01 лютого 2024 рокуСправа № 380/10586/23 пров. № А/857/21761/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідач - Качмара В.Я.,
суддів - Затолочного В.С., Курильця А.Р.,
при секретарі судового засідання - Юрченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будхаб» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будхаб» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2023 року (суддя Сидор Н.Т., м.Львів), -
У травні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Будхаб» (далі - ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Головне управління) та Державної податкової служби України(далі - ДПС) в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.11.2022 №№7589719/42863146, 7589720/42863146, 01.11.2022 №7760151/42863146 (далі - Комісія, ЄРПН, Реєстр, Рішення №№719, 720, 151 відповідно);
зобов'язати ДПС зареєструвати складені ТОВ податкові накладні від 04.10.2022 №1, 05.10.2022 №2, 17.10.2022 року №7 (далі - ПН №№1, 2, 7 відповідно) в ЄРПН датою подання їх на реєстрацію.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2023 року клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, задоволено повністю. Позовну заяву ТОВ залишено без розгляду.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції помилково вважав встановленою обставину вручення рішень ДПС за відсутності необхідних доказів.
Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення ДПС щодо розгляду скарг на Рішення №№719, 720, 151 відповідно були доставлені в день їх прийняття після 18 години, датою їх вручення є 30.11.2022 та 23.12.2022 відповідно, а тому строк звернення до суду сплинув 01.02.2023.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Як видно з матеріалів справи, предметом оскарження розглядуваного позову, зокрема, є Рішення Комісії Головного управління №№719, 720, 151, якими відмовлено у реєстрації ПН №№1, 2, 7 в ЄРПН.
Вказані Рішення №№719, 720, 151 оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС, а саме: скарг від 16.11.2022 щодо реєстрації ПН №№1, 2, скарги від 15.12.2022 щодо реєстрації ПН №7.
За результатами розгляду скарг Комісія ДПС прийняла наступні рішення: рішення від 29.11.2022 №66432/42863146/2, 66417/42863146/2 (далі - Рішення №№432, 417) на Рішення №№719, 720; від 22.12.2022 рішення №77716/42863146/2 (далі - Рішення №151) на Рішення №151.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини четвертої статті 122 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частиною третьою, четвертою статті 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК за зміст якої, у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
У постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, сформувавши висновки, відповідно до яких, строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні. У вказаній постанові Верховний Суд за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносиноскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору. Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац 3 пункт 56.18 статті 56 ПК), оскаржуються в судовому порядку в такі строки :
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
З наявних в матеріалах справи квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН видно, що Рішення №№432, 417, 716 прийняті за результатами розгляду скарг позивача, направлені останньому через електронний кабінет 29.11.2022 (час направлення 19:27), 29.11.2022 (час направлення 19:28), 22.12.2022 (час направлення 18:01).
При цьому, оскільки ці рішення ДПС були доставлені в день їх прийняття після 18:00 год, датою їх вручення є 30.11.2022 та 23.12.2022 відповідно, а тому строк звернення до суду сплинув 01.02.2023 (щодо Рішень №№719, 720) та 24.03.2023 (щодо Рішення №151).
З позовом до суду позивач-апелянт звернувся 15.05.2023.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, позивач як в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, так і в апеляційній скарзі вказує, що ТОВ не отримувало від ДПС Рішення №№432, 417, 716 за результатами розгляду скарги на Рішень №№719, 720, 151, а отримало його на адвокатський запит представника від 10.05.2023, що підтверджується відповіддю ДПС від 10.05.2023, відтак строки слід рахувати з урахуванням абзацу 2 частини четвертої статті 122 КАС.
Надаючи правову оцінку наведеним вище обставинам, апеляційний суд зазначає, що порядок листування платників податків та контролюючих органів визначено статтею 42 ПК, відповідно до пунктів 42.4-42.6 якої, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до пункту 421.2 статті 421 ПК електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Пунктом 421.5 статті 421 ПК передбачено, що платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв'язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету. Платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов'язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв'язку, здійснюється через електронний кабінет.
Згідно пункту 42.4 статті 42 ПК датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Платник податків стає суб'єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Матеріалами справи підтверджено те, що ПН №№1, 2, 7, пояснення та документи щодо господарських операцій по ПН, реєстрація яких була зупинена, а також скарги на Рішення №№719, 720, 151 були надіслана позивачем до податкового органу в електронній формі через електронний кабінет (доказів протилежного судам не надано), а відтак, ТОВ було суб'єктом електронного документообігу.
Доказів надіслання до податкового органу заяви про відмову в отриманні документів в електронному вигляді, а також наявності інших обставин для припинення електронного документообігу між платником податків та контролюючим органом позивач не надав.
Такий документообіг припиняється виключно у випадках, а саме: отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи; наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв'язку зі смертю.
Таким чином, строк звернення до суду сплинув 01.02.2023 (щодо Рішень №№719, 720) та 24.03.2023 (щодо Рішення №151).
З позовною заявою ТОВ звернулося 15.05.2023, тобто з пропуском визначеного абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС тримісячного строку звернення до суду.
При цьому, позивачем-апелянтом не спростовані обставини вручення та отримання ним Рішень ДПС №№432, 417, 716 в електронний кабінет платника податків 29.11.2022 (час направлення 19:27), 29.11.2022 (час направлення 19:28), 22.12.2022 (час направлення 18:01) та за пропозицією суду апеляційної інстанції не надано витягів/скріншотів з електронного кабінету за період 29.11.2022, 22.12.2022 з яких була б можливість встановити вид документів, що отримувались ТОВ у цей період.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будхаб» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді В. С. Затолочний
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 12 лютого 2024 року.