1[1]
Іменем України
31 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12021100070001921 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року, ухвалений щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_7 , який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням програми «EasyCon»,
Згідно з вироком Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та засуджений до покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання ОСОБА_6 термін попереднього ув'язнення у період з 25.10.2021 року по 21.12.2021 року та з 29.12.2022 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.
Як встановлено вироком суду, ОСОБА_6 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-У від 22.12.2006), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 634 від 29.07.2010, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за таких обставин.
Так, у невстановлений слідством час та невстановленому слідстві місці, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою особистого збагачення.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на збут наркотичних засобів та психотропних речовин, ОСОБА_6 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у великих розмірах, психотропну речовину, обіг якої обмежено - кетамін, особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - плодові тіла грибів, що містять псилоцин, - лізергід (ЛСД, ЛСД-25), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), у великих розмірах, та залишив їх зберігати при собі з метою подальшого збуту, третім особам до 25.10.2021 року.
В подальшому, 25.10.2021, приблизно о 00 годині 29 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Нахімова, 10, працівниками поліції виявлено ОСОБА_6 , який під час затримання працівниками поліції, скинув на землю, 15 крафт-пакетів з речовиною рослинного походження зеленого кольору, 29 крафт-пакетів з кристалічною речовиною білого кольору, 19 крафт-пакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору, 5 крафт-пакетів з клаптиками паперу з візерунками, які в подальшому в період часу з 03 години 46 хвилин по 04 годину 15 хвилин, було вилучено в ході огляду місця події.
В наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору масою 0,681 г, 0,720 г, 0,389 г, виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовинах становить 0,375 г, 0,432 г та 0,245 г. Загальна маса амфетаміну в речовинах становить 1,052 г. Надана на дослідження порошкоподібна речовина та нашарування містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну становить 0,076 г. Кристалоподібні речовини білого кольору, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - кетамін; порошкоподібні речовини світло-бежевого кольору, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін; кристалічні речовини світло-бежевого кольору, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін); частини плодових тіл грибів темно-сірого кольору, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - плодовим тілом грибів, що містять псилоцин; речовини рослинного походження зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.
У нашаруваннях на поверхнях наданих на дослідження фрагментів різнокольорового паперу з перфорацією, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - (+)-лізергід (ЛСД, ЛСД-25).
Загальна маса кетаміну в наданих на дослідження кристалічних речовинах становить 0,991 г, 4,947 г. Загальна маса кетаміну в речовинах становить 5,938 г.
Загальна маса амфетаміну в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах становить 3,228 г.
Загальна маса МДМА в наданих на дослідження кристалічних речовинах становить 2,177 г.
Маса плодових тіл грибів, що містять псилоцин, в перерахунку на висушену речовину становить 2,23 г.
Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 10,66 г.
Загальна маса (+)-лізергіду (ЛСД, ЛСД-25) в нашаруваннях на наданих на дослідження фрагментах паперу становить 0,00021 г.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, та особливо небезпечні наркотичні засоби та особливо небезпечні психотропні речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року відносно ОСОБА_6 та направити справу на новий судовий розгляд до того ж суду.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що оскаржуваний вирок є незаконним, та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з грубим порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, як зазначає захисник, суд, при визнанні ОСОБА_6 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, достатньою мірою не врахував обставини справи та відсутність належних і допустимих доказів, а докази сторони обвинувачення є сфальсифікованими.
Як звертає увагу апелянт, мотивуючи своє рішення, суд посилається на допустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, а саме на рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 полку № 1 УПП у м. Києві ОСОБА_9 від 25.10.2021, показання поліцейських, однак, як вважає апелянт, таке твердження суду є хибним, з огляду на положення ст. 94 КПК України.
Так, затримання ОСОБА_6 відбулось вночі, місцевість на якій було здійснено затримання має погане освітлення, а тому стверджувати, що поліетиленові пакети дійсно мав при собі його підзахисний та відповідно, здійснив скидання крафт-пакетів, неможливо.
Звертає увагу захисник і на те, що, оперативних закупок у ОСОБА_6 здійснено не було, а тому стверджувати, що останній зберігав наркотичні засоби та психотропні речовини з метою збуту неможливо, оскільки жодних підтверджень щодо цього стороною обвинувачення надано не було.
Серед іншого, апелянт вважає, що висновки суду викладені у вироку, містять істотні суперечності, що полягає у перекручених показаннях свідків, зокрема свідка ОСОБА_10 , який патрулював в день затримання обвинуваченого ОСОБА_6 , з іншим поліцейським ОСОБА_9 , допитаного в якості свідка, який будучи допитаним в судовому засіданні, не повідомив суду жодних конкретних обставин, які б могли свідчити про вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, лише зазначив, що може дати пояснення «зі слів напарника».
На думку захисника, висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, оскільки жоден доказ, на який послався суд в оскаржуваному вироку, не підтверджує факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України безпосередньо ОСОБА_6 .
Вказуючи на сумнівність та недопустимість як доказів показань свідка ОСОБА_11 та протоколів за результатами проведених слідчих дій, захисник вказує на те, що обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є безпідставним, оскільки стороною обвинувачення не було надано доказів на підтвердження того, що останній зберігав наркотичні засоби та психотропні речовини з метою збуту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а вирок суду - без змін; провівши судові дебати; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, всупереч доводам апеляційної скарги захисника обвинуваченого, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби та особливо небезпечні психотропні речовини, а також психотропні речовини у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог ст. 94 КПК України, в тому числі з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Незважаючи на те, що ОСОБА_6 не визнав своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, колегія суддів вважає, що наведене у вироку формулювання обвинувачення ОСОБА_6 , визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу способу вчинення, форми вини та мотивів кримінального правопорушення, ґрунтується на підставі об'єктивно з'ясованих обставинах кримінального правопорушення, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, які суд першої інстанції навів у своєму рішенні та надав їм відповідну правову оцінку.
Зокрема, крім показань обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував факту придбання та зберігання без мети збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, які були вилучені на місці події після його затримання та показань допитаного під час судового розгляду свідка ОСОБА_11 , вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими та речовими доказами, які детально описані у вироку, в тому числі:
- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП в м. Києві, сержанта поліції ОСОБА_9 від 25.10.2021 (т. 2, а.с. 73);
- протоколом огляду від 25.10.2021 з долученим до протоколу відеозаписом слідчої дії (т. 2, а.с. 74-75);
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.10.2021, яким було затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а.с. 76-79);
- протоколом огляду предмета від 25.10.2021 мобільного телефону «Apple Iphone 7» білого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 (т. 2, а.с. 104-119);
- висновком експерта № СЕ-19/111-21/51421-НЗПРАП від 25.10.2021 з якого вбачається, що в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору масою 0,681 г, 0,720 г та 0,389 г виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну в наданих речовинах становить 1,052 г (т. 2, а. с. 127-130);
- висновком експерта № СЕ-19/111-21/51422-НЗПРАП від 07.12.2021 з якого вбачається, що надана на дослідження порошкоподібна речовина та нашарування, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну становить 0,076 г (т. 2, а.с. 138-141);
- висновком експерта № СЕ-19/111-21/51517-НЗПРАП від 20.12.2021, з якого вбачається, що надані на дослідження кристалічні речовини білого кольору, які були упаковані у спеціальні пакети №№ SUD2094971, SUD2094965, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - кетамін. Надані на дослідження порошкоподібні речовини світло-бежевого кольору, які були упаковані у спеціальний пакет № SUD2094969, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Надані на дослідження кристалічні речовини світло-бежевого кольору, які були упаковані у спеціальний пакет № SUD2094968, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін). Надані на дослідження частини плодових тіл грибів темно-сірого кольору, які були упаковані у спеціальний пакет № SUD2094968, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - плодовим тілом грибів, що містять псилоцин. Надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору, які були упаковані у спеціальний пакет № SUD2094968, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. У нашаруваннях на поверхнях наданих на дослідження фрагментів різнокольорового паперу з перфорацією, які були упаковані у спеціальний пакет № SUD2094970, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - (+) -лізергід (ЛСД, ЛСД-25);
загальною маса кетаміну в наданих на дослідження кристалічних речовинах становить 0,991г /SUD2094971/ та 4,947г /SUD2094965/;
загальна маса амфетаміну в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах становить 3,228 г /SUD2094969/;
загальна маса МДМА в наданих на дослідження кристалічних речовинах становить 2,177 г /SUD2094968/;
маса плодових тіл грибів, що містять псилоцин в перерахунку на висушену речовину становить 2,23 г /SUD2094968/;
загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 10,66 г /SUD2094971/;
загальна маса (+) -лізергіду (ЛСД, ЛСД-25) в нашаруваннях на наданих на дослідження фрагментах паперу становить 0,00021 г /SUD2094970/ (т. 2, а.с. 149-159);
- протоколом огляду від 12.01.2022 оптичного носія інформації DVD-R, 4,7 Gb, 120 min, 16x, з записом «справа № 758/16376/21, № 36620», який було вилучено на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва №758/16376/21 від 19.11.2021 (т. 3, а.с. 45-54);
- даними АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про рух коштів по картці ОСОБА_6 від 11.01.2022, з яких вбачається як оплата за придбання психотропних речовин обвинуваченим так і надходження грошових коштів у відповідності до домовленостей про придбання психотропних речовин, які зазначені в мобільному телефоні обвинуваченого та виявлені під час його огляду (т.3, а.с. 55-257; т. 4, а.с. 1-76);
- протоколом перегляду відеозапису від 01.12.2021 (т. 4, а.с.80).
Надаючи оцінку цим та іншим, наведеним у вироку доказам, як з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, так і з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме для ухвалення обвинувального вироку за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, суд першої інстанції не тільки навів мотиви того, чому взяв до уваги саме ці докази, а й мотиви того, чому не взяв до уваги докази та доводи сторони захисту, зокрема щодо недопустимості окремих доказів, які надала суду сторона обвинувачення, в тому числі через незаконність, на думку захисту, затримання ОСОБА_6 та доступу до відомостей з електронних інформаційних мереж (мобільного телефону ОСОБА_6 «Apple Iphone 7» білого кольору, IMEI1: НОМЕР_2 ), який було оформлено як протокол огляду предмету.
Колегія суддів погоджується з наведеними у вироку мотивами, якими суд першої інстанції обґрунтував свої висновки щодо відхилення доводів сторони захисту, як в частині зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК України, так і в частині визнання неналежними та недопустимими окремих доказів, а саме: протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.10.2021; протоколу огляду предмета від 25.10.2021 та протоколу огляду відеозапису від 01.12.2023, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та нормах кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 85-87 КПК України.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги захисника обвинуваченого про те, що, при ухваленні оскаржуваного вироку, суд першої інстанції повністю проігнорував відсутність належних та допустимих доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що призвело до необ'єктивного вироку, через однобічність та неповноту судового розгляду, а також через неправильність кваліфікації дій обвинуваченого за вказаною вище статтею.
Переглядаючи оскаржуваний вирок в межах поданої захисником обвинуваченого апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції не встановлено достатніх правових підстав для скасування судового рішення щодо ОСОБА_6 через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, передбачені ч. 1 ст. 411 КПК України, а саме те, що: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні містять істотні суперечності.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що посилаючись на неповноту судового розгляду, відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також на неправильність правової кваліфікації дій останнього за цією статтею, захисник обвинуваченого ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду, не ставив питання про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, за умов, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України, а саме якщо ці обставини були досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями та не заявляв з цього приводу будь-яких клопотань.
Таким чином, перевіривши та проаналізувавши всі доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого, колегія суддів не вбачає законних підстав для скасування вироку суду щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, як про це просить апелянт, оскільки вина обвинуваченого встановлена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, а інкриміновані йому дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.
Більш того, доводи, на які захисник обвинуваченого посилається у своїй апеляційній скарзі, навіть за умови визнання їх обґрунтованими, не містять будь-яких даних, які б дозволили зробити висновок про наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 415 КПК України, для скасування оскаржуваного вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції, як прямо зазначено у вироку, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 цього Кодексу, є тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, особу обвинуваченого, а саме те, що він є особою молодого віку, не одружений, не має постійного місця проживання, а також те, що останній хронічними захворюваннями не страждає; на обліку в реєстрі психіатричних і наркологічних хворих не перебуває та не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Крім цього, суд першої інстанції звернув увагу на те, що під час судового розгляду обвинувачений порушив покладені на нього обов'язки щодо необхідності з'являтись до суду та був оголошений в розшук, а також на те, що він категорично не визнавав свою вину в інкримінованому правопорушенні.
З урахуванням вищенаведеного та відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України, за якою кваліфіковано його дії у вигляді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна.
Саме такий вид покарання та його розмір, на думку суду першої інстанції, з урахуванням вчиненого, слід вважати необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, оскільки інший, більш м'який вид покарання, з урахуванням особи засудженого та його відношення до вчиненого, не відповідатиме меті покарання.
Враховуючи наведені у вироку мотиви призначеного ОСОБА_6 основного та додаткового покарання, колегія суддів знаходить їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону, зокрема ст. 65 КК України, а тому не вбачає підстав для висновку, що це покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі винного.
За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним прийняти рішення, яким апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року, ухвалений щодо ОСОБА_6 - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року, ухвалений щодо ОСОБА_6 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 758/926/22
Номер провадження : 11-кп/824/619/2024
Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_12
Доповідач - суддя ОСОБА_1