Справа № 240/32048/23
Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
12 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року позовну заяву повернено позивачеві.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху. В ній позивачу визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом надання до суду:
- письмового підтвердження адвокатом факту реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або, у разі його відсутності, шляхом реєстрації такого електронного кабінету відповідно до статті 18 КАС України з наступним письмовим повідомленням суду про цей факт (або подання до суду обґрунтованої письмової заяви про те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням адвоката);
- уточнену позовну заяву з обґрунтуванням спірних відносин щодо кожної спірної складової грошового забезпечення із зазначенням доказів на їх підтвердження;
- заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.
29 листопада 2023 року до суду від позивача надійшла заява про надання інформації, витребування доказів та поновлення строків. В заяві зазначає, що уточнену позовну заяву з обґрунтуванням спірних відносин щодо кожної спірної складової грошового забезпечення із зазначенням доказів наразі надати неможливо. Щодо поновлення строку звернення до суду вказує, що відлік строку починається з моменту отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року позовну заяву повернено позивачеві з підстав не виконання вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, оскільки в позовній заяві не зазначені обґрунтування того, які суми коштів виплачувалися, а які суми, на думку Позивача, підлягали виплаті за кожний спірний період.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
З огляду на вказане, доводи суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
А тому, суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без руху, а згодом дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Так зокрема, як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 без руху, представником позивача 29.11.2023 надав копію адвокатського запиту до відповідача, а також уточнену позовну заяву з обґрунтуванням про поновлення пропущеного строку.
Більше того, якщо для суду необхідні докази для правильного вирішення справи, він вправі самостійно витребувати з учасників справи ті чи інші докази.
Відтак, позивач своєчасно на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху направив заяву про усунення її недоліків, однак суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача, викладеним в заяві.
При цьому, суд не скористався правом та можливістю на продовження строку усунення недоліків позовної заяви та повертаючи позовну заяву, діяв передчасно.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відтак, оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.