П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/82/22
Перша інстанція: суддя Пекний А.С.,
повний текст судового рішення
складено 18.12.2023, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Вербицької Н.В. та Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі ДОМР), в якому просив визнати протиправною бездіяльність ДОМР щодо неприйняття у встановленому законом порядку рішення за результатами розгляду його заяви про видачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію належного йому гаража за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати ДОМР розглянути його заяву від 28.10.2021 року про надання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію належного йому гаража за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення у встановленому статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність ДОМР щодо розгляду звернення ОСОБА_1 про надання йому містобудівних умов та обмежень на реконструкцію без зміни геометричних границь гаражу за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язав відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 про надання йому вказаних містобудівних умов та обмежень в порядку, встановленому статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI, з урахуванням наданої судом правової оцінки.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року за заявою позивача зобов'язано ДОМР подати до суду протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року у справі №420/82/22 в частині зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 19.07.2022 року у справі №420/82/22 в частині зобов'язання вчинити певні дії. Зобов'язано ДОМР подати до суду протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року у справі №420/82/22 в частині зобов'язання вчинити певні дії.
18.09.2023 року ДОМР подав до суду звіт про виконання рішення суду у справі №420/82/22.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року відмовлено у прийнятті звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №420/82/22. Судом встановлено ДОМР новий строк для подачі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №420/82/22 та зобов'язано подати суду звіт про виконання судового рішення протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
04.12.2023 року до суду через систему «Електронний суд» від позивача, в інтересах якого діє адвокат Гусаров О.Л., надійшла заява про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу на керівника ДОМР у сумі, визначеній ст.382 КАС України.
Розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року №710 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №420/82/22 у зв'язку з довготривалою відпусткою головуючого судді Цховребової М.Г..
Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 головуючим суддею визначено суддю Катаєву Е.В.
Ухвалою суду від 08.12.2023 задоволено самовідвід судді Катаєвої Е.В. у розгляді клопотання позивача (вх.№42804/23 від 04.12.2023 року) про призначення судового засідання та накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду по справі №420/82/22, встановлення нового строку для подання звіту.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 08.12.2023 року головуючим суддею визначено суддю Пекного А.С.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 року вказану заяву про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу повернуто без розгляду.
15.12.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від позивача, в інтересах якого діє адвокат Гусаров О.Л., надійшла заява про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу на керівника ДОМР у сумі, визначеній ст.382 КАС України.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що станом на 15.12.2023 року позивачу та його представнику не надходили відомості щодо виконання відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №420/82/22 в частині зобов'язання вчинити певні дії, а також відомості щодо виконання відповідачем ухвали Одеського окружного адміністративного суду щодо подання звіту про виконання вказаного судового рішення. Відповідач судове рішення не виконав та звіту про виконання судового рішення у встановлений судом повторно строк не подав.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року заяву про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що ухвалу судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив її скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заяви і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення в частині з огляду на таке.
Так, приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції зазначав, що копію ухвали від 26.09.2023 року у справі №420/82/22 надіслано на електронну пошту uag3@omr.gov.ua представнику ДОМР 28.09.2023 року.
При цьому, представник ДОМР не підтвердив отримання копії ухвали суду від 26.09.2023 року, а тому суд позбавлений можливості відліку 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Також зазначено, що притягнення до відповідальності є певною мірою покарання керівника, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання ним рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Суд вказав, що оскільки на даний час відсутні відомості про вручення ДОМР копії ухвали суду від 26.09.2023 року, тому заява позивача про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу на керівника ДОМР у сумі, визначеній ст.382 КАС України, є очевидно безпідставною.
Колегія суддів не в повному обсязі погоджується з такими висновками та зазначає, що положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу наведеного вбачається, що положення статті 382 КАС України не передбачають заборону встановлення судового контролю вже після винесення рішення суду по суті спору.
Колегія суддів зазначає, що процесуальне законодавство містить наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання (на думку позивача) судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду по справі №520/1744/18 від 30 грудня 2020 року.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі «Ліпісвіцька проти України» (заява11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24- 27 рішення від 13 червня 2006 року у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), N 2132/02).
У пункті 25 рішення від 22 лютого 2005 року у справі «Шаренок проти України» (заява35087/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (див. п. 34 рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 589498/0).
Колегія суддів наголошує, що кінцева належна мета будь-якого судового процесу та виконавчого провадження, як його наслідок, є виконання судового рішення в повному обсязі та без жодних штучних процедурних затримок, якою (затримкою), на думку колегії суддів, може бути відмова в зобов'язанні подати звіт про виконання судового рішення в справі.
Як вже зазначалось вище, фактичною підставою для прийняття оскаржувано ухвали судом стало те, що ухвалою суду вже було раніше встановлено ДОМР новий строк для подачі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року, вказана ухвала була надіслана відповідачу, однак відсутні відомості про вручення такої ухвали ДОМР, а сам відповідач не підтвердив отримання копії ухвали суду, тому заява позивача про встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу є очевидно безпідставною.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками та наголошує, що дійсно, копію ухвали від 26.09.2023 року у справі №420/82/22 надіслано на електронну пошту uag3@omr.gov.ua представнику ДОМР 28.09.2023 року (а.с.141, т.2), також справа містить відомості з приводу того, що повідомлення (яким було направлено ухвалу від 26.09.2023 року) було відкрито отримувачем.
При цьому, ухвалу від 26.09.2023 року було направлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена самим відповідачем в матеріалах справи (зокрема, а.с.53, т.2), ця адреса зазначена на офіційному сайті Одеської міської ради, як електронна пошта ДОМР, а також вказана на загальнодоступному ресурсі «Опендатабот», саме як адреса ДОМР.
При цьому, відповідно до ч.5 ст.251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Більше того, з матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2023 року ОСОБА_1 оскаржував ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року про відмову у прийнятті звіту та продовження строку для подачі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року про відмову у прийнятті звіту та продовження строку для подачі звіту про виконання рішення суду у справі №420/82/22 - без змін. Вказана постанова була доставлена до електронного кабінету ДОМР 19 листопада 2023 року.
З наведеного вбачається, що ДОМР було достеменно відомо як про існування вказаної ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року, так і про обов'язки, визначені у вказаній ухвалі щодо подання нового звіту.
Водночас, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо вчинення ДОМР належних дій щодо подання нового звіту на виконання вимог ухвали від 26 вересня 2023 року, що, за загальним правилом, є підставою для встановлення строку подання нового звіту та (можливо) накладення на керівника ДОМР штрафу.
Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що надаючи оцінку заяві ОСОБА_1 про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що вказана заява позивача є очевидно безпідставною.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду та зазначає, що положеннями статті 167 КАС України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З аналізу наведеного вбачається, що виключно в разі, коли заява не містить відповідних належних реквізитів, зокрема, щодо змісту питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, підстави заяви (клопотання, заперечення), переліку документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення), за відсутності яких таку заяву в принципі розглянути неможливо або якщо заява містить ґрунтовні недоліки в оформленні, така заява може бути повернута заявнику без розгляду.
Водночас, з заяви ОСОБА_1 від 15 грудня 2023 року про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу не вбачається наявність ґрунтовних недоліків, які б унеможливлювали її розгляд по суті питання, в зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування процесуального інституту повернення заяви без розгляду за ст.167 КАС України, натомість така заява повинна була розглядатись по суті заявленого питання.
Поряд з цим, розглядаючи вказану заяву по суті, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, якою повторно направлено ДОМР ухвали суду від 26.09.2023 року в адміністративній справі №420/82/22. Вказана ухвала була отримана ДОМР в електронному кабінеті 21 грудня 2023 року.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення судом апеляційної інстанції заяви ОСОБА_1 від 15 грудня 2023 року про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу, оскільки вже є інший процесуальний документ з вказаного питання.
При цьому, колегія суддів зазначає, що застосування саме апеляційним судом штрафу до ДОМР за не виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року (про існування якої ДОМР безумовно був обізнаний та отримав її копію електронною поштою) буде необґрунтованим, оскільки таке питання повинно розглядатись одночасно та в комплексі судом першої інстанції в порядку здійснення судового контролю за результатом поданого ДОМР.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи було порушено норми процесуального права, а тому, відповідно до ст.317 КАС України, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_1 від 15.12.2023 року про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді Н.В. Вербицька О.В. Єщенко