12 лютого 2024 року
м. Київ
справа №240/26469/22
адміністративне провадження № К/990/616/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №240/26469/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати доплати до пенсії у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 1 вересня 2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 скасовано, та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.09.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 01.09.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. В решті позовних вимог відмовлено.
04.01.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 залишити в силі у справі № 240/26469/22.
Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2024 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №240/26469/22 - залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали, протягом якого необхідно було подати касаційну скаргу у новій редакції та надати документ про сплату судового збору.
Відповідно до даних довідки про доставку електронного листа електронну копію ухвали Верховного Суду від 18.01.2024 було доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 19.01.2024 о 02 год 53 хв. Таким чином, останнім днем встановленого судом строку на усунення недоліків було 29.01.2024.
Оскільки станом на день постановлення даної ухвали недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто, клопотань про продовження процесуального строку не надходило, то за таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), застосовуються положення стаття 169 КАС України.
Приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №240/26469/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець А.І. Рибачук