12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 400/9589/23
адміністративне провадження № К/990/4335/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу АДРЕСА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі № 400/9589/23 за позовом ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до АДРЕСА_1, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2023 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону № 2262, Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, дійсних станом на 01.01.2023, для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2023;
- зобов'язати підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2023 р. відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону № 2262, Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, дійсних станом на 01.01.2023, для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2023.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 задоволено позовні вимоги.
Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023 вказана апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2024 продовжено строк на виконання ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання АДРЕСА_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Вважаючи ухвалу такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального закону, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Перевіряючи правильність висновків суду апеляційної інстанції та обґрунтованість доводів касаційної скарги, Верховний Суд керується такими мотивами.
Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги відповідачу.
Зі змісту оскарженого судового рішення вбачається, що П'ятим апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу повернуто з тих підстав, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо усунення недоліків апеляційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена в усуненні недоліків апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліку апеляційної скарги, правильно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, застосування та тлумачення зазначених норм процесуального права не викликають сумніву, а доводи касаційної скарги не спростовують мотивів суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Згідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частина друга статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, аналіз правових норм та обставин справи дає колегії суддів можливість зробити висновок, що підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АДРЕСА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі № 400/9589/23 за позовом ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Н.В. Коваленко