Справа № 320/9727/20
12 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру на суму 17000,00 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Державна служба України з безпеки на транспорті при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинна була сплатити судовий збір вимогу майнового характеру, тобто 1261,20 грн.(1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.)*150%).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів та введення воєнного стану та території України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Державній службі України з безпеки на транспорті було надано строк для усунення зазначених вище недоліків п'ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
09 лютого 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної особи надійшло клопотання в якому Державна служба України з безпеки на транспорті повторно зазначає, що в умовах воєнного стану та території України, виділення бюджетних асигнувань на сплату судового збору суттєво обмежено, у зв'язку з чим оперативно здійснити оплату коштів за подання апеляційної скарги неможливо.
З огляду на наведене, вказана особа вдруге просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Таким чином, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.
Проте, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Державної служби України з безпеки на транспорті сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, до вказаного клопотання не додано.
Крім цього, Державною службою України з безпеки на транспорті не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що держаний орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки, а також доказів майнового стану, яким видатки на оплату судового збору у кошторисі контролюючого органу не передбачені державою.
Вказаною особою також не повідомлено, які саме обставини, події, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану та, як вплинули на рівень майнового стану Державної служби України з безпеки на транспорті, а також не надано жодних доказів незадовільного матеріального стану та неможливості для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги, не підтверджено взаємозв'язок вказаного з військовою агресією та впровадженням воєнного стану в Україні.
Колегія суддів звертає увагу, що сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року не є перешкодою, яка унеможливлює сплату судового збору та не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Таким чином, обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, обставини щодо неналежного фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність достатньої кількості коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не зумовлені та не є наслідками введення воєнного стану в Україні, а обставини, щодо організації роботи органів державної влади в умовах правового режиму воєнного стану, не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору та продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору.
Висновки суду, щодо відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору також викладені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року про відмову у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з правилами ст. 119 Кодексу адміністративного судочинства України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати десять днів.
Таким чином, виходячи з правил ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для продовження Державній службі України з безпеки на транспорті строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 118, 119, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Продовжити Державній службі України з безпеки на транспорті строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк