Справа № 810/2787/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кушнова А.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
06 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Карпушової О.В., Файдюка В.В.
при секретарі: Литвин С.В.
за участю:
представника позивача: Герасименка В.М.
представника відповідача: Срібної А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року відмовлено Головному управлінню Національної поліції в Київській області (далі по тексту - ГУ НП в Київській області) у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та задовольнити у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з'явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Київській області задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано висновок ГУ НП в Київській області від 29.12.2017 про призначення ОСОБА_1 , на підставі підпункту 4 пункту 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням інвалідності.
Визнано протиправним та скасовано підпункт 1.6 пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області №2351 від 29.12.2017.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Київській області щодо не вчинення дій по призначенню та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 , у розмірі відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Зобов'язано ГУ НП в Київській області провести дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної із захворюванням, отриманим при проходженні служби в органах внутрішніх справ України, в розмірі 290000,00 грн. відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, а саме 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 року апеляційну скаргу ГУ НП в Київській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 без змін.
07.02.2019 матеріали адміністративної справи №810/2787/18 повернуті до Київського окружного адміністративного суду.
25.02.2019 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №810/2787/18 про зобов'язання ГУ НП в Київській області провести дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної із захворюванням, отриманим при проходженні служби в органах внутрішніх справ України, в розмірі 290 000,00 грн. відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, а саме 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Виконавчий лист №810/2787/18 отримано представником позивача 26.02.2019 року.
27.03.2019 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшов запит Верховного Суду на витребування справи до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ НП в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 810/2787/18.
Постановою Верховного Суду від 27.10.2022 касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 810/2787/18 скасовано, і прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
14.02.2023 на адресу суду від ГУ НП в Київській області надійшла заява б/н б/д про поворот виконання судового рішення, в якій відповідач просить суд стягнути зі ОСОБА_1 надмірно нараховані грошові кошти у розмірі 146 000,00 грн.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви ГУ НП в Київській області про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку, що одноразова грошова допомога, виплачена позивачу, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019, охоплюється поняттям «іншого грошового утримання у відносинах публічної служби», в розумінні положень ст. 381 КАС України, але поворот виконання такого рішення допускається лише у разі, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до рішення Конституційний Суд України від 02.11.2011 № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
За допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. А отже, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його не чинним), він
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Частиною 4 ст. 380 КАС України визначено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної сторони.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані статтею 381 КАС України.
Правовими положеннями ч. 7 ст. 380 КАС України регламентовано, що якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У свою чергу, ст. 381 КАС України передбачено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Дійсно, суд апеляційної інстанції наголошує, що у вказаній правовій нормі зазначено про те, що поворот виконання рішення допускається лише за наявності двох підстав:
- якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Між іншим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.
За змістом підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 99 поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено II групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку доводи апелянта зводяться до того, що за висновками Верховного Суду, які викладені в постанові від 27.10.2022 року по даній справі, у позивача відсутнє право на отримання грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Таким чином, одноразова грошова допомога не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема поліцейських.
У даному випадку, відповідачем виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, в розмірі 290 000 грн., у більшому розмірі більшому ніж це передбачено чинним законодавством, у зв'язку з вставленням останньому ІІ групи інвалідності, а не через заподіяння ГУ НП в Київській області каліцтва або іншого ушкодження здоров'я ОСОБА_1 .
Таким чином, з наведених правових норм вбачається, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. А отже, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що при розгляді заяви про поворот виконання рішення слід з'ясувати чи порушено скасованими судовими рішеннями права сторін, у тому числі і третіх осіб, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновлення у судовому порядку.
При повороті виконання рішення вчиняються дії, які покликані повернути стан речей до виконання рішення суду. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що ГУ НП у Київській області надано суду належні докази переплати ОСОБА_1 надміру 146 000, 00 грн. одноразової грошової допомоги, у зв'язку з вставленням останньому ІІ групи інвалідності.
Відповідно, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що в даному випадку, відмова суду першої інстанції в задоволенні заяви ГУ НП у місті Києві про поворот виконання судового рішення шляхом стягнення зі ОСОБА_1 на користь ГУ НП у Київській області грошових коштів у сумі 146 000, 00 грн. є помилковим та необґрунтованим.
У свою чергу, заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції обгрунтовані доводи викладені заявником в апеляційній скарзі про наявність підстав для задоволення заяви ГУ НП у місті Києві про поворот виконання судового рішення, оскільки інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Вирішальною правовою підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна вищестоящим судом вже виконаних судових рішень, а також реалізація скасованого рішення внаслідок одержання стороною майна. При цьому, передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про стягнення коштів є встановлення факту перерахування таких коштів згідно рішення суду.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2023 року по справі №160/7452/22.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення по даній справі про задоволення заяви ГУ НП в Київській області про поворот виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 242, 243, 294, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою заяву Головного управління Національної поліції в Київській області про поворот виконання судового рішення задовольнити.
Допустити поворот виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі № 810/2787/18.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надміру нараховані грошові кошти у сумі 146 000, 00 грн. на користь Головного управління Національної поліції в Київській області (Ідентифікаційний код 40108616) грошові кошти у сумі 146 000, 00 грн. (сто сорок шість тисяч гривень 00 коп.).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: О.В. Карпушова
В.В. Файдюк
Повний текст виготовлено 07.02.2024 року