П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17176/23
Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. Дата і місце ухвалення: 23.10.2023р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання позивачу направлення для огляду військово-лікарською комісією після отримання ним довідки про обставини травми з вказаними вірними даними та зобов'язання в/ч НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 направлення на огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності його до військової служби за місцем проживання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в серпні 2022 року його призвано на військову службу за мобілізацією. Під час проходження служби 25.09.2022р. він отримав бойову травму (поранення), про що в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 видано довідку про обставини травми від 28.01.2023р. №669 із зазначенням помилкової дати отримання травми 21.09.2022р. У зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 02.03.2023р. звернувся до безпосереднього керівника із рапортом про направлення його на медичний огляд ВЛК. За результатами розгляду рапорту 11.03.2023р. командиром в/ч НОМЕР_1 позивачу видано направлення на проходження ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби. Проте, ОСОБА_1 комісію не пройшов, оскільки у нього були відсутні обов'язкові для її проходження документи, а саме: довідка про обставини травми із зазначенням вірної дати отримання травми. Отримавши лише у квітні 2023 року оновлену довідку про обставини травми ОСОБА_1 не зміг пройти ВЛК, у зв'язку з спливом встановленого Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» 30-денного терміну проходження військово-лікарської комісії для військових. Позивач стверджував, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині не надання нового направлення для проходження медичного огляду ВЛК після отримання ним оновленої довідки про обставини травми.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 23.10.2023р. з ухваленням у справі нового судового рішення - про задоволення його позову.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності для подальшого проходження військової служби видається без визначення строку його дії. Зазначає, що необхідність проходження військово-лікарської комісії для військових у 30-денний строк з дати направлення на комісію передбачено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Також, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до уваги доводи відповідача про направлення ОСОБА_1 наказом командира військової частини №71 від 12.03.2023р. до Військово-медичного клінічного центру Східного регіону м. Дніпро, оскільки він не міг бути направлений на проведення медичного огляду без оновленої довідки про обставини травми. Відповідну довідку ОСОБА_1 вдалося отримати тільки в квітні 2023 року.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що без проходження медичного огляду ВЛК він не має можливості ні повернутися до військової служби, а ні бути списаним за станом здоров'я.
Військова частина НОМЕР_1 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що за рапортом ОСОБА_1 він був направлений наказом командира військової частини №71 від 12.03.2023р. на військово-лікарську комісію, після чого у встановлений строк не повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 , проводив час на свій розсуд, отримав статус такого, що самовільно залишив частину і шляхом звернення з даним позовом до суду намагається знайти вихід з даної ситуації. Також, військова частина НОМЕР_1 стверджує, що ОСОБА_1 не звертався з рапортом щодо направлення його на ВЛК після отримання в квітні нової довідки про обставини травми. А відтак відсутні підстави для висновку про наявність у спірних правовідносинах протиправної бездіяльності відповідача.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 05.08.2022р. призваний Білгород-Дністровським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Одеської області на службу на посаду стрільця-санітара 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 .
Починаючи з 05.08.2022р. ОСОБА_1 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, що підтверджується наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №437 від 05.08.2022р.
Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 28.01.2023р. №669 молодший сержант ОСОБА_1 внаслідок артилерійського обстрілу позицій ВОП «Флагман» в районі населеного пункту Невельське Донецької області 21.09.2022р. отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку тяжкого ступеня, судомний синдром, акубаротравму.
На рапорт позивача від 02.03.2023р. командиром в/ч НОМЕР_1 та т.в.о. начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 видано ОСОБА_1 направлення від 11.03.2023р. №880 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності для подальшого проходження військової служби.
Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 №71 від 12.03.2023р. позивач вибув до Військово-медичного клінічного центру Східного регіону м. Дніпро.
Сторонами у справі не заперечується, що медичний огляд на підставі направлення від 11.03.2023р. №880 позивач не пройшов.
17.04.2023р. ОСОБА_1 отримав від в/ч НОМЕР_1 оновлену довідку №3157 про обставини травми, в якій зазначена правильна дата отримання ним травми.
З матеріалів справи, також, вбачається, що 29.05.2023р. дружина позивача ОСОБА_2 звернулась до Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із завою про надання її чоловіку направлення на проходження військово-лікарської комісії.
Листом від 05.06.2023р. Білгород-Дністровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив ОСОБА_2 про те, що з приводу цього питання її чоловік ОСОБА_1 звертався 02.03.2023р. та отримав відповідь.
У зв'язку з неповерненням ОСОБА_1 до місць базування військової частини наказом командира в/ч НОМЕР_1 №168 від 14.06.2023р. позивача визнано таким, що самовільно залишив військову частину, знято з усіх видів грошового забезпечення та припинено виплати.
Вважаючи протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не надання нового направлення для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією після отримання довідки про обставини травми №3157 від 17.04.2023р. ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що отримане 11.03.2023р. позивачем направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності для подальшого проходження військової служби не містить визначення строку його дії. Такого строку не встановлено чинним законодавством. Однак, після отримання оновленої довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №3157 від 17.04.2023р. ОСОБА_1 , на підставі направлення від 11.03.2023р., не пройшов медичний огляд та не повернувся до військової частини, у зв'язку з чим наказом №168 від 14.06.2023 визнано таким, що самовільно залишив військову частину. На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо видачі направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності для подальшого проходження військової служби.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, пунктом 1.1 якого передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно п.2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 6.1 Положення №402 передбачено, що направлення на медичний огляд проводиться, зокрема, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. (п.6.6 Положення №402)
Відповідно до п.6.10 Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Пунктом 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999р. №548-XIV, передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
На військовослужбовців покладено обов'язок, зокрема, беззастережно виконувати накази командирів (начальників). Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою (п.11, п.30 Статуту).
Згідно п.59 Статуту внутрішньої служби командир (начальник) зобов'язаний, зокрема, знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями.
Як слідує зі змісту п.2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального Штабу Збройних Сил України від 07.04.2017р. №124, письмове звернення військовослужбовця до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення, тощо) чи пояснення особистого характеру оформляється у вигляді рапорту.
Як вже зазначалося колегією суддів, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 лише один раз звертався до відповідача щодо направлення його на медичний огляд ВЛК шляхом подання рапорту від 02.03.2023р.
Зазначений рапорт позивача задоволено командуванням військової частини НОМЕР_1 та 11.03.2023р. видано йому направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності для подальшого проходження військової служби. Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 №71 від 12.03.2023р. ОСОБА_1 вибув до Військово-медичного клінічного центру Східного регіону м. Дніпро.
Однак, позивач медичний огляд на підставі вказаного направлення не пройшов.
Як стверджує ОСОБА_1 , це було пов'язано з тим, що у довідці в/ч НОМЕР_1 від 28.01.2023р. №669 про обставини травми було допущено помилку у даті отримання травми, а саме: замість правильного «25.09.2022р.» зазначено « 21.09.2022р.», а тому він здійснював дії, спрямовані на отримання оновленої довідки, без якої проходження ВЛК неможливе.
Колегія суддів критично ставиться до таких доводів позивача, оскільки оновлену довідку він отримав 17.04.2023р., однак після цієї дати він не виявив бажання пройти медичний огляд, а саме: не звернувся з цього приводу до ВЛК або ж до командування в/ч НОМЕР_1 для отримання нового направлення у випадку, якщо він вважає, що термін дії направлення від 11.03.2023р. сплив.
До того ж, колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що чинним законодавством не визначено строку дії направлення на проходження медичного огляду ВЛК, а також такий строк не зазначений в направленні від 11.03.2023р., виданому позивачу.
Посилання апелянта на те, що відповідний строк (30 календарних днів) встановлений Законом №2232-XII колегія суддів не приймає до уваги, оскільки положення вказаного Закону таких приписів не містять.
Доказів того, що працівники ВЛК перешкоджали в проходженні ВЛК на підставі виданого направлення від 11.03.2023р., в т.ч. з посиланням на закінчення терміну його дії, позивачем ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надано.
А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у спірних правовідносинах протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо надання ОСОБА_1 направлення на огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності його до військової служби.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення від 23.10.2023р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 12 лютого 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук