Справа № 120/12238/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
12 лютого 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора СПДН ВП Вінницького РУП Головного управління поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції Шемети Івана Володимировича, Головного управління поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Інспектора СПДН ВП Вінницького РУП Головного управління поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції Шемети Івана Володимировича, Головного управління поліції у Вінницькій області, в якому просив:
1.1. Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №098109 від 29.07.2023 року, винесений інспектором СПДН ВП Вінницького РУП Головного управління поліції у Вінницькій області Шемета Іваном Володимировичем щодо вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 .
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що 29.07.2023 року інспектором СПДН ВП Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Шеметою І.В. складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 098109.
5. Апелянт вважає терміновий заборонний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки інспектором СПДН ВП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Шеметою І.В. при складанні вказаного припису не було дотримано вимог передбачених Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", не здійснено перевірку відповідної інформації, у зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.07.2023 о 09:07 год. до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що за адресою проживання ( АДРЕСА_1 ) її колишній співмешканець ОСОБА_1 , відносно неї та їх спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняє домашнє насильство психологічного характеру, здійснює переслідування, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого на місце виклику було направлено екіпаж поліції.
7. Вподальшому, 29.07.2023 року інспектор СПДН ВП Вінницького РУП Головного управління поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 склав форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства позивачем, за результатами якої встановлений середній рівень небезпеки та прийнято рішення про винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника.
8. 29.07.2023 року інспектором СПДН ВП Вінницького РУП Головного управління поліції у Вінницькій області Шемета І.В. винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 098109 відносно ОСОБА_1 , у зв'язку зі скоєнням ним домашнього насильства стосовно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме 29.07.2023 року близько 09:00 години за адресою: АДРЕСА_1 вчиняв психологічне насильство та виражався нецензурною лайкою.
9. Вказаним заборонним приписом застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника, а саме: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 5 діб з 11 год. 00 хв. 29.07.2023 року та діє до 11 год. 00 хв. 02.08.2023 року.
10. Не погоджуючись з прийняттям термінового заборонного припису, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Апелянт зауважує, що відповідач протиправно та безпідставно виніс терміновий заборонний припис стосовно нього.
12. Головне управління поліції у Вінницькій області заперечує проти доводів наведених в апеляційній скарзі та вказує, що підставою для винесення термінового заборонного припису стало заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства за результатом заповнення якої поліцейським визначеного середній рівень небезпеки.
13. Окрім того, за фактом вчинення домашнього насилля, відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ВАВ № 622279 від 29.07.2023 року про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
14. Враховуючи наведене, на думку інспектора сектору протидії домашньому насильству Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Шемети І.В., ним правомірно винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника, а тому відсутні підстави для його скасування.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Так, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (Закон № 2229-VIII).
17. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII надано наступні визначення понять:
-домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3);
- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6);
- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8);
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п. 16).
18. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону № 2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
19. Статтею 24 Закону № 2229-VIII визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
20. Частинами 1, 2, 4-5 ст. 25 Закону № 2229-VIII визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
21. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
22. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
23. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
24. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
25. Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (ч. 11 ст. 25 Закону № 2229-VIII).
26. Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року № 654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (Порядок № 654).
27. Згідно п. 2 Порядку № 654, що відповідає ч. 4 ст. 25 Закону № 2229-VIII, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
28. Тобто, у разі виникнення внаслідок домашнього насилля безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи, остання з метою його негайного припинення, недопущення продовження чи повторного вчинення, звертається до уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України із заявою. У свою чергу працівники уповноваженого підрозділу поліції, після опрацювання заяви, за результатами оцінки ризиків виносять терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
29. Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.
30. Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
31. Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку №369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
32. Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку № 369/180).
33. Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
34. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку №№369/180, дві відповіді «Так» на запитання з № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
35. Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
36. Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
37. Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді / Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
38. Згідно з пункту 7 розділу ІІ Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
39. Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
40. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
41. Отже, суд наголошує, що поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи як низький або середній, можливі ризики, має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено пунктом 7 Порядку №369/180.
42. Така позиція також викладена у постанові Касаційного адміністративного суду від 17.02.2022 №380/952/20.
43. У даному випадку, після встановлення рівня небезпеки постраждалої особи ОСОБА_2 , інспектор СПДН ВП Вінницького РУП Головного управління поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Шемета І.В. на власний розсуд вирішив скласти терміновий припис, таким чином реалізувавши свої дискреційні повноваження, що не суперечить нормам чинного законодавства.
44. При цьому, судом не встановлено порушень відповідачем процедури прийняття оскаржуваного припису.
45. З матеріалів справи встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 622279 від 29.07.2023, громадянин ОСОБА_1 29.07.2023 о 09 год 00 хв перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме: переслідує, здійснює психологічний тиск, чим міг завдати шкоду психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
46. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 622279 від 29.07.2023 року, слідує, що позивачем надано письмові пояснення щодо можливого вчинення домашнього насильства.
47. Так, постановою Вінницького міського суду від 04.09.2023 року по справі № 127/23589/23 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
48. Вподальшому, постановою Вінницького апеляційного суду від 06.10.2023 року скасовано постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2023 року в справі № 127/23589/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
49. Колегія суддів зауважує, що доводи апелянта про закриття провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не можуть вплинути на оцінку судом законності винесення заборонного припису, оскільки притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення термінового заборонного припису має різну правову природу та є різними заходами впливу на запобігання домашньому насильству.
50. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.02.2022 року по справі № 380/952/20.
51. Суд при прийнятті рішення досліджує чи не було порушено процедуру прийняття спірного рішення, при цьому оцінку діям учасників конфлікту та наявність/відсутність обставин викладених в приписі досліджується місцевими загальними судами.
52. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
53. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
54. Крім того, у апеляційній скарзі позивачем не зазначено жодної норми матеріального або процесуального права, яку порушив суд першої інстанції під час розгляду даної справи та обставини або доказу, якому суд першої інстанції не дослідив чи не надав належної оцінки.
55. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
56. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
57. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
58. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
59. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
60. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
61. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.