Справа № 120/6427/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
06 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Надольна М.С.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Ільяшової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування наказу Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №86 від 24.04.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани на поліцейського СРПП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції ОСОБА_1 .
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з урахуванням наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції та з 04.01.2021 перебуває на посаді поліцейського СРПП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
11.04.2023 наказом начальника, полковника поліції, Жмеринського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій областi №71 призначено службове розслідування з метою з'ясування причин порушень службової дисципліни працівниками відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, а саме щодо поспішного списання матеріалів звернення громадянина ОСОБА_2 без проведення повної та належної перевірки. Підставою для призначення службового розслідування стала доповідна записка УГІ ГУНП у Вінницькій області "Про проведення додаткової перевірки та інформування УГІ ГУНП у Вінницькій області" №324/37/01-2023 від 30.03.2023, в якій відображено факт порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
За наслідками службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що сержант поліції ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 2, 5 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930 та порушення вимог с. 19 Закону України "Про звернення громадян".
За результатами проведеного службового розслідування, на підставі сформованого висновку від 24.04.2023, відповідачем 2 було прийнято рішення у формі наказу від 24.04.2023 за №86 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області", яким, окрім іншого, до поліцейського СРПП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов вчинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з матеріалами справи в ході службового розслідування встановлено наступне: "01.02.2023 до чергової частини відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення зі служби « 102» від ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_1 , який повідомив про те, що в нього виник конфлікт з відомою особою, яка словесно погрожувала розправою, а дана подія розпочалась з приводу ремонту мобільного телефону.
Вказане повідомлення було належним чином зареєстроване старшим інспектором, черговим чергової частини відділення поліції № 1 майором поліції Д. Семеновим в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП від 01.02.2023 № 307.
На обслуговування даного виклику СЦ УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області було призначено наряд ГРГТП із позивним «БАС-51» в складі: поліцейського СРПП сержанта поліції П. Микуліча та поліцейського СРПП сержанта поліції Д. Грузевича.
Прибувши на місце події, ОСОБА_4 доповів про обставини події, а саме про те, що жодних протиправних дій відносно заявника вчинено не було, додав, що претензій ні до кого заявник не має, звернувся з метою інформування та відповіді з розгляду вказаного звернення не потребує, про що дав письмове пояснення.
Після завершення опрацювання вищезазначеного виклику в чергову частину було надано письмове пояснення заявника та рапорт ОСОБА_5 , а в подальшому зібрані матеріали були передані керівництву відділення поліції № 1.
Опитаний поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області сержант поліції ОСОБА_1 повідомив, що 01.02.2023 він заступив на добове чергування у складі наряду групи реагування патрульної поліції спільно з поліцейським СРПП сержантом поліції Д. Грузевичем. Близько 15 год. 21 хв. на логістичний планшетний пристрій надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_6 , який повідомив про конфлікт з відомою особою з приводу ремонту мобільного телефону, під час чого в сторону заявника були висловлені погрози.
Прибувши на місце події, а саме: АДРЕСА_2 , позивачем було опитано заявника, який повідомив про суперечку із знайомим з приводу ремонту мобільного телефону, що було приблизно тиждень тому, телефон працював справно та сьогодні почав "зависати". Додав, що в його сторону від знайомого були висловлені погрози, однак жодних протиправних дій вчинено не було. ОСОБА_7 зазначив, що претензій ні до кого не має, звернувся з метою інформування, відповіді за розглядом вказаного звернення не потребує, про що надав письмове пояснення за власним підписом. Після завершення обслуговування даного повідомлення на логістичному планшетному пристрої було подано електронний рапорт.
В ході проведення службового розслідування ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_8 має власні неприязні відносини до останнього, через те, що на протязі тривалого часу позивачем було складено на заявника ряд адміністративних матеріалів. Також додав, що склавши протокол за частиною 2 статтею 130 КУпАП, відповідно до постанови суду, ОСОБА_8 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на 10 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки з оплатним вилученням транспортного засобу, тому вважає, що в останнього упереджене ставлення до нього."
У висновку службового розслідування містяться пояснення начальника відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції Клименка О.П., з яких комісією встановлено наступне: "02.02.2023 під час ранкового інструктажу йому було надано зібрані матеріали за зверненням ОСОБА_6 , який повідомив про конфлікт з відомою особою з приводу ремонту мобільного телефону. Вказане повідомлення було належним чином зареєстроване в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП за № 307 від 01.02.2023. Реагування та обслуговування вказаного виклику здійснювалось групою реагування патрульної поліції в складі: поліцейського СРПП сержанта поліції П. Микуліча та поліцейського СРПП сержанта поліції Д. Грузевича.
Після чого ОСОБА_9 було вислухано доповідь ОСОБА_10 та ОСОБА_5 про обставини справи за зверненням ОСОБА_6 , згідно з якою під час приїзду на місце події заявник повідомив про суперечку із знайомим з приводу ремонту мобільного телефону, в його сторону були висловлені погрози від знайомого, однак жодних протиправних дій вчинено не було, додав, що претензій ні до кого не має звернувся з метою інформування та відповіді з розгляду вказаного звернення не потребує, про що дав письмове пояснення з власним підписом. В подальшому ОСОБА_9 було проставлено резолюцію про списання матеріалів до справи підрозділу.
Так, під час проведення службового розслідування для об'єктивного розгляду можливого порушення було підготовлено та направлено до Барської міської ради запит з метою отримання наявної інформації, якою вона може володіти, стосовно ОСОБА_6 . У наданій відповіді Барської міської ради було зазначено, що даний житель міста Бар неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а саме за статтею 183 КУпАП.
Інспектором САП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Л.Заболотною було підготовлено довідку на ОСОБА_6 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за: ч. 4 ст.126 КУпАП від 10.05.2021; ч. 4 ст.126 КУпАП від 17.04.2021; ч. 2 ст.130 КУпАП від 18.03.2021; ч. 4 ст.126 КУпАП від 10.05.2021; ст.183 КУпАП від 26.10.2022; ст.183 КУпАП від 26.10.2022; ч. 4 ст.126 КУпАП від 08.07.2021; ч. 2 ст.130 КУпАП від 17.04.2021; ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 12.05.2021; ч. 2 ст.130 КУпАП від 10.05.2021; ч.2 ст.130 КУпАП від 09.07.2021; ч. 1 ст.178 КУпАП від 08.06.2022.
Згідно з поясненнями ОСОБА_10 та ОСОБА_5 ними проводилась відеофіксація вказаного виклику за зверненням ОСОБА_6 , яке зберігалося на матеріальному носії, однак відповідно до вимог статті 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, термін зберігання доказів відеофіксації задокументованих на портативний відеореєстратор становить 30 діб, тому відповідно до вище зазначеного наказу, відео на якому було зафіксовано події за № ЄО 307 від 01.02.2023 по зверненню ОСОБА_6 , знищено".
Крім того, з матеріалів службового розслідуваня встановлено, що з метою об'єктивного проведення службового розслідування інспектором CM Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції О. Чистяковою було опитано ОСОБА_6 .
Прибувши до відділення поліції ОСОБА_8 пояснив те, що у нього виник конфлікт зі знайомим ОСОБА_11 , який приблизно тиждень тому ОСОБА_12 ремонтував мобільний телефон, однак сьогодні телефон почав не справно працювати, тому у них виникла суперечка. Зазначив, що коли на місце події прибули працівники поліції, ними не було прийнято міри до порушника, не складено адміністративні матеріали та не проведено профілактичної бесіди.
Під час опитування ОСОБА_8 стосовно його підпису в поясненні, яке від нього було отримано безпосередньо на місці події, про відсутність чи наявність претензій, а також про потребу у відповіді, щодо його звернення від 01.02.2023 пояснив, що підпис у поясненні ним було проставлено власноручно, зі змістом пояснення останній не був ознайомлений, також не знав, що в ньому прописано про відсутність будь-яких претензій.
З огляду на отримані від ОСОБА_6 пояснення, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що працівники, які здійснювали реагування на звернення ОСОБА_6 , об'єктивно не розібралися в обставинах справи, сторону порушника або очевидців подій встановлено та опитано не було. ОСОБА_4 при написані пояснення зі слів заявника не зазначив, що особа прочитала та ознайомилась із змістом свого пояснення, що, на думку комісії, підтверджує безвідповідальне ставлення до покладених обов'язків.
Посилаючись на пункт 6 статті 2 Статуту, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що сержантом поліції ОСОБА_13 , як старшим наряду, не в повній мірі було забезпечено контроль за роботою підлеглого під час несення служби, тому матеріали по даному зверненні зібрані неналежним чином.
На основі вищезазначеного дисциплінарною комісією встановлено в діях поліцейського СРПП сержанта поліції ОСОБА_10 та поліцейського СРПП сержанта поліції ОСОБА_5 порушення вимог пункту 2, 5 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 15.11.2017 № 930 (далі - Порядок №930), де зазначено, що під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуватись з їхніми авторами, з'ясовують усі порушенні питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України, також звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.
За наслідками службового розслідування комісія дійшла висновку про порушення ОСОБА_1 положень Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 15.11.2017 № 930.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції по суті спору, доводи позивача та апелянта, колегія суддів враховує, що згідно з п. 1 Розділу І Порядку №930 цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ, організацій та закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.
Громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов'язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення (п. 5 Розділу І Порядку №930).
Згідно з п. 3 Розділу І Порядку №930 дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження».
Таким чином, дія Порядку №930 поширюється на правовідносини, пов'язані із розглядом звернень громадян, поданих, зокрема, до територіальних органів Національної поліції України з питань, пов'язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.
Водночас, в межах проведеного службового розслідування досліджувались та оцінювались дії позивача, що були ним вчинені під час реагування в складі групи реагування патрульної поліції на отримане зі служби « 102» від громадянина ОСОБА_3 повідомлення про виникнення між останнім та відомою особою конфлікту з приводу ремонту його телефону та отриманням в його адресу словесних погроз про розправу.
При цьому, порядок реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП) визначено Інструкцією з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 27.04.2020 № 357 (далі - Інструкція №357).
Розділом IX Інструкції визначено порядок дій нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів поліції, залучених до реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події.
Розділом XII Інструкції № 357 визначено порядок організації реагування нарядів поліції на правопорушення або події, які не містять ознак кримінального правопорушення.
Судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що згідно з п. 1 Розділу XII Інструкції № 357 якщо заява чи повідомлення про адміністративне правопорушення або подію не потребує додаткової перевірки, поліцейський за допомогою планшетного пристрою доповнює первинну інформацію в системі ІПНП відомостями про обставини події, ужиті заходи та зазначає, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися.
Пунктом 4 Розділу XII Інструкції № 357 визначено, що відомості про результати розгляду заяви чи повідомлення про адміністративне правопорушення або подію вносяться уповноваженою посадовою особою до системи ІПНП, а відповіді надаються заявникам у зазначений ними спосіб.
З урахуванням вищезазначеного, відповідачем не доведено наявність в діях ОСОБА_1 порушень положень Інструкції №357, зокрема, порядку організації реагування на правопорушення або події, які не містять ознак кримінального правопорушення.
Колегія суддів також враховує, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності грунтується на доводах поясненнях ОСОБА_6 про неналежний розгляд позивачем його звернення від 01.02.2023. При цьому, здійснюючи перевірку повідомлених громадянином ОСОБА_14 обставин розгляду його звернення від 01.02.2023, відповідач не врахував письмові пояснення заявника, відповідно до яких в поліцію він звернувся з метою інформування, претензій з даного приводу ні до кого не має (а.с.102).
Отже, висновки службового розслідування базуються на усних поясненнях громадянина ОСОБА_6 , наданих через два місяці після обставин, які були предметом службової перевірки, та які суперечать письмовим поясненням, що були надані цим же громадянином 01.02.2023. Крім того, в ході службового розслідування не надано оцінки поясненням ОСОБА_1 щодо можливого упередженого ставлення до нього гр. ОСОБА_6 .
Колегія суддів враховує, що сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Матеріалами службового розслідування не встановлено та не доведено наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, не визначено, які саме дії (бездіяльність) позивача призвели до негативних наслідків, а також не наведено фактів порушення позивачем службової дисципліни.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що сержант ОСОБА_1 порушив положення ст.2 Статуту, що полягає в незабезпеченні контролю за роботою підлеглого під час несення служби.
Крім того, суд враховує, що в ході службового розслідування необгрунтовано було надано оцінку діям (бездіяльності) ОСОБА_1 виключно щодо дотримання положень Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 15.11.2017 № 930.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що службове розслідування щодо позивача не було проведено повно та об'єктивно, висновки дисциплінарної комісії в частині встановлення наявності складу дисциплінарного проступку в діях позивача є такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_15 до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №86 від 24.04.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області" в частині застосування до поліцейського СРПП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 лютого 2024 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.