Справа № 755/2189/23 Головуючий у 1 інстанції Галига І.О.
Провадження № 33/824/657/2024 Доповідач в апеляційній інстанції Матвієнко Ю.О.
Категорія ст. 124 КУпАП
Іменем України
29 січня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Хоменка Євгенія Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 грн. 80 коп.
Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 13.02.2023 року о 18 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Алішера Навої, керуючи транспортним засобом «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд на забороняючий сигнал світлофора та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 , який виїжджав з повороту по вул. Старосільська, 2. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 8.7 Правил дорожнього руху України.
На постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року захисник адвокат Хоменко Є.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що постанова є необґрунтованою, незаконною, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування усіх обставин справи та з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права.
Захисник у скарзі посилається на те, що ОСОБА_1 свою вину не визнає, не погоджується із твердженням у постанові про те, що він був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою та здійснив проїзд на забороняючий сигнал світлофора, що призвело до зіткнення з автомобілем Холмуродова А. Дані висновки суду є безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи та наданим доказам.
На думку захисника, складання адміністративного протоколу за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 було здійснено безпідставно, висновки поліцейських та суду ґрунтуються лише на поясненнях водія ОСОБА_2 , до яких необхідно віднестись критично.
Враховуючи викладене, захисник Хоменко Є.М. у скарзі просив скасувати постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Хоменко Є.М., які неодноразово повідомлялись про час, день та місце розгляду справи, не з'явились; апеляційний суд, з урахуванням розумності строків розгляду справи та на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно п.8.7. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями), світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально.
Згідно п.п. 8.7.3. (е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.02.2023 року о 18 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Алішера Навої, керуючи транспортним засобом «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд на забороняючий сигнал світлофора та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 , який виїжджав з повороту по вул. Старосільська, 2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п.8.7. ПДР України.
Згідно наявних у справі письмових пояснень водія транспортного засобу «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який є учасником ДТП, 13.02.2023 року він керував транспортним засобом у м. Києві по вул. Алішера Навої в бік вулиці Райдужна намагався виконати розворот навпроти будинку по вул. Старосільська, 2-а, для цього здійснив заїзд у розворот, після чого зупинився, щоб переконатися в безпечності маневру, та помітивши, що автомобілі зупинилися та на світлофорі загорівся жовтий сигнал світлофора. Він почав виконувати маневр та під час виїзду на перехрестя відчув сильний удар в ліву бокову частину автомобіля. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_3 помітив автомобіль«Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , який зіткнувся з його авто. Внаслідок ДТП його автомобіль зазнав механічних пошкоджень: ліві двері, дзеркало, покажчик повороту, крило, колесо, капот, фара, бампер, номерний знак.
Згідно пояснень ОСОБА_1 , він 13.02.2023 року керував автомобілем «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Райдужна у крайній лівій смузі зі швидкістю 50 км/год на мигаючий зелений сигнал світлофора. Автомобіль «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 , почав рух з пішохідної доріжки з правої сторони. ОСОБА_1 не встиг зреагувати і вони зіткнулись його правою стороною з його лівою. Внаслідок ДТП автомобіль отримав пошкодження: бампер, праве крило, праве переднє колесо, права фара, праве дзеркало, права протитуманка, права стійка, погнутий підрамник, погнутий капот.
Як вбачається зі схеми ДТП, пошкодження отримали автомобіль «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіль «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 . При цьому характер та локалізація пошкоджень свідчить про те, що автомобіль «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , своєю правою передньою частиною здійснив зіткнення з лівою передньою частиною автомобіля «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 .
Вищенаведені докази у своїй сукупності свідчать про те, що водій ОСОБА_1 , в порушення п. 8.7.3 (е) ПДР України, здійснив проїзд на забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого і сталось зіткнення автомобілів, що спричинило їх механічне пошкодження.
За вищенаведених обставин суд прийшов до правильного висновку про порушення ОСОБА_1 п. 8.7.3 (е) ПДР України, що спричинило ДТП та потягло за собою пошкодження транспортних засобів, відтак у діях останнього містяться ознаки правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 наведеного Кодексу та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України (а.с.2); схемою місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (а.с.3); поясненнями, наданими порушником щодо часу, місця, способу, найменувань транспортних засобів в частині обставин ДТП, які відповідають даним, відображеним в схемі ДТП та протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.4); поясненнями іншого учасника ДТП (а.с.5).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності у апеляційного суду відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані належно оформлені матеріали, передбачені розділом ІХ «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року.
Протокол підписаний особою, яка його склала, та самим ОСОБА_1 , який у протоколі зазначив, що з ним частково не згоден.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Посилання захисника у апеляційній скарзі на те, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки саме автомобіль «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 є єдиним винуватцем ДТП, апеляційним судом відхиляються, оскільки ці доводи суперечать матеріалам справи та встановленим судом обставинам, з яких вбачається порушення в діях ОСОБА_1 п.8.7.3 (е) ПДР України, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП та механічними пошкодженнями транспортних засобів, і є підставою для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, доводи скарги захисника про порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 не спростовують обґрунтованості висновків місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка підтверджується сукупністю наявних у справі доказів. Крім того, ОСОБА_3 постанову про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не оскаржив, таким чином його вина у даній ДТП також встановлена судом.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів.
Оцінюючи сукупність наявних у справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були б підставами для її скасування та постановлення по справі нової постанови про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника адвоката Хоменка Євгенія Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із накладенням на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень в дохід держави, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Ю.О.Матвієнко