01 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 260/7259/23 пров. № А/857/22293/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року (суддя Гебеш С.А., ухвалене в м. Ужгороді о 15.09) у справі № 260/7259/23 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Івано-Франківськ), третя особа- ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося в суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 03.08.2023 року у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №72023979.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, його оскаржив позивач- Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 03.11.2023 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зокрема, зазначає, що після набрання законної сили рішенням у справі № 260/4024/22 пенсійним органом було виконано перерахунок пенсії 19 квітня 2023 року в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а саме відновлено ОСОБА_1 з 01. липня 2021 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень, передбачену Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Починаючи з 01.07.2021 року розмір пенсії вже був обрахований у розмірі 27186,27 гривень на виконання попереднього рішення суду №260/1393/22 та з 01.03.2022 року розмір пенсії склав 30992,35 гривень на виконання попереднього рішення суду №260/4023/22. Згідно пункту 1 Постанови № 713 - передбачена щомісячна доплата встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом № 2262-ХІІ, починаючи з 01 липня 2021 року, отже доплата різниці в пенсії відсутня. Тому вважає, що постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року по справі № 260/4024/22 виконано згідно норм чинного законодавства України в сфері пенсійного забезпечення та в межах покладених зобов'язань.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Протокольною ухвалою суду від 01.02.2023 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 року у справі №260/4024/22 скасовано та прийнято нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” №713 від 14 липня 2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 виходячи із суми 2000,00 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” №713 від 14 липня 2021 року, з урахуванням виплачених сум за період з 01.07.2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що 09.05.2023 року у даній справі видано виконавчий лист, та 14.06.2023 року старшим державним виконавцем Південно-Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О. відкрито виконавче провадження ВП № 72023979 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 09.05.2023 року Закарпатським окружним адміністративним судом у справі № 260/4024/22.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження надіслало лист від 21.06.2023 року, в якому повідомив, що стягувачу було виконано перерахунок пенсії 19.04.2023 року в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/4024/22 від 12.04.2023 року. На виконання рішення суду №260/4024/22 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Закарпатській області відновлено ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень, передбачену Постановою КМУ №713 від 14.07.2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Починаючи з 01.07.2021 року розмір пенсії вже був обрахований у розмірі 27186,27 гривень на виконання попереднього рішення суду №260/1393/22, та з 01.03.2022 року розмір пенсії склав 30992,35 гривень на виконання попереднього рішення суду №260/4024/22. Водночас повідомлено по те, що у випадках, коли зобов'язання, що покладені судовими рішеннями на органи пенсійного фонду не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. Згідно п.1 Постанови №713 - передбачена щомісячна доплата встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом №2262-ХІІ, починаючи з 01.07.2021 року отже доплата різниці в пенсії відсутня.
Державним виконавцем 10.07.2023 року направлено до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області запит щодо надання відомостей, коли стягувач ОСОБА_1 буде отримувати щомісячну доплату пенсії в розмірі 2000,00 гривень згідно рішення суду №260/4024/23 від 12.04.2013 року.
В подальшому, на запит державного виконавця від 10.07.2023 року, Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області надало лист - відповідь від 12.07.2023 року, в якому зазначено, що пенсійним фондом стягувачу виконано перерахунок пенсії 26.04.2023 року в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 року №260/4024/23. Також вказано про те, що судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного Фонду України відповідно до покладених зобов'язань, у встановленому чинним законодавством порядку. Відповідно до ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюються відповідно до закону, чинного на час розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог КАСУ в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому. Під час виконання рішень суду дії Головного управління повинні узгоджуватися із зобов'язаннями, визначеними судом у резолютивній частині рішення. У випадку, коли у рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішенням судів, якими зобов'язано органи ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжується до внесення змін до норм законодавства, яким керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Водночас, повідомлено, що у випадках, коли зобов'язання, що покладені судовим рішенням на органи ПФУ не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. На виконання рішення суду №260/4024/22 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Закарпатській області відновлено ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 гривень, передбачену Постановою КМУ №713 від 14.07.2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат, в межах максимального розміру встановленого законодавством у відповідності до п. 1 Постанови 712 та п. 2 Постанови 118. Оскільки починаючи з 01.07.2021 року розмір пенсії вже був обрахований у розмірі 27186,27 гривень на виконання попереднього рішення суду №260/1393/22, та починаючи з 01.03.2022 року розмір пенсії 30992,35 гривень на виконання попереднього рішення суду №260/4023/22, що вже перевищував максимальний розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлений законодавством, отже доплата різниці в пенсії відсутня.
В подальшому 03.08.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у ВП № 72023979 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області не погодившись з постановою державного виконавця про накладення штрафу звернулось в суд з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404), згідно з ч. 1 ст. 1 ст. 1 якого виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України №1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно статті 18 Закону України № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Частиною 6 статті 26 Закону № 1404 передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Положеннями статті 27 Закону України №1404 передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону України № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 4 ст. 19 Закону № 1404 передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Проаналізувавши наведені норми суд першої інстанції вірно зазначив, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як вже було зазначено, 03.08.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у ВП № 72023979 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Як зазначає суд першої інстанції, обґрунтовуючи поважність причин невиконання рішення суду, позивач вказує, що згідно п. 1 Постанови №713 передбачена щомісячна доплата встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом №2262-ХІІ, починаючи з 01.07.2021 року отже доплата різниці в пенсії відсутня.
З наявних в матеріалах справи виписок по картковому рахунку ОСОБА_1 , а також протоколів перерахунку його пенсії, вбачається, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови рішення суду від у справі №260/4024/23, на підставі якого видано виконавчий лист №260/4024/22 боржником не виконано, так як позивач здійснивши перерахунок пенсії обмежив таку максимальним розміром, тобто щомісячна доплата у розмірі 2000,00 гривень міститься у складових пенсії ОСОБА_1 , після перерахунку здійсненого 19.04.2023 року, однак не врахована у підсумку пенсії.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення суду у справі №260/4024/23, на підставі якого видано 09.05.2023 року виконавчий лист №260/4024/22 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Закарпатській області не виконано, оскільки не здійснено виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 виходячи із суми 2000,00 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” №713 від 14 липня 2021 року, з урахуванням виплачених сум за період з 01.07.2021 року.
Як вірно зазначив суд першої інстанції матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження не виконання рішення суду з поважних причин.
Поважними в розумінні Закону №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в межах спірних правовідносин позивачем не надано жодних доказів, які б засвідчували наявність поважних причин для невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або про неможливість його виконання у терміни, визначені виконавцем, а тому відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову, та підстави для задоволення позову відсутні.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 243, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 260/7259/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 12.02.2024