Справа № 560/3068/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
12 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області протиправними щодо відмови ОСОБА_1 , в зарахуванні періодів роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря сільської ради до стажу державної служби і переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 01.02.2023 №97/02-21 та №98/02-21 виданих Оринінською сільською радою;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 , дії щодо зарахування періоду роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря сільського голови до стажу державної служби та переведення на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 01.02.2023 №97/02-21 та №98/02-21 виданих Оринінською сільською радою.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.05.2023 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.02.2023 №968080872914 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 04.07.2001 по 01.05.2016 в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря сільського голови до стажу державної служби та перевести на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 01.02.2023 №97/02-21 та №98/02-21, виданих Оринінською сільською радою.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 1073,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачка на момент звернення до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" досягнула пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та має понад 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, то пенсійний орган безпідставно відмовив позивачці у такому переведенні.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що 04.07.2021 набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування", відповідно до якого посади місцевих рад та їх виконавчих комітетів віднесені до відповідних категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Тому до стажу роботи позивачки на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, не зараховано період роботи в органах місцевого самоврядування.
Крім того зазначено, що позивач звільнена з посади секретаря Кадиєвської сільської ради ще 17.11.2020, а тому застосовувати при розрахунку пенсії державного службовця складових заробітної плати, з яких позивачка не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу".
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що позивачка у період з 04.07.2001 по 01.05.2016 займала посади секретаря Кадиєвської сільської ради, які зараховуються до стажу державної служби, а тому відповідач протиправно відмовив у зарахуванні періоду її роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, що надає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 889-VІІІ.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 14.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
З 18.08.2016 позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
02.02.2023 позивачка звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.02.2023 № 968080872914 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
ОСОБА_1 , відповідно до записів паспорта громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом трудової книжки ОСОБА_1 :
- з 30.06.1987 по 20.03.1990 працювала секретарем виконкому Кадиєвецької сільської ради народних депутатів;
- з 21.03.1990 по 16.01.1991 обрана та працювала замісником голови Кадиєвецької сільської ради народних депутатів;
- з 17.01.1991 по 21.07.1994 обрана та працювала секретарем виконкому Кадиєвецької сільської ради народних депутатів;
- з 22.07.1994 по 09.04.1998 обрана та працювала секретарем виконкому Кадиєвецької сільської ради народних депутатів;
- з 10.04.1998 по 09.04.2002 обрана та працювала секретарем Кадиєвецької сільської ради;
- з 10.04.2002 по 12.04.2006 обрана та працювала секретарем Кадиєвецької сільської ради;
- з 13.04.2006 по 17.11.2020 обрана та працювала секретарем Кадиєвецької сільської ради.
Позивачка, вважаючи порушеним її право на пенсійне забезпечення, звернулася з позовом до суду.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До 01.05.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII, втратив чинність.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, незважаючи на те, що з 01 травня 2016 року Закон № 3723-XII втратив чинність, після вказаної дати особи, що працювали на державній службі за наявності передбачених статтею 37 цього Закону підстав, мають право на пенсію державного службовця.
Судом першої інстанції встановлено, що єдиною підставою для відмови позивачці у переведенні на пенсію державного службовця слугувала відсутність двадцятирічного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Відповідач не врахував до стажу державної служби позивачки період роботи з 04.07.2021 по 01.05.2016 на посаді секретаря Кадиєвської сільської ради.
Статтею 46 Закону № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 4 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), який діяв на час проходження позивачкою служби в органах місцевого самоврядування, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Вказані висновки також наведені у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 735/939/17.
Статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлено, що до шостої категорії відносяться посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
Оскільки позивачка у період з 04.07.2021 по 01.05.2016 займала посади секретаря Кадиєвської сільської ради, відповідач протиправно відмовив у зарахуванні періоду її роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, що надає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 889-VІІІ.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язати відповідача зарахувати до стажу державної служби позивачки періоди роботи з 04.07.2021 по 01.05.2016.
Щодо переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" слід вказати наступне.
Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Таким чином оскільки позивач на момент звернення до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" досягнула пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та має понад 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, тому пенсійний орган безпідставно відмовив позивачці у такому переведенні.
Стосовно тверджень скаржника про те, що позивач звільнена з посади секретаря Кадиєвської сільської ради ще 17.11.2020, а тому застосовувати при розрахунку пенсії державного службовця складових заробітної плати, з яких позивачка не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" слід зазначити, що з урахуванням положень ст. 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічні висновки уже були викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах, зокрема, від 27.09.2023 у справі № 560/11922/22, від 25.09.2023 у справі № 600/4315/22-а у подібних правовідносинах.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення пенсійного органу про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов'язання відповідача зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи з 04.07.2001 по 01.05.2016 в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря сільського голови до стажу державної служби та перевести на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 01.02.2023 №97/02-21 та №98/02-21, виданих Оринінською сільською радою.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.