заявою до Прем'єр-міністра України з заявою, в якій просили встановити власника квартири АДРЕСА_3 і всіх винних осіб, яких притягти до відповідальності (а. с. 71 - 72 т. 1).
Листами Управління превентивної діяльності ГУНП у м. Києві від 19 квітня 2019 року, 06 травня 2019 року, 04 грудня 2019 року повідомлено ОСОБА_2 про те, що протягом 2019 року до управління надходили звернення ОСОБА_2 аналогічного змісту щодо порушення тиші внаслідок ремонту у заборонний законодавством час з боку мешканців квартири АДРЕСА_3 , а також стосовно пошкодження житла внаслідок такого ремонту; в результаті проведення перевірок працівниками поліції відомостей, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, не встановлено, водночас з мешканцем квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_6 проведено профілактичну бесіду, в ході якої роз'яснено вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму» та правила з дотримання тиші в громадських місцях у м. Києві, а також чинне законодавство України, що передбачає відповідальність за їх порушення (а. с. 78, 86, 87, 194 т. 1, 52 т. 2).
Листом Управління превентивної діяльності ГУНП у м. Києві від 24 травня 2019 року повідомлено ОСОБА_2 про те, що в ході проведення перевірки працівниками поліції проведено відповідну профілактичну бесіду з мешканцями квартири АДРЕСА_3 , під час якої останніх попереджено про відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях. Повідомлено, що за попередніми зверненнями аналогічного змісту працівниками відділу дільничних офіцерів поліції Голосіївського управління поліції проведено відповідні перевірки та прийнято процесуальні рішення згідно вимог чинного законодавства України, про що письмово проінформовано заявника (а. с. 101 т. 1).
Листом Управління превентивної діяльності ГУНП у м. Києві від 11 червня 2019 року повідомлено ОСОБА_2 про те, що за результатами проведеної перевірки в діях окремих дільничних офіцерів поліції Голосіївського управління поліції будь-яких порушень не виявлено (а. с. 114 т. 1).
10 травня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до заступника голови Національної поліції України з заявою, в якій повідомляв щодо проведення ремонтних робіт з порушенням вимог чинного законодавства, просив повідомити його про вжиті заходи стосовно даного та всіх попередніх звернень і заяв та прийняте рішення (а. с. 90 - 92 т. 1).
14 травня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві з заявою, в якій повідомляв, що на його прохання припинити ремонт у заборонені години, святкові та вихідні дні, компенсувати заподіяну шкоду, власник квартири категорично відмовилася, в зв'язку з чим просив повідомити про вжиті заходи (а. с. 93 - 94 т. 1).
27 травня 2019 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Президента України, Генерального прокурора України, голови Національної поліції України, начальника Департаменту внутрішньої безпеки НПУ, заступника начальника управління відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП у м. Києві, в якій повідомляв про проведення гучного ремонту у вихідні дні, неналежне виконання працівниками поліції під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян, просив провести службове розслідування та притягнути до дисциплінарної відповідальності винних осіб, вжити дієві заходи прокурорського реагування, припинити правопорушення та притягти власників квартири АДРЕСА_3 та найнятих ними працівників до відповідальності (а. с. 105 - 108 т. 1).
Листами від 13 червня 2019 року, 14 лютого 2020 року, 14 листопада 2019 року, 05 грудня 2019 року, 15 липня 2020 року Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація та ЖЕД-103 повідомили ОСОБА_2 , що на сьогоднішній день в квартирі АДРЕСА_2 ремонтні роботи завершені без втручання у несучі та огороджуючі конструкції будинку (а. с. 115 - 117 т. 1, 156 - 157, 168 - 169, 181 - 182, 185 - 186 т. 2).
Листом від 25 червня 2019 року ГУНП у м. Києві повідомило ОСОБА_2 щодо проведення перевірки за попередніми зверненнями, повідомлено, що в діях працівників поліції порушень вимог чинного законодавства не встановлено (а. с. 118 т. 1).
На а. с. 120 - 123 т. 1 наявна копія пояснень, наданих ОСОБА_2 дільничному офіцеру поліції Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 09 липня 2019 року щодо нібито систематичного вимагання ним грошей у мешканки кв. АДРЕСА_3 .
05 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до першого заступника прокурора Київської місцевої прокуратури № 1, в якій просив допомоги у притягненні до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, а саме, обмеження з боку дільничних офіцерів поліції профілактичними бесідами, застосувати суворих заходів прокурорського реагування, зобов'язати ДОП ОСОБА_4. видати довідку про звернення до Голосіївського УП, взяти на контроль порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 (а. с. 134 - 135 т. 1).
08 серпня 2019 року працівниками ЖЕД-103 складено акт обстеження квартири АДРЕСА_7 на предмет технічного стану, в результаті обстеження встановлено, що у кухні пл. 7,9 кв.м. над дверним прорізом спостерігається тріщина штукатурного шару довжиною 60 см., на зовнішній стіні наявні жовті застарілі плями площею орієнтовно 1 кв.м., на стелі відшарування штукатурного шару та сліди плісняви пл. 0,5 кв.м., у ванній кімнаті пл. 2,1 кв.м. на стелі сліди залиття та поява плісняви навколо стоякової труби гарячого водопостачання пл. 0,5 кв.м., відшарування (пошкодження) штукатурного шару навколо труби діаметром орієнтовно 10 см., в туалеті пл. 1,0 кв.м. відшарування шпалер зі стін пл. 3,0 кв.м., відрахування шпалер зі стелі пл. 1,0 кв.м. (а. с. 137 т. 1).
05 вересня 2019 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до народного депутата України ОСОБА_22 , Міністра внутрішніх справ України, голови Національної поліції України, заступника голови Національної поліції України, начальника Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, старшого дільничного офіцера Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4., в якій просив застосувати до ДП ОСОБА_4 , ОСОБА_24 та їхнього безпосереднього керівництва, за відсутність контролю за підлеглими, заходів реагування, притягти ОСОБА_3 до кримінальної та адміністративної відповідальності (а. с. 157 - 160 т. 1).
Листами від 05 вересня 2019 року, 07 жовтня 2019 року, 22 серпня 2019 року, 22 серпня 2019 року, 28 серпня 2019 року Голосіївське управління ГУНП у м. Києві повідомило ОСОБА_2 , що за його зверненням щодо протиправних дій працівника управління ОСОБА_4 проведено перевірку, в ході якої встановлено про те, що працівниками Голосіївського УП було прийнято рішення та надано відповідь в порядку, передбаченому законом (а. с. 161, 171, 178, 180, 181 т. 1).
Листом від 05 листопада 2019 року Департамент превентивної діяльності Національної поліції України повідомив ОСОБА_2 , що за інформацією ГУНП у м. Києві, Голосіївським УП зареєстровано звернення ОСОБА_2 12 липня 2019 року в єдиному обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», слідчим відділом даних, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, не встановлено, в зв'язку з чим відомості до ЄРДР не внесено, а розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян», про що проінформовано заявника (а. с. 186 - 187 т. 1).
Листом від 02 серпня 2019 року депутат Київської міської ради Галайчук І.В. на звернення ОСОБА_2 повідомлено, що за порушення тиші у будинку у вихідні та святкові дні притягненням до відповідальності винних займається поліція; роз'яснено зміст ст. 182 КУпАП (а. с. 6 т. 2).
Листом Київської міської державної адміністрації від 21 травня 2019 року, 09 липня 2019 року повідомлено ОСОБА_2 на його звернення, що за інформацією Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, працівниками ЖЕД-103 під час обстеження встановлено, що ремонтні роботи проводяться без втручання в несучі конструкції та внутрішньобудинкові інженерні мережі, з мешканцями квартири АДРЕСА_3 проведено роз'яснювальну роботу щодо дотримання Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року та недопущення порушення громадського порядку під час виконання ремонтних робіт; у квартирі ОСОБА_2 спостерігається відшарування штукатурного шару, тріщини та старі сліди залиття, ремонтно-опоряджувальні роботи не проводились протягом тривалого часу, внутрішньобудинкові мережі гарячого водопостачання та водовідведення перебувають у задовільному технічному стані, деформацій не відбувається. Роз'яснено, що за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях відповідальність визначено ст. 182 КУпАП (а. с. 31 - 33, 55 - 57 т. 2).
Листом Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України від 19 липня 2019 року повідомлено ОСОБА_2 на його звернення, що за інформацією, наданою ГУНП у м. Києві, встановлено, що під час перевірки вказаних у скарзі відомостей слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві даних, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, не встановлено, в зв'язку з чим відомості до ЄРДР не вносилися, а розглянуті відповідно до Закону України «Про звернення громадян», опитані мешканці квартир будинку не підтвердили порушень тиші під час проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_3 у нічний час доби, вихідні та святкові дні, в зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 182 КУпАП, не складався. Крім того, під час відвідування квартири АДРЕСА_3 в указаному будинку поліцейськими опитано ОСОБА_6 , який пояснив, що здійснював ремонтні роботи виключно з 09:00 до 18:00, водночас з ним проведено профілактичну бесіду, отже, відомості, викладені у скарзі, не підтвердилися (а. с. 109 - 110 т. 2).
Листом КП «Контактний центр міста Києва» від 22 січня 2021 року на запит ОСОБА_2 повідомлено, що від заявника в період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року надійшло 6 звернень щодо порушення громадського спокою сусідами за адресою АДРЕСА_8 (а. с. 211 т. 2).
Листом ДУ «Урядовий контактний центр» від 26 січня 2021 року повідомлено ОСОБА_2 , що його звернення від 29 січня 2019 року, 09 березня 2019 року, 28 березня 2019 року, 03 травня 2019 року, 10 травня 2019 року, 19 травня 2019 року, 09 серпня 2019 року після попереднього опрацювання направлені за належністю до Національної поліції України (а. с. 217 т. 2).
Листом ЖЕД-103 від 03 червня 2021 року повідомлено ОСОБА_3 на її звернення, що до ЖЕД-103 мешканців з приводу шуму чи залиття з квартири АДРЕСА_2 не надходило, крім квартири АДРЕСА_9 . Після звернення мешканців квартири АДРЕСА_9 11 березня 2019 року до ЖЕД-103 на предмет порушення правил проживання мешканцями квартири АДРЕСА_3 , тобто проведення ремонту в квартирі у вихідні і святкові дні та пошкодження майна в квартирі, в тому числі і відпадання лічильника холодної води, працівниками обслуговуючої дільниці 18 березня 2019 року проведено обстеження квартири АДРЕСА_3 , в якій на той час проводився ремонт. Також після проведеного обстеження квартири АДРЕСА_7 встановлено, що, ймовірно, у квартирі протягом тривалого часу не проводився косметичний ремонт, тому визначити причину та час відпадання лічильника та відшарування штукатурки і появи тріщин неможливо, про що було складено акт, на вигляд в наявності дійсно були застарілі жовті плями (а. с. 17 т. 3).
17 червня 2021 року Голосіївським УП ГУНП у м. Києві складено характеристику на ОСОБА_3 , яка по місцю мешкання характеризується посередньо, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок та спокій громадян не порушує, сварок та конфліктів за місцем мешкання не вчиняє. Зі скаргами ніхто з сусідів не звертався, крім квартири АДРЕСА_9 , в якій проживає ОСОБА_2 , який протягом 2018 - 2021 років неодноразово звертався до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві з заявами, скаргами та повідомленнями щодо порушення тиші у нічний час, однак під час проведення неодноразових перевірок інформація, викладена в зверненнях ОСОБА_2 , не знайшла свого підтвердження (а. с. 18 т. 3).
На а. с. 95 т. 1 знаходиться копія підписного листа, датованого 12 травня 2019 року, за змістом якого, жителі будинку АДРЕСА_4 вкрай обурені діями мешканців квартири АДРЕСА_3 на 9 поверсі, які, грубо порушуючи чинне законодавство України, приблизно з жовтня 2018 року по теперішній час здійснюють гучні ремонтні роботи, в тому числі у вихідні та святкові дні; просять припинити свавілля з їх боку та притягти винних осіб до відповідальності. Підписний лист містить 22 підписи із зазначенням прізвищ, імені та по батькові підписантів та їх адреси.
На а. с. 110 - 113 т. 3 знаходиться копія заяви від 23 вересня 2021 року на ім'я ОСОБА_3 , складеної за підписами 17 осіб, які зазначили себе як сусіди та мешканці будинку АДРЕСА_4 , вказали, що ОСОБА_2 використав їх підписи, отримані завідомо обманним шляхом його співмешканкою, яка відібрала підписи під приводом облаштування та ремонту прибудинкової території і під'їзду будинку та для довідки з оформлення субсидії, в подальшому на основі їх підписів було сфабриковано підписний лист від травня 2019 року. Стверджували, що жоден з них не ставив свій підпис під вказаним текстом, оскільки описані в ньому обставини не відповідають дійсності, а сам підписний лист є сфабрикованим.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 10 червня 2022 року № 38596/21-33, проведеної експертами КНДІСЕ на підставі заяви-клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , у наданому на дослідження підписному листі з лініями-графами та датою 12 травня 2019 року реквізити були нанесені в наступній послідовності: спочатку було роздруковано текст підписного листа з лініями-графами та датою «12.05.2019», а потім громадянами заповнювалися графи рукописними записами та підписами (а. с. 31 т. 4). Вартість експертизи, оплаченої ОСОБА_2 , становить 6589,82 грн. (а. с. 21 т. 4).
На а. с. 203 - 216 т. 1 знаходиться копії виписок з медичних карт ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно яких ОСОБА_2 звертався до терапевта, кардіолога, невропатолога зі скаргами на головний біль, слабкість, запаморочення, блювоту, втрату апетиту, підвищення артеріального тиску, болі в серці, загальну слабкість, тахікардію, втрату апетиту, підвищену пітливість, зниження апетиту, безсоння. Свій стан пов'язував з постійним стресом (ремонт у сусідів).
До позову надано розрахунок матеріальної шкоди, до якої віднесено грошові кошти на лікування, на загальну суму 14798,31 грн., з копіями фіскальних чеків з аптек та квитанцій (товарних чеків) медичних установ, грошові кошти, витрачені на заправку картриджа, на загальну суму 700 грн., з ксерокопіями рахунків на оплату ТОВ «Бізнес Копі», грошові кошти, витрачені на придбання офісного паперу, на загальну суму 576,42 грн., з ксерокопіями фіскальних чеків ТОВ «Епіцентр К» і ТОВ «Фудком», грошові кошти, витрачені на придбання лічильника водопостачання, на суму 534,12 грн., з фіскальним чеком ТОВ «Епіцентр К» і паспортом на лічильник ПП «Такт», грошові кошти, витрачені на придбання конвертів і марок, відправлення поштової кореспонденції, на загальну суму 581,90 грн., з фіскальними чеками ПАТ «Укрпошта», грошові кошти в сумі 5000 грн. на ліквідацію наслідків дій відповідача у вигляді пошкодження їх квартири (а. с. 227 - 247 т. 1).
Згідно висновку про вартість матеріальних збитків, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Експерт Ін» 26 серпня 2021 року на підставі договору, укладеного з ОСОБА_2 , ринкова вартість об'єкта оцінки матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_7 , складає 13356 грн. (а. с. 142 т. 3). Вартість складення висновку, сплачена ОСОБА_2 , становить 5000 грн. (а. с. 141 т. 3).
У звіті зазначено, що причину пошкодження (залиття) квартири встановити наразі не вдалося (а. с. 149 т. 3).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність чи відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення або захисту в обраний спосіб.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ст. 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин, у нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах (в тому числі жилих будинках) забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Такі правові висновки підтримуються на даний час Верховним Судом, зокрема в постанові від 25 лютого 2019 року в справі № 466/4051/15-ц.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вказані норми матеріального права та керуючись принципом змагальності, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про відмову в позові, оскільки в ході розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами вину відповідача у заподіянні матеріальної шкоди позивачам пошкодженням їх квартири, моральної шкоди у вигляді душевних страждань та погіршення стану здоров'я внаслідок порушення режиму тиші у вихідні та святкові дні, а також у нічний час, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданою матеріальною та моральною шкодою, а відповідачем доведено відсутність своєї вини.
Судом першої інстанції надано належної оцінки складеному ЖЕД-103 акту обстеження квартири від 18 березня 2019 року, яким встановлено, що при обстеженні квартири АДРЕСА_2 було виявлено проведення ремонтних робіт в зазначеній квартирі без знесення несучих конструкцій, а проведенням обстеження квартири АДРЕСА_9 в будинку встановлено, що в квартирі протягом тривалого часу не проводився косметичний ремонт, а тому встановити час відпадання штукатурки та появи тріщин неможливо, також в наявності є застарілі плями від залиття; складеному ЖЕД-103 акту про залиття від 29 березня 2019 року, яким встановлено ряд пошкоджень в кухні та ванній кімнаті, застарілі сліди залиття та відсутність нового залиття, причин залиття не встановлено; складеному ЖЕД-103 акту обстеження від 08 вересня 2019 року, яким встановлено ряд наявних в квартирі пошкоджень, час виникнення пошкоджень та причини їх виникнення не зазначено.
Отже, із наданих позивачами доказів не можна встановити дійсні обставини справи не лише щодо конкретної дати залиття квартири, але й принаймні року, в якому сталося таке залиття, а відтак покладення позивачами обов'язку відшкодування шкоди на відповідача, яка набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 в 2018 році, є безпідставним та ґрунтується на припущеннях.
Апеляційний суд приймає до уваги, що як актами обстеження, так і будь-яким іншим письмовим доказом, наявним в матеріалах справи, не підтверджується пошкодження лічильника водопостачання, належного позивачам, саме в зв'язку з діями відповідача ОСОБА_3 , про що вони посилалися в позові.
Відтак, не підтверджуються належними та допустимими доказами, є припущеннями та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що крім відповідача, матеріальну шкоду у вигляді пошкодження належної позивачам квартири ніхто заподіяти не міг, оскільки попередні власники, які проживали в квартирі АДРЕСА_2 до листопада 2018 року, робили ремонти, не створюючи для позивачів жодних проблем.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не взято до уваги акт обстеження ЖЕД-103 від 08 вересня 2019 року, з яким позивачі погодились, спростовується мотивувальною частиною самого рішення, в якому зазначений доказ був оцінений (а. с. 121 - 122 т. 4) і зокрема встановлено, що час виникнення пошкоджень та причини їх виникнення комісією не зазначено.
На підставі вищевикладеного судом першої інстанції зроблено правомірний висновок, з яким погоджується апеляційний суд, що в ході розгляду справи стороною позивачів не надано беззаперечних доказів, які б вказували на причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача, в тому числі проведення ремонтних робіт, та пошкодженнями, в тому числі внаслідок залиття, які наявні в квартирі позивачів.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачами не заявлялось будь-яких клопотань з метою підтвердження обставин причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та пошкодженнями в квартирі позивачів, зокрема не заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи з метою встановлення, внаслідок чого відбулось пошкодження квартири і час такого пошкодження.
Доводи апеляційної скарги, що разом з позовом 08 грудня 2020 року позивачами було подано до суду клопотання, в якому вони просили звільнити їх від оплати вартості проведення експертизи та призначити таку експертизу, спростовуються матеріалами справи, оскільки в клопотанні про призначення експертизи, яку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили суд призначити, звільнивши їх від оплати вартості її проведення, ними на вирішення експертів ставилося питання дійсної вартості відновлювального ремонту кухні, ванної та туалету в квартирі АДРЕСА_7 (а. с. 16 т. 1), а не причин і часу виникнення відповідних пошкоджень.
Апеляційний суд враховує, що в подальшому на замовлення позивачів суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Експерт Ін» 26 серпня 2021 року було складено висновок про вартість матеріальних збитків, згідно якого ринкова вартість об'єкта оцінки матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_7 , складає 13356 грн., однак у даному висновку також зазначено, що причини залиття не встановлені (а. с. 149 т. 3).
Отже, саме по собі підтвердження позивачами розміру реального збитку, якій понесли позивачі внаслідок залиття квартири, без доведення причинного зв'язку між діями або бездіяльністю відповідача та наслідками у вигляді шкоди, саме по собі не є підставою для стягнення розміру такого збитку саме з відповідача на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки відсутній повний склад цивільного правопорушення.
Відтак доводи апеляційної скарги, що позивачі просили стягнути з відповідача 13356 грн. та витрати, понесені на складання звіту від 26 серпня 2021 року в розмірі 5050 грн., однак дану вимогу судом не задоволено, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та відхиляються апеляційним судом.
Перевіряючи обставини, зазначені в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди, завданої, згідно їх доводів, порушенням відповідачем впродовж тривалого часу режиму тиші у нічний час, святкові і неробочі дні, що також спричинило витрати позивачів на тривале лікування, пов'язане з погіршенням самопочуття в зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_3 , суд першої інстанції вірно встановив, що позивачі неодноразово зверталися до різних компетентних органів та установ в приводу порушення тиші в позаробочий час, нічний час, вихідні та святкові дні мешканцями квартири АДРЕСА_2 , та притягнення останніх до відповідальності, зазначені звернення були розглянуті компетентними органами та установами в межах наданих повноважень, на дані звернення їм надавалися відповіді, в тому числі щодо того, що в ході перевірок фактів порушення громадського порядку виявлено не було, відомості, які б свідчили про наявність ознак адміністративного чи кримінального правопорушення в діях власника квартири АДРЕСА_3 не встановлено, і що наприкінці квітня 2019 року ремонт в квартирі АДРЕСА_2 завершено, про що, зокрема, вказується в листі від 14 листопада 2019 року Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (а. с. 168 - 169 т. 2).
Нічим не підтверджуються та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що позивачі зверталися до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність працівників Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 19 серпня 2021 року, однак дана скарга не була розглянута судом.
Наведеними обставинами спростовуються доводи, викладені в позові, щодо неправомірних дій відповідача та порушення режиму тиші у вихідні та святкові дні.
Доводи апеляційної скарги, що всі звернення та скарги позивачів були розглянуті заінтересованими посадовими особами, на яких має особистий вплив ОСОБА_3 , наслідком чого є непритягнення відповідача до відповідальності, є нічим не підтвердженими припущеннями та відхиляються апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги, що компетентними органами та посадовими особами проводились з мешканцями квартири АДРЕСА_3 профілактичні бесіди та роз'яснювальні роботи, не свідчать самі по собі про неправомірність дій відповідача та відхиляються апеляційним судом як безпідставні, з огляду на те, що метою таких профілактичних бесід, як випливає з самої їх назви, та роз'яснювальних робіт, є попередження вчинення правопорушення особою, з якою такі бесіди та роботи проводяться, а не припинення правопорушення.
Доводи апеляційної скарги, що у випадку дотримання відповідачем чинного законодавства до неї ніхто не звертався би з боку комунальних установ, правоохоронних органів з проханнями, зауваженнями, врученнями письмових приписів і попереджень, проведенням профілактичних бесід, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що позивачами не надано належних та допустимих доказів перевищення відповідачем рівня шуму в квартирі, встановленого Державними санітарними нормами допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 лютого 2019 року № 463, та враховує, що можливе особисте сприйняття позивачами рівня шуму, який утворювався внаслідок ремонту, проведеного в квартирі відповідача АДРЕСА_2 , як гучного, не свідчить саме по собі про неправомірність дій відповідача в результаті проведення такого ремонту.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правомірно зауважено, що крім позивачів, зі скаргами на дії відповідача в зв'язку з проведенням ремонтних робіт, інші сусіди (мешканці будинку) до компетентних органів не звертались, доказів зворотного матеріали справи не містять.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками, оскільки вони свідчать про відсутність заподіяння перешкод в користуванні будинком діями відповідача, на які скаржаться позивачі, іншим мешканцям будинку, та створення їм незручностей, які би обумовлювали необхідність звернення до компетентних органів зі скаргами на дії відповідача, з метою припинення таких дій, та відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги, що звернення з будь-якими скаргами є правом, а не обов'язком мешканців будинку.
Судом першої інстанції надано належної оцінки доказам, наданим позивачами - підписному листу від 12 травня 2019 року, та відповідачем - заяви від 23 вересня 2021 року, та показанням допитаних свідків у їх сукупності, та зроблено обґрунтований висновок, з яким погоджується апеляційний суд, що свідки дійсно підписували зазначений підписний лист від 12 травня 2019 року, однак з його змістом не ознайомлювались, та зі скаргами на дії мешканців (власників) квартири АДРЕСА_3 в зазначеному будинку у встановленому порядку до компетентних органів не звертались, а відтак зазначений доказ не є належним і таким, що беззаперечно не підтверджує протиправну поведінку відповідача, яка є власником квартири з листопада 2018 року.
Встановлені судом першої інстанції обставини не суперечать висновку судово-технічної експертизи документів, проведеної на підставі заяви-клопотання позивачів експертами КНДІСЕ 10 червня 2022 року № 38596/21-33 про те, що у наданому на дослідження підписному листі з лініями-графами та датою 12 травня 2019 року реквізити були нанесені в наступній послідовності: спочатку було роздруковано текст підписного листа з лініями-графами та датою «12.05.2019», а потім громадянами заповнювалися графи рукописними записами та підписами (а. с. 31 т. 4).
Відтак, доводи апеляційної скарги про неправдивість показань свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , які вказували, що підписали чистий аркуш паперу, вважаючи, що їхні підписи збираються для іншої мети, не спростовують вірну оцінку доказів судом першої інстанції та відхиляються апеляційним судом.
З огляду на недоведеність доказами, наявними в матеріалах справи, порушення відповідачем санітарних та будівельних норм під час проведення ремонту, судом першої інстанції правомірно не задоволені вимоги позивачів про відшкодування витрат, понесених ними на лікування та канцелярські витрати, пов'язані з їх зверненнями до компетентних органів та посадових осіб зі скаргами на дії відповідача.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_3 в судовому засіданні погоджувалась на укладення мирової угоди з позивачами за умови сплати нею 5000 грн., чим, на думку позивачів, підтвердила усвідомлення заподіяння нею матеріальної та моральної шкоду, є припущеннями щодо мотивації та дійсної мети процесуальних дій відповідача, якою не подавалось до суду першої інстанції жодних заяв про визнання позову повністю або в частині, а тому відхиляються апеляційним судом.
Апеляційний суд відхиляє як неспроможні доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було задоволено клопотання від 08 грудня 2021 року про допит як свідків патрульних поліцейських, які здійснювали виїзд за викликами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та які могли б підтвердити обставини неправомірної поведінки ОСОБА_3 , та клопотання від 21 грудня 2021 року про допит як свідків окремих мешканців будинку, з огляду на те, що заява про виклик свідка відповідно до ч. 3 ст. 91 ЦПК України має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а підготовче засідання в даній справі було закінчене ухвалою від 23 березня 2021 року, з клопотаннями про поновлення цього строку позивачі до суду не зверталися.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було допитано ключових свідків, відхиляються апеляційним судом як безпідставні, зважаючи на те, що в позові та під час підготовчого засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зверталися до суду з клопотанням про допит свідків, яке би відповідало за формою та змістом вимогам ч. 2 ст. 91 ЦПК України, в подальшому клопотання про виклик свідків (від 08 грудня 2021 року, а. с. 132 - 133 т. 3, від 21 грудня 2021 року, а. с. 192 - 193 т. 3) заявлялися ними після закриття підготовчого провадження, а отже з порушенням процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 91 ЦПК України, і клопотань про поновлення цього строку заявлено не було.
Частиною 2 ст. 127 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, відтак в діях суду першої інстанції не вбачається порушення норм процесуального права.
Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги, що в клопотанні від 16 лютого 2022 року позивачі просили відкласти ухвалення рішення до отримання висновку психологічного дослідження стосовно визначення розміру заподіяної їм моральної шкоди відповідно до їх заяви до КНДІСЕ від 28 серпня 2021 року, з огляду на необґрунтованість такого клопотання положеннями процесуального права.
Таким чином, під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про упередженість та однобічність, необ'єктивність та незаконність рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до незгоди із рішенням суду першої інстанції і переоцінки доказів, яким було надано вірної оцінки судом, та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в рішенні суду першої інстанції, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних по суті висновків суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Оскільки за наслідками апеляційного перегляду апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, всі понесені позивачами судові витрати покладаються на них, і перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 09 лютого 2024 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.