01 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 140/21854/23 пров. № А/857/19247/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І. Запотічного І.І.,
за участю секретаря судового засідання: Зінчук Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року, ухване суддею Сорока Ю.Ю. у м.Луцьку Волинської області за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі №140/21854/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
08 серпня 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції у Волинській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ №1619/в від 11.07.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією» в частині застосування дисциплінарного стягнення стосовно інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення з служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ №289о/с від 18.07.2023 року «По особовому складу» про звільнення з служби в поліції інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; поновити на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в період із 30 серпня 2010 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року по 18 липня 2023 року - у Національній поліції України.
В період з 11 липня 2021 року по 18 липня 2023 року ОСОБА_1 перебував на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області.
З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2023 до управління превентивної діяльності ГУНП у Волинській області надійшов рапорт командира роти поліції особливого призначення ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_2 щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області під час несення служби на пункті регулювання руху №В1/3/03, розташованому в с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області. В даному рапорті зазначено, що 21.06.2023 близько 22:20 майором поліції ОСОБА_2 здійснено перевірку несення служби на вищевказаному ПРР, в ході якої виявлено ряд можливих порушень службової дисципліни.
Наказом ГУНП у Волинській області «Про призначення та проведення службового розслідування» від 27.06.2023 №712 створено дисциплінарну комісію з числа працівників ГУНП та наказано провести службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими.
ОСОБА_2 виявлено, що інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького РУП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області сержант поліції ОСОБА_3 , в порушення вимог Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в НПУ, затвердженої наказом МВС України від 11.08.2018 №828 (далі - Інструкція №828), Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70 (далі - Інструкція №70), перебуваючи у добовому наряді, у зміні, що відпочивала, зберігали отриману ними вогнепальну зброю, а саме пістолети Макарова, автомати Калашникова (АК-74), набої до них та спецзасоби у приміщенні для відпочинку, в якому вони були відсутні.
Крім того, вищевказані поліцейські в порушення вимог Інструкції з організації та несення служби на блокпостах під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.12.2022 №334/ДСК (далі - Інструкція №334/ДСК), Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357 та Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 №718, будучи у добовому наряді (у зміні на відпочинку), перебували в межах території ПРР не в однострої.
Також, під час проведення службового розслідування до управління превентивної діяльності 27.06.2023 за №2413 надійшла доповідна записка т.в.о. начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області підполковника поліції Костанюка В.В. про те, що 22.06.2023 близько 03:50 заступником начальника управління поліції з превентивної діяльності Луцького РУП ГУНП у Волинській області підполковником поліції ОСОБА_4 виявлено, що вищевказані поліцейські, порушуючи вимоги Інструкції №334/ДСК, спали на вищевказаному ПРР під час чергування. Зокрема, ОСОБА_3 спав сидячи біля приміщення для відпочинку, а ОСОБА_1 спав лежачи в приміщенні для відпочинку.
Крім того, позивач, порушуючи вимоги Інструкції №828 та Інструкції №70, під час несення служби не контролював наявність отриманих ним боєприпасів, внаслідок чого ОСОБА_4 від'єднав від автомата Калашникова (АК-74) магазин з боєприпасами.
Під час службового розслідування дисциплінарною комісією проведено огляд фотознімку (акт від 29.06.2023 №1858/20-5/01-2023), наданого командиром роти поліції особливого призначення ГУНП у Волинській області майором поліції ОСОБА_2 , в ході якого встановлено, що 21.06.2023 позивач та поліцейський ОСОБА_3 перебували на ПРР у зміні на відпочинку без однострою та зберігали видану їм зброю, боєприпаси та спецзасоби не при собі.
До матеріалів службового розслідування долучені рапорти інспектора ОСОБА_1 , поліцейського ОСОБА_3 , інспектора-чергового Фрич Г.В. та інспектора-чергового ОСОБА_5 , адресовані т.в.о. начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області.
В рапорті від 21.06.2023 ОСОБА_1 підтвердив факти вчинення ним вищевказаних порушень службової дисципліни.
Інспектор-черговий чергової частини ВМ Луцького РУП ГУНГІ Фрич Г.В. в рапорті від 22.06.2023 підтверджує факт здачі 22.06.2023 о 04:00 заступником начальника ОСОБА_4 до чергової частини одного магазину АК-74 з набоями 5,45 мм в кількості 30 шт., які були видані ОСОБА_1 .
Інспектор-черговий чергової частини відділу моніторингу Луцького РУП ГУНП у Волинській області Климчук Л.М. підтвердила факт здачі 22.06.2023 о 10:00 позивачем до чергової частини пістолету Макарова з двома магазинами та 16 патронами калібру 9 мм та автомату Калашникова (АК-74) з трьома, а не чотирма магазинами та 90 патронами, а не 120 патронами, калібру 5,45 мм.
Згідно розстановки на ПРР та БП Луцького РУГІ, затвердженої заступником начальника управління поліції з превентивної діяльності Луцького РУП підполковником поліції Свинарчуком С.М., 21.06.2023 08:00 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заступили для несення служби в добовому наряді на ПРР №В 1/3/03 розташованого в с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області.
Згідно журналу інструктажів про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю Луцького РУП, з вказаними поліцейськими проведено інструктаж з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, що підтверджується відповідними записами (відповідальним від керівництва по Луцькому РУП ОСОБА_6 ).
В подальшому, в черговій частині Луцького РУП ОСОБА_1 , ОСОБА_3 отримали вогнепальну зброю (пістолети Макарова з 16 набоями, автомати АК-74 з 120 набоями - кожен), засоби індивідуального захисту: бронежилети 4-го класу «Velmet» (відомість від 21.06.2023 №113/50/01-2023дек).
Згідно журналу обліку видачі, повернення портативних відеореєстраторів, планшетних пристроїв, цифрових радіостанцій та іншого майна, яке знаходиться на ПРРі ПРР-В1/3/03, що в сел. Гірка Полонка Луцького району Волинської області від 08.06.2023, планшетний пристрій, радіостанцію та дві бодікамери отримав старший зміни ПРР лейтенант поліції ОСОБА_7 .
Крім того, згідно журналу несення служби на ПРР №В1/3/03 ОСОБА_1 ніс службу 21 та 22.06.2023 згідно наступного графіка: з 09:00 по 13:00, 17:00 по 21:00, 01:00 по 05:00 в зміні на лінії, з 13:00 по 17:00, 21:00 по 01:00, 05:00 по 09:00 в зміні на відпочинку.
З початку 2023 року по 22.06.2023 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час несення служби на ПРР не складено жодного адміністративного матеріалу за порушення ПДР.
Крім того, під час несення служби на ПРР з 21 по 22.06.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не виявлено жодного адміністративного правопорушення, транспортного засобу, що перебуває у розшуку, а також осіб, причетних до колабораційної діяльності.
Також, відеозаписи на портативні відеореєстратори щодо несення ними служби за період з 01:00 21.06.2023 по 05:00 22.06.2023 не робилися та відповідно відсутні.
Крім цього, вищевказані обставини підтверджуються поясненнями працівників поліції, зокрема, в ході проведення службового розслідування 28.06.2023 опитано ОСОБА_8 , який був призначений начальником тимчасового блокпосту №В1/3/03, розташованому в с.Гірка Полонка, Луцького району Волинської області, він пояснив, що ним щоденно, перед заступанням на службу, проводиться інструктаж з особовим складом, що залучається до несення служби на даний блокпост. Так, 21.06.2023 ним було проведено відповідний інструктаж, у тому числі позивачу.
Також, опитано заступника начальника управління поліція з превентивної діяльності Луцького РУП Свинарчука С.М. та заступника відповідального від керівництва ГУНП Войчака С.Я., які виявили вищевказані правопорушення службової дисципліни та підтвердили усі обставини справи.
Крім того, відібрано пояснення у начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького РУП Лесь О.В., підлеглим якої є ОСОБА_1 , натомість ОСОБА_9 повідомила, що в період з 24.02.2022 позивач виконує обов'язки, не пов'язані з роботою сектору ювенальної превенції - охорона об'єктів, піший патруль та ніс службу через добу на тимчасових блокпостах з середини серпня 2022 року до 22.06.2023 включно, за вказівкою керівництва Луцького РУП згідно визначених пріоритетних завдань поліції.
У ході проведення службового розслідування 28.06.2023 у ОСОБА_1 було відібрано пояснення з приводу обставин вищевказаної події, у якому позивач підтвердив вчинення ним вказаних порушень та визнав свою вину у порушенні службової дисципліни.
В ході проведення службового розслідування було отримано службову характеристику, надану Луцьким РУП ГУНП у Волинській області (вих. №12870/50/01-2023 від 22.06.2023), згідно якої ОСОБА_1 за період проходження служби зарекомендував себе з посередньої сторони. До виконання службових обов'язків ставився не завжди сумлінно. Мав спеціальну підготовку, аналітичні здібності, але не завжди міг бути відповідальним за доручену справу. У вирішенні службових питань, не завжди вміє правильно будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатний працювати над усуненням особистих недоліків після втручання з боку керівництва.
Таким чином, за результатами службового розслідування складено висновок від 11.07.2023, який затверджено начальником ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 .
На підставі вищевикладеного, за результатами проведеного службового розслідування видано наказ ГУНП у Волинській області від 11.07.2023 №1619/в, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Із наказом ГУНП у Волинській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією» від 11.07.2023 №1619/в ОСОБА_1 ознайомився, про що поставив власний підпис 14.07.2023.
Відповідно до частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізовуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
В подальшому ГУНП у Волинській області видано наказ від 18.07.2023 №289о/с, відповідно до якого старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького РУП ГУНП, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 18 липня 2023 року.
Із наказом ГУНП у Волинській області від 18.07.2023 №289 о/с позивач ознайомився 18.07.2023, про що свідчить його особистий підпис.
ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувані накази ГУПН у Волинській області протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 18 цього ж Закону визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Законом України «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України» (далі - Закон № 2337-VIII, Статут).
В розумінні частини 1 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституціії законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з ч.2 цієї статті службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
За ст. 12 Закону № 2337-VIII дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч.3 ст.13 Закону № 2337-VIII).
Відповідно до частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За приписами частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з статтею 14 Закону № 2337-VIII службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.1, ч.4ст.16Закону № 2337-VIII).
Пунктами 2, 4, 5 Розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що притягненню до дисциплінарної відповідальності повинно передувати встановлення факту невиконання (неналежного виконання) особою рядового і начальницького складу обов'язків або вчинення ним дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення повинен обиратись з врахуванням характеру та обставин вчиненого проступку, його наслідків, попередньої поведінки, кваліфікації тощо та бути співмірним дисциплінарному проступку.
Пунктом 1 розділу VІІ Порядку №893 встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку оскаржуваних наказів щодо його відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення старшому лейтенанту поліції (066996) ОСОБА_1 у вигляді звільнення накладене наказом Головного управління Національної поліції в Волинській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 11.7.2023 №1619/в за вчинення дисциплінарного проступку, а саме порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 23, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2, 4 частини 6 розділу 1, пункту 6 частини 10 розділу 1, пунктів 1, 3 розділу 4 Інструкції із заходів безпеки, при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, пунктів 4, 10 розділу 13 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357, пункту 10 розділу 6 Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 №828, Інструкції з організації та несення служби на блокпостах під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.12.2022 №334/ДСК, Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджено наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, протоколу наради при заступнику начальника ГУНП у Волинській області від 28.04.2023 №17, посадової інструкції, що виразилось у залишенні під час несення служби в кімнаті для відпочинку блокпосту автомата Калашникова (АК-74), пістолета Макарова, набоїв до них, спецзасобів, самоусунення від виконання службових обов'язків під час несення служби: вимкнення портативного відеореєстратора, сон на посту, нараження на небезпеку добової зміни поста регулювання руху № В1/3/03, відсутності контролю за наявністю отриманих вогнепальної зброї та боєприпасів, допущення безпідставного отримання боєприпасів керівником, перебуванні у добовому наряді без однострою та порушенні графіку несення служби на блокпосту.
Підставою для видання спірного наказу є висновок службового розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області та з інших питань від 11.07.2023, затверджений начальником ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 .
Зокрема зі змісту висновку розслідування слідує, що ОСОБА_1 під час несення служби на блокпосту, а саме, перебуваючи у зміні на відпочинку зберігав зброю - пістолет Макарова та автомат Калашникова (АК-74) з боєприпасами до них, спецзасоби не при собі та перебував без однострою. Будучи попереджений про недопустимість залишення вогнепальної зброї без нагляду ОСОБА_2 , перебуваючи у зміні на чергуванні, ОСОБА_1 порушив порядок несення служби на блокпосту, та спав у кімнаті для відпочинку, внаслідок чого було від'єднано від автоматичної зброї (АК-74) магазин з боєприпасами перевіряючим ОСОБА_11 , тим самим порушено частини та пункти Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з організації та несення служби на блокпостах під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.12.2022 №334/ДСК, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 №828, Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357, Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.089.2017 №718, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 та протоколу наради при заступнику начальника ГУНП у Волинській області від 28.04.2023 №17.
Так, систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванню їх та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю, ручним протитанковим і підствольним гранатометами, реактивною протитанковою і бойовою ручною гранатами визначено Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС від 01 лютого 2016 року № 70.
Відповідно до підпунктів 1 та 3 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС від 01 лютого 2016 року № 70, поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний: знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією: отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси, діяти відповідно до вимог, передбачених розділами III, IV цієї Інструкції.
У силу підпункту 6 пункту 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.
Пунктом 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС від 01 лютого 2016 року № 70 визначено, що вогнепальна зброя та боєприпаси до неї видаються поліцейському під його особисту відповідальність, який зобов'язаний берегти і підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю (боєприпаси) та обачливо поводитися з нею (ними) відповідно до вимог цієї Інструкції.
Пункт 3 цього ж розділу Інструкції №70 визначає, що у однострої необхідно пістолет носити в кобурі з пістолетним ремінцем на надійно застебнутому поясному ремені, при цьому кобура повинна знаходитися спереду, з лівого або правого боку; автомат носити на автоматному ремені в положенні «на плечі», «на грудях», «на ремні», «за спиною».
Особа, яка допустила порушення заходів безпеки при поводженні зі зброєю, відповідає у встановленому законом порядку (ч.11 Розділу І Інструкції №70).
Згідно з пунктом 10 розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.10.2018 №828 (далі - Інструкція №828), поліцейський, який отримав табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та спеціальні засоби для постійного зберігання і носіння, зобов'язаний забезпечити їх збереження та постійно підтримувати в технічно справному стані.
Поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції та поліцейські, залучені до складу нарядів поліції, повинні нести службу у визначеному однострої, мати при собі службове посвідчення та спеціальний жетон (п.4 розділу 13 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357).
Під час виконання службових обов'язків (завдань) носіння однострою поліцейськими визначається безпосереднім або прямим керівником. Поліцейські зобов'язані: носити однострій відповідно до вимог цих Правил; утримувати однострій у зразковому стані; бережно ставитися до однострою та запобігати його пошкодженню й забрудненню (пункти 7,8 розділу 1 Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 №718).
Таким чином, під час проведення службового розслідування встановлено, що позивачем порушено вимоги наведених нормативних актів, а саме ОСОБА_1 , перебуваючи у зміні на відпочинку зберігав зброю - з боєприпасами, спецзасоби не при собі та перебував без однострою.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зокрема вказав на недоведення ГУНП у Волинській області як суб'єктом владних повноважень наявності підстав, які є достатніми для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, при обранні позивачу виду стягнення не враховано наявності у ОСОБА_1 заохочень, зокрема, відзнаки Національної поліції України медаль «10 років сумлінної служби» (наказ НПУ №888о/с від 04.07.2022), відзнаки Президента України «За участь в антитерористичній операції» (указ Президента України №53/2016 від 17.02.2016), а дисциплінарною комісією всупереч положення п.9 ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту не зазначено причин та умов, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Судом першої інстанції враховано твердженням позивача про те, що відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення не врахував, що згадані вище обставини можуть свідчити про фізичне виснаження ОСОБА_1 та не надав належної правової оцінки вказаній обставині.
Водночас у висновку службового розслідування міститься й інша інформація щодо згаданих подій, а саме дисциплінарною комісією буди враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність окремих працівників поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області. Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є усвідомлення та визнання своєї провини, обставиною, що обтяжує, - вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
У зв'язку із вказаним, дії позивача відповідач кваліфікував як вчинення дисциплінарного проступку та застосував дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби у поліції.
Судом апеляційної інстанції враховано пояснення відповідача щодо можливого фізичного виснаження позивача у зв'язку і постійним заступанням на блокпост для несення служби. Так, згідно пояснень відповідача, відповідно до вказівки керівництва ГУНП у Волинській області визначено певну кількість працівників поліції, що заступають виключно на службу на тимчасові блокпости під час воєнного стану в Україні, відповідно до графіку (з 08:00 до 08:00 з переривами відповідно до затвердженого порядку). До складу таких працівників входив позивач, який не виконував свої службові обов'язки на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького РУП. Вказане підтверджується зібраними в ході проведення службового розслідування матеріалами. Графік несення служби складений так, що працівнику поліції, що несе службу на відповідному тимчасовому блокпосту, надається певна кількість годин для відпочинку під час несення служби, а також після чергування надається доба для відпочинку. Тому висновки суду в цій частині є необґрунтованими.
Слід зазначити, що за ч.3 ст.1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
В той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для притягнення дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Провина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку в даному випадку проявляється у прямому намірі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій.
В контексті даних процесуальних норм та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність проведення службового розслідування щодо позивача, призначеного наказом від 27.06.2023 №712.
В описовій частині висновку про результати службового розслідування викладено обставини вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (час, місце та спосіб вчинення), наслідки такого проступку. Так, дисциплінарною комісією виснувано, що допущені порушення службової дисципліни могли призвести до тяжких наслідків та були припинені іншими поліцейськими.
Слід зазначити, що висновок про результати службового розслідування підписано усіма членами дисциплінарної комісії, які несуть персональну відповідальність за достовірність викладених у ньому фактів. Окремої думки жоден з членів комісії не висловив. Висновок затверджено начальником ГУНП у Волинській області.
Судом апеляційної інстанції у судовому засіданні встановлено та не заперечується позивачем, що позивач до дисциплінарної відповідальності притягувався неодноразово.
Із послужного списку ОСОБА_1 слідує, що позивачем допущено вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення - суворої догани, накладеного наказом ГУНП у Волинській області №1483/в від 23.06.2023 (оголошено 29.06.2023) за недотримання службової дисципліни, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в НПУ, Інструкції з організації та несення служби на блокпостах..., що виразилось у залишенні під час несення служби в багажному відсіку власного автомобіля автоматичної зброї, пістолета Макарова та набоїв до них, а також спецзаходів (а.с.58 зворот).
Також судом апеляційної інстанції враховано, що указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та такий стан триває на момент розгляду справи судом. Таким чином є слушними доводи відповідача, що дія в Україні воєнного стану вимагає від працівника поліції у будь-який час бути готовим до виконання своїх обов'язків.
Слід також зазначити, що положеннями статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, встановлено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, зокрема, відповідно до частини другої зазначеної статті Статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Отже, у період дії воєнного стану підлягає застосуванню стаття 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині другій якої імперативно визначено чіткий порядок застосування дисциплінарні стягнення, а саме в порядку зростання від менш суворого до більш суворого.
Законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.
Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
Згідно зі ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", Законом України "Про правовий режим воєнного стану", Указом президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» особовий склад органів поліції, крім реалізації основних повноважень поліції, реалізує додаткові повноваження шляхом участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану з метою забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і струмування збройної агресії російської федерації.
Отже, на поліцейських покладається обов'язок по здійсненню постійного нагляду за виданою йому зброєю.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№36146/05 та 42418/05) п. 38).
В ході судового розгляду справи наданими відповідачем доказами підтверджено, що при проведенні службового розслідування та оформлення його результатів висновком від 11.07.2023 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з дотриманням необхідної процедури та з урахуванням всіх обставин справи. При цьому слід зазначити, що висновок службового розслідування позивачем не оскаржено.
Виданий на підставі висновку службового розслідування наказ № 1619/в від 11.07.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією» в частині застосування дисциплінарного стягнення до інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Шергея В.В. та наказ "По особовому складу" №289 о/с від 18.07.2023, яким реалізовано наказ про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 відповідають критеріям правомірності, встановленим в частині другій статті 2 КАС України.
Доводи позивача не спростовують правомірності поведінки відповідача у спірній ситуації та не підтверджують протиправності оскаржених наказів.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Головне управління Національної поліції у Волинській області, приймаючи оскаржувані накази, діяв у відповідності та в межах повноважень, а застосування крайнього заходу дисциплінарного стягнення є співмірним вчиненому позивачем проступку та відповідає ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Таким чином, позовні вимоги про їх скасування є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно відсутні правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як похідних вимог.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 310, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного суду України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області задовольнити, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі №140/21854/23 - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний
Постанова складена в повному обсязі 12.02.2024.