Ухвала від 25.01.2024 по справі 757/59303/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.12.2023 задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , до 25.02.2024 включно.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, та застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі цілодобового домашнього арешту.

Обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення строку, захисник зазначав, що він не був завчасно повідомлений про судове засідання, у зв'язку з чим не зміг вчасно отримати ухвалу суду, та повний текст оскаржуваної ухвали захиснику не вручено.

Справа № 757/59303/23 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/1317/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

В апеляційній скарзі захисник посилався на те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не взяв до уваги доводи підозрюваного та не надав можливість стороні захисту подати заяву про взяття підозрюваного на поруки.

У судовому засіданні під час апеляційного розгляду, 25.01.2024 захисник ОСОБА_7 надав заяву ОСОБА_11 про взяття підозрюваного ОСОБА_6 на особисту поруку.

Разом з тим, у судове засідання поручитель ОСОБА_11 не прибув, що позбавляє суд апеляційної можливості впевнитись у тому, що вказана особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також у відповідності до вимог ч. 3 ст. 180 КПК України роз'яснити вказаному поручителю його обов'язки та наслідки їх невиконання, у зв'язку із чим подана заява ОСОБА_11 про взяття підозрюваного ОСОБА_6 на особисту поруку розгляду не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга захисника підозрюваного не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ст. ст. 7, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016,кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого розглянуто 28.12.2023 за участю підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 , та цього ж дня оголошено вступну та резолютивну частини ухвали слідчого судді.

Повний текст ухвали оголошено 29.12.2023 у відсутності учасників судового провадження. Дані про направлення та вручення учасникам судового провадження копії повного тексту оскаржуваної ухвали у матеріалах провадження відсутні.

Як зазначив захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, копію повного тексту ухвали слідчого судді стороні захисту вручено не було та мотиви прийнятого рішення йому не відомі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, оскільки на момент проголошення резолютивної частини ухвали слідчого судді стороні захисту не були відомі підстави та мотиви прийнятого рішення, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.

Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Печерського УП Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100060000270 від 08.02.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 146 КК України.

Згідно долучених до клопотання матеріалів, 07.07.2023 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 190 КК України; у відкритому викраденні чужого майна групою осіб за попередньою домовленістю, вчиненому в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 186 КК України; та у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднаному із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2023 застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.09.2023 року.

Постановою керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 від 30.08.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060000270 до трьох місяців.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2023 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , строком до 06.10.2023 включно.

03.10.2023 ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру в умисному заподіянні моральних страждань шляхом мучення з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечили його волі та з метою покарати, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 127 КК України; у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 190 КК України; у відкритому викраденні чужого майна групою осіб за попередньою домовленістю, вчиненому в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 186 КК України; та у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднаному із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2023 ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 02.12.2023.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.11.2023 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , до 07.01.2024.

26.12.2023 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру в умисному заподіянні моральних страждань шляхом мучення з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечили його волі та з метою покарати, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 127 КК України; у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому організованою групою осіб, в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 186 КК України; та у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднаному із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України; у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб (вимагання), вчиненим організованою групою, повторно, у великих розмірах, в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 189 КК України; у викраденні, незаконному позбавленні волі людини, вчиненому організованою групою, з корисливих мотивів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 146 КК України; у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчиненим організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.10.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060000270 продовжено до 07.01.2024.

27.12.2023 прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва відповідно до ч.1 ст. 290 КПК України надано доручення групі слідчих Печерського УП ГУНП у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, на повідомлення учасників кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

27.12.2023 відповідно ч. 1 ст. 290 КПК України слідчим Печерського УП ГУНП у м. Києві повідомлено учасників кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

28.12.2023 старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив продовжити строк дії тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , на два місяці.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.12.2023 задоволено клопотання слідчого та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , до 25.02.2024 включно.

З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 146 КК України, підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 146 КК України, є обґрунтованою.

Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та встановлено, що органу досудового розслідування необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України щодо надання доступу учасникам кримінального провадження доступу до матеріалів досудового розслідування, які налічують 10 томів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер, суспільну небезпечність та наслідки злочинів, у вчиненні яких він підозрюється.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами та даними про конкретні обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

При цьому, продовживши підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави, враховуючи фактичні обставини та кваліфікацію інкримінованих йому злочинів, зміст підозри та вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

Даних, які б унеможливлювали подальше утримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 132, 193, 194, 199 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 196-197 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Посилаючись в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого не надав можливість стороні захисту подати заяву про взяття підозрюваного на поруки, спростовуються матеріалами судового провадження, які не містять даних на підтвердження вказаних обставин, та стороною захисту таких доказів не надано.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 117, 176-178, 183, 193, 199, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

____________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Попередній документ
116930243
Наступний документ
116930245
Інформація про рішення:
№ рішення: 116930244
№ справи: 757/59303/23-к
Дата рішення: 25.01.2024
Дата публікації: 14.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності