П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/23353/23
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
06 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби, відповідно до абзацу 5 п.п. “г” п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби, відповідно до абзацу 5 п.п. “г” п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року - скасовано з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
11 січня 2024 року адвокатом позивача направлено до П'ятого апеляційного адміністративного суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно приписів ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного, видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
Як вбачається з матеріалів справи, договором про надання правової допомоги № 167, укладеним між ОСОБА_1 та АО «Кравець і партнери» 23.08.2023 року не встановлено фіксованої суми гонорару, а визначено, що орієнтована вартість послуг буде визначатися в Додатку № 1 до договору.
Згідно акту наданих послуг № о00417 від 01.09.2023 року, рахунку на оплату № 69 від 25.08.2023 року та платіжної інструкції від 25.08.2023 року, позивач за складання позовної заяви сплатив адвокату 10 000 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив зменшити розмір судових витрат, зазначаючи, що з аналізу ЄДРСР вбачається, що середня сума відшкодування витрат на правову допомогу по країні за справи незначної складності за правилами спрощеного провадження становить від 1000 до 4000 грн. Відповідач вважав справедливим призначити позивачеві компенсацію витрат на правову допомогу за складання позовної заяви не більше прожиткового мінімуму на 2023 рік.
Судова колегія враховує, що аналогічні спори протягом останнього року частко розглядаються в судах, а правове обґрунтування не потребує вивчення великого обсягу нормативно - правових актів, однак враховуючи предмет спору та значення його для позивача, вважає за можливе зменшити суму витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, за подачу позовної заяви до 6 000 грн.
В свою чергу на підтвердження витрат за подачу апеляційної скарги, представником апелянта надано акт надання послуг від 13.12.2023 року, рахунок на оплату № 883 від 15.11.2023 року та платіжну інструкцію від 13.12.2023 року на суму 8 000 грн.
На підтвердження витрат за правничу допомогу у вигляді участі адвоката у судовому засіданні представником позивача надано рахунок на оплату № 43 від 10.01.2024 року, акт надання послуг № 5 від 10.01.2024 року та платіжну інструкцію від 10.01.2024 року на суму 4 300 грн. Участь адвоката у відкритому судовому засіданні по цій справі також підтверджується Протоколом судового засіданні в режимі відеоконференції № 2329397.
У частині 7 статті 134 КАС України вказано, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Верховного Суду від 19 грудня 2023 року у справі № 340/1269/19.
З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі адвокатом позивача заявлений орієнтовний розмір судових витрат та вимога вирішити питання про його розподіл.
В свою чергу відповідачем ані відзиву на позовну заяву, ані клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не заявлено.
Враховуючи, що суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, заявлені адвокатом Кравцем Р.Ю.. до відшкодування суми судових витрат за подачу апеляційної скарги та участь у судовому засіданні у розмірі 12 300 грн (8 000+ 4 300) підлягають стягненню з відповідача.
Частиною 3 ст.252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 18 300 грн.
Керуючись ст.ст.134, 139,, 252, 311, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія, -
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 300 грн (вісімнадцять тисяч триста гривень).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко