Справа № 285/6122/23 Головуючий у І інстанції: Михайловська А.В.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
12 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі Управління патрульної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив повністю.
Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 грудня 2023 року про відмову в прийнятті додаткового рішення щодо вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі Управління патрульної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - скасував.
Прийняв нову постанову якою заяву ОСОБА_1 задовольнив.
Стягнув з Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі Управління патрульної поліції в Рівненській області за рахунок бюдждетних асигнувань на користь ОСОБА_1 4000,00 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.
29 січня 2024 року представником ОСОБА_1 подано до суду апеляційної інстанції клопотання про винесення додаткового судового рішення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 року суд призначив до розгляду подану заяву у відкритому судовому засіданні на 13:40 год. 06 лютого 2024 року.
31.01.2024 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача - Осадчук Т.С., про розгляд заяви без участі заявника та його представника. Просили задовольнити заяву в повному обсязі.
02.02.2024 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про залишення поданої заяви без розгляду та просили не стягувати понесені судові витрати судом апеляційної інстанції, оскільки, зважаючи на об"єктивні обставини вважають стягнення недоцільним.
Відповідав (його представник) у визначений час в судове засідання не з"явився тоді як про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим.
Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів, на підставі яких її може бути вирішено, суд ухвалою від 06.02.2024 року визначився за можливе перейти з відкритого судового засідання до розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, зважаючи на необхідність вирішити питання про розподіл судових витрат, вважає, що наявні підстави для прийняття додаткової постанови.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч.ч.1,2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до положень ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з положеннями ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В силу положень ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Так, з матеріалів справи встановлено, що представником позивача Осадчук Т.С. протягом встановленого процесуальним законом строку до суду надано документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, серед яких:
- договір про надання правової допомоги №29/09/2023 від 29.09.2023 року;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 21.05.2019 року;
- ордер на надання правової (правничої) допомоги від 29.09.2023 року;
- акт приймання передачі наданих послуг №2 від 29.01.2024 року, із розрахунком наданих послуг в судді апеляційної інстанції, а саме:
правова консультація з питань подання апеляційної скарги - 1 год. (500 грн.);
складання апеляційної скарги - 10 год. (7000 грн.);
складання клопотання - 1 год. (500 грн).
Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п.1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п.2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п.6).
Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Надаючи оцінку визначеної у акті приймання передачі наданих послуг №2 від 29.01.2024 року вартості гонорару адвоката в сумі 8000,00 грн., як витрат позивача за отриману правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що до розгляду справи по суті, відповідно до змісту поданого суду клопотання - ні позивач, ні його представник не підтримали вимоги заяви щодо винесення додаткового рішення - стягнення на професійну правничу допомогу витрат, як у визначеному заявою розмірі або будь-якому іншому. Більше того, заявник просила залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 та не стягувати судові витрати з відповідача у суді апеляційної інстанції, оскільки, зважаючи на об"єктивні обставини, таке стягнення є недоцільним.
Враховуючи, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена можливість залишення заяви про винесення додаткового рішення, в питанні стягнення витрат на професійну правничу допомогу - без розгляду, то, колегія суддів вважає за необхідне розглянути зазначену заяву по суті, але, з урахуванням доводів заявника, наведених в клопотанні.
При цьому, виходячи з доцільності стягнення зазначених в заяві витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки вказана у заяві сума компенсації понесених витрат, ні позивачем, ні його представником, в суді апеляційної інстанції взагалі не обґрунтовувалася (з критеріїв розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат, обсягу наданих послуг адвокатом, тощо) та останніми підтримана не була, то суд апеляційної інстанції, зважаючи на відомі заявникові об"єктивні обставини які роблять недоцільним таке стягнення, погоджується з останніми, без їх конкретизації, та вважає за можливе не стягувати визначені в заяві витрати.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки позивачем, як заявником, клопотанням визначено за недоцільне стягнення апеляційним судом витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів погоджується з наведеним визначенням та вважає за необхідне не задовольняти вимоги заяви.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Осадчук Тетяни Сергіївни про не стягнення додатковим рішенням судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції - задовольнити.
Прийняти додаткову постанову, якою відмовити у стягненні з Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі Управління патрульної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи №285/6122/23 Сьомим апеляційним адміністративним судом за його заявою від 29.01.2024 року за №1356/24.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.